"Особисто я з Києва не виїду": CEO YASNO Сергій Коваленко про реальні сценарії цієї зими

23 жовтня 2026 р. 17:13

23 жовтня 2026 р. 17:13

Щоденні атаки на енергосистему остаточно перекреслили оптимістичні сценарії щодо майбутньої зими, а ключовим викликом для країни стане не дефіцит генерації, а пошкодження розподільчих мереж. Чому зупинення великих промислових споживачів не гарантує безперебійного світла в домівках, навіщо YASNO продає бізнес електрозарядок заради розвитку віртуальних електростанцій та як скасування прайс-кепів змінить ринок — в інтерв'ю Dilo.ua розповів CEO компанії Сергій Коваленко.

Про наступну зиму та підготовку до неї

Ще з літа лунає теза, що ця зима буде важчою за попередню. Втім, Ви у серпні говорили, що однозначної відповіді немає. Який зараз у Вас прогноз?

— Якщо згадати минулу зиму, то росіяни обстрілювали енергосистему раз на 12–14 днів. Потім була пауза, а далі знову був обстріл. Зараз вони обстрілюють майже кожного дня з різною інтенсивністю. Тож гарні сценарії відпали. Я б фокусувався на підготовці кожної людини та кожного бізнесу, виходячи з негативних сценаріїв. Бо якщо ми готові до негативних сценаріїв, то середні сценарії ми переживемо досить легко.

Водночас варто додати, що початок нового етапу війни з енергетикою підтвердив тезу, що ми краще організаційно готові до цього. Тобто досвід, який здобули наші енергетики, люди, які працюють з мережею на різних рівнях, — він нікуди не дівся.

Як Ви взагалі ставитеся до закликів виїжджати з Києва? Особисто Ви будете виїжджати?

— Особисто я не буду виїжджати. Тут розташоване серце компанії, наші клієнти. Якщо я перебуватиму в іншому місці, то це буде не дуже серйозно та не дуже правильно. Виїжджати є сенс, якщо ти не зайнятий на роботі. Це можуть дозволити собі люди, які мають не тільки фінансовий ресурс, але й можливості щодо роботи та кола спілкування. Але вони зроблять це й так без порад. Моя порада, як завжди, — готуватися.

У нас ще жовтень, але відключення досить серйозні. Якщо ти живеш у невеличкій квартирі й у тебе стоїть батарея на 7–8 кВт·год, то ці відключення ти можеш навіть не помітити. Батарея встигає зарядитися і не встигає повністю розрядитися під час екстрених відключень, які зараз є в Києві. Якщо оцінювати вартість такої батареї, то 1 кВт·год коштує приблизно 300 доларів. Звісно, не кожна людина може собі це дозволити. Але якщо ми граємо вдовгу (це ж не один рік, ця війна), то якась частина населення може вже підготуватися.

Я розумію, чому є заклики виїжджати зі столиці. Сценарії можуть бути дуже різними, але я завжди закликаю кожного готувати до можливих відключень свою оселю і свій бізнес.

Ви згадали про досвід енергетиків. Енергосистему обстрілювали з 2022 року, і країна вже має розуміння того, що росіяни взимку обстрілюють енергосистему. Як Ви оцінюєте підготовку до цієї зими та чи могла країна підготуватися краще?

— З точки зору досвіду та менеджменту енергетиків ми, на жаль, найкращі у світі. Ніхто з цим раніше не стикався, і тому наш досвід неможливо переоцінити. Це стосується як енергетиків, так і споживачів.

На мою думку, бізнес готовий краще. Ми бачимо, як зросла кількість сонячних панелей, систем зберігання електроенергії та генераторів. За рік це приблизно двократне зростання. За допомогою різних критеріїв ми також оцінюємо, як готується населення. Звісно, це ще далеко не 100%, але ступінь готовності також зростає.

Захист енергосистеми також просунувся та став набагато кращим, ніж це було в попередні роки. Чи вистачить цього? Я впевнений, що ні. Бо жоден бетон не витримає прямих влучань балістики. Можна було б зробити краще, але для цього нам потрібно було б значно більше ресурсів.

Цього року росіяни стали масовано бити по українському бізнесу . Зараз не працюють металургія, склади та дата-центри. Це доволі суттєві споживачі, і лунає теза, що обмежень для побутових споживачів буде менше саме через цей чинник. Скажіть, наскільки, за Вашою оцінкою, впало споживання і як це вплине на відключення та на стан енергетичних підприємств?

— З точки зору енергокомпаній, наприклад постачальника, звісно, що для нас це проблема, бо це падіння обсягів продажу. Це перша така відмінність. Бо навіть якщо зупинилося велике підприємство — то справді, це складно для нього самого, але за ним завжди стоїть ще купа фірм, компаній, бізнесу, які так чи інакше пов'язані з цією продукцією: вони є постачальниками цієї компанії. Тобто це не поодинока історія, що зупинилася компанія — і тільки вона. Є ще купа їхніх підрядників та їхніх клієнтів, які теж або тимчасово, або зовсім можуть призупинити діяльність. Це досить відчутно. Як воно впливає? Як то кажуть, скільки це підприємство споживає, настільки на нас і впливає.

Як зниження споживання вплине на проходження зими?

— Нам треба пам'ятати, що у нас є два типи дефіциту. Перший дефіцит — генераційний, другий — мережевий. Про генераційний дефіцит я ще на початку року казав, що за відчуттями він не має бути великою проблемою. І на сьогодні поки що бачимо так, що у нас немає проблем з генерацією. Навіть якщо будуть якісь втрати з точки зору обстрілів, у нас завжди є імпорт або десь впало споживання... Навіть якщо буде дефіцит через зростання попиту й холоди — наприклад, 20% дефіциту на всю країну – його можна розподілити, то в принципі (я кажу як людина, яка живе в Києві) 5-6 годин на добу – для мене це буде прийнятний сценарій.

Я вважаю, що, скоріш за все, будуть проблеми не з генерацією, а з мережею. Коли навіть нормально працює генерація, але вдарили в якийсь розподільчий вузол, то електроенергію неможливо передати туди, куди тобі потрібно. Ми ж розуміємо, що ці відключення, які ми маємо зараз на Київщині та в Києві насамперед, пов'язані не з генерацією. Генерації достатньо, електроенергії достатньо. Це пов'язано з можливістю поставити в ті будинки стільки, скільки потрібно тим чи іншим споживачам в окремих районах, містах або навіть областях.

Я правильно Вас розумію: наявність та тривалість відключень може залежати від віддаленості від лінії бойового зіткнення?

— Я б не пов'язував ці речі. Енергосистема складна, але досить зрозуміла. Усі, хто в ній розуміється, знають, де які точки передачі розташовані й яка потужність може через них проходити, який обсяг може проходити тощо. Усе залежатиме від того, куди росіяни будуть влучати. Коли кудись влучили, потрібен час на відновлення, треба перезаживити лінію. Якщо в Києві після обстрілу у більшості з'явилося світло, це не означає, що все відремонтували. Це просто там, де змогли, перекинули лінії, зробили обхідні, поки пошкоджені об'єкти ремонтуються.

Про ринок електроенергії та УЗЕ

З 1 травня в Україні очікується скасування прайс-кепів. На це дуже по-різному дивляться учасники ринку. З одного боку, мова йде про можливість отримати кращу ціну під час пікових періодів, з іншого — вводиться таке незвичне поняття, як "від'ємні ціни". Чого від нових умов чекаєте Ви та до чого готуєтеся?

— Це дуже правильна історія, яка наближає нас до європейського ринку електроенергії. Тож європейські компанії зможуть продавати у нас свою електроенергію. Як фінансист у минулому, я можу сказати, що чим більше людей торгують на ринку, тим більша там конкуренція і тим менший вплив окремих угод.

Що стосується від'ємних цін, то будь-який бізнес є ризикованим, є різні стадії тощо. І не можна казати, що якщо ти щось собі побудував, воно завжди приноситиме тобі дохід. Ситуація постійно змінюється. Мій улюблений приклад — це "техаський метелик". У Техасі побудували дуже багато сонячних електростанцій. І влітку, коли генерація була максимальна, ціни пішли донизу, тож інвестори почали страждати фінансово. Вже потім до них прийшло розуміння, що можна будувати батареї, які могли б розтягнути споживання протягом доби. Це гарний приклад, який доводить, що збільшення конкуренції впливає на розвиток ринку і споживач також виграватиме від цього.

Хтось із європейців уже грає на гуртовому ринку електроенергії? Можливо, планує після цього?

— Не знаю. Я думаю, що будь-яке відкриття ринку приводить до появи нових цікавих історій. Давайте так: у 2020 році ніхто не будував в Україні батарейки, про які ми з вами вище говорили. Ніхто не розбирався в арбітражі, окрім двох-трьох великих енергетичних компаній, які спеціалізуються на цьому ринку й там працюють.

Зараз навіть приватний споживач ставить собі 10 кВт на квартиру і вже за рахунок нашого застосунку заряджається вночі за дешевим тарифом, а споживає вдень. За рахунок цього він економить 35–37%. Тобто на ринку будуть великі зміни, і, я думаю, це добре.

Наскільки скасування цінових обмежень зможе покращити економіку УЗЕ, які працюють за схемою арбітражу?

— Прайс-кеп — це цінове обмеження, а модель арбітражу будується на коливаннях. Якщо волатильність збережеться і спред буде більшим, це повинно покращити дохідність від арбітражу. Але я не думаю, що це будуть сотні відсотків.

Про бізнес електрозарядок та проєкти розподіленої генерації

Ви наприкінці вересня продали бізнес електрозарядних станцій . Чому Ви його продали? Перестав бути перспективним?

— Ми хотіли фокусуватися на розвитку нашої екосистеми YASNO Power: від інсталяцій до фінансування проєктів, пов'язаних з батареями, СЕС, газовою когенерацією і насамперед управлінням.

Насамперед ми продавець електроенергії. І ми вважаємо, що це наша головна компетенція. Ми вирішили сфокусуватися на тому, що вміємо найкраще, і спрямувати на це наші фінансові, людські та управлінські ресурси.

У пресрелізі Ви писали, що, окрім інших напрямків, зосередитеся на розвитку розподіленої генерації. Ви будуєте власні проєкти поза материнською компанією?

— ДТЕК ВДЕ будує великі енергетичні проєкти. А ми робимо невеликі проєкти для бізнесу, який не працює на енергетичному ринку й хоче побудувати генерацію для власного споживання. Насамперед це сонце, газ або батареї.

Ми приходимо на об'єкт, робимо для бізнесу проєкт, рахуємо з ним окупність і, наприклад, будуємо 1 МВт сонця за свої гроші. Потім ми встановлюємо цю СЕС і за фінансовою моделлю PPA продаємо їм електроенергію з великою знижкою, собі залишаючи певний відсоток, щоб повернути вкладені гроші. Через декілька років, коли ми повертаємо інвестицію, ця СЕС переходить у власність клієнта. Також ми робимо таке з батареями.

А до вас приходять замовники з проханням побудувати промислову СЕС ?

— До нас такі проєкти приходять. Але це не наша спеціалізація. Такі клієнти зазвичай усе самі знають і без нас. І будівництво СЕС не є таким складним. Конкурувати там із сірим імпортом панелей і з сірим заробітком будівельників я не можу й не буду.

А там, де батареї, де в нас висока технологічна спеціалізація, ми будуємо батареї та беремо їх в управління. І зараз ми фокусуємося насамперед на управлінні такими проєктами. Поки що це виправдовує себе, бо ми маємо достатню експертність та вміємо це робити.

Скільки цей напрямок приносить вам виручки у відсотковому вираженні з усього бізнесу?

— Поки небагато, бо ми велика компанія. Ви можете це побачити — наші річні звіти публічні.

Наскільки це перспективний ринок і коли він себе вичерпає, на Вашу думку?

— Ми вважаємо це перспективним, бо наш споживач перестає бути просто споживачем, який вмикає світло та споживає електроенергію, австановлює батареї. Ми не очікуємо падіння цін на електроенергію навіть за рамками нашої війни — через ШІ та зростання добробуту. І коли зростає ціна, люди намагаються знизити рахунки за електроенергію. Тож ми вважаємо, що цей напрямок буде перспективним.

Чи буде він суперприбутковим? З точки зору абсолютних цифр, я не вважаю, що він перевершить продаж електроенергії. Але, на мій погляд, це буде невід'ємна частина продажу електроенергії. Якщо згадати банківський сектор, то років 20 тому, щоб у нас відкрити кредитну картку, треба було зібрати купу паперів, щоб довести, що з тобою все в порядку. Зараз це дико звучить. Тож це буде тим, чим колись у банківському секторі стала диджиталізація.

Про агрегацію та інвестиції в ринок електроенергії

У травні ви отримали ліцензію на агрегацію електроенергії . Які результати цього бізнесу? Як він взагалі працює?

— Ми розвиваємо у себе Virtual Power Plant. Зараз на ринку купа невеликих батарейок, які бізнес встановлює для власних потреб. Вони не можуть торгувати на ринку електроенергії, бо для цього потрібна ліцензія та додаткові кошти. І от ми приходимо до них і збираємо 10, 20 або тисячу таких батарей в одну велику віртуальну електростанцію. Допомагаємо їм консолідуватися і виходити на цей ринок. Це дає власникам батарей додатковий дохід, а також нам — заробіток за управління.

Ми одними з перших зробили це в Україні й зараз тестуємо цю модель. Для неї ще потрібні певні законодавчі доопрацювання. Але я вважаю, що, по-перше, це працює, а по-друге, це наступний крок у розвитку ринку.

Цей рік у нас є роком тестування, а надалі ми зможемо оцінити це як бізнес-модель.

Зараз одним із нововведень є те, що компанії почали залучати в проєкти кошти дрібних інвесторів або ж продавати дрібним інвесторам частки у вітропарках, що вже працюють. Що Ви про це думаєте? Ви таку можливість для себе не розглядали?

— По-перше, якщо вже почали залучати приватних інвесторів, це означає, що на цьому ринку можна заробляти. Люди вже зрозуміли та почали інвестувати. На мій погляд, це гарна історія. Але є й інша сторона медалі. Кілька тижнів тому мій знайомий показав мені звіт однієї з компаній з нереальними показниками виплат.

Я зацікавився, бо сума була настільки великою, що ми навіть могли б купити цю компанію. Ми зробили ретроспективний аналіз цієї виплати й виявили, що це вдвічі більше, ніж може заробити трейдер, тобто більше за суму, яку технічно можна заробити на цьому ринку.

З будь-якими інвестиціями потрібно розуміти, куди ти інвестуєш і як там заробляють. Я точно знаю три досить великі компанії, які залучають приватних інвесторів та будують невеличкі проєкти. Для деяких ми навіть проєктування робили. Але чим більш перегрітий ринок, чим більш він привабливий, тим більше з'являтиметься сірих історій, які розраховані на непрофільного інвестора.

Економіка