Економіка тепла: скільки коштує зайвий градус у квартирі

23 жовтня 2026 р. 17:14

23 жовтня 2026 р. 17:14

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підрахувало: зниження температури опалення лише на 1 °C дає змогу заощадити приблизно 7% енергії , що йде на обігрів . Однак набагато цікавіше виглядає ця сама арифметика в масштабах континенту. За оцінкою МЕА, зниження середньої температури опалення будівель Євросоюзу лише на 1 °C зменшує річний попит на газ приблизно на 10 млрд кубометрів . Для порівняння, це приблизно відповідає річному споживанню газу Австрією . Тобто один маленький рух термостата на рівні мільйонів квартир — уже не побутова економія, а окреме газове родовище. Для України така арифметика має ще й воєнний вимір.

Агресор продовжує атакувати генерацію , теплову та газову інфраструктуру . Міжнародне енергетичне агентство прямо називає українську енергосистему вразливою до масованих фізичних атак і розглядає досвід України як окремий глобальний кейс енергетичної стійкості.

Один градус ціною в мільярди

Людина може майже не помітити різниці між +21 °C і +22 °C. Будинок — помічає. Він постійно віддає тепло назовні: через стіни, дах, вікна, двері, вентиляцію, стики конструкцій. За фізичним законом теплопередачі тепловий потік пропорційний різниці температур між середовищами: що більша різниця температур між квартирою і вулицею, то інтенсивніше тепло виходить назовні. Координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко пояснює, що в теплоенергетиці зниження температури приміщення на кілька градусів дає гігантську економію.

«Якщо, умовно, говорити про перехід з +22 °C до +18 °C, це може означати орієнтовно 20–25% економії теплової енергії. І навіть якщо в реальному житті ми отримаємо менший результат, масштаб однаково величезний. Це ресурси, які можна не спалити, не купити за кордоном, не прокачати через систему. А вивільнені гроші — вкладати в модернізацію котелень, когенерацію, теплові насоси, утеплення будинків», — каже Тетяна Бойко.

Дуже багато залежить від самого будинку. Від того, наскільки він утеплений. У нормально термомодернізованій будівлі тепло залишається всередині значно довше. У старій багатоповерхівці чимало тепла, за яке вже заплатили, втікає назовні. Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен назвав цікаву цифру: «Без підвищення енергоефективності за останні два десятиліття ЄС сьогодні споживав би приблизно на 30% більше енергії».

Якщо користуватися орієнтиром МЕА в 7% на один градус , то зниження температури з +22 °C до +20 °C теоретично означає на 14% меншу потребу в енергії на опалення , а перехід до +19 °C — уже приблизно 21% . Це арифметичний розрахунок на основі оцінки МЕА.

В Україні ціни для населення наразі ліберальні. Електрика все ще по 4,32 грн (0,08 євро) за кіловат-годину . Газ — 7,96 грн/кубометр. За оцінкою Тетяни Бойко, якщо виходити з історичних обсягів споживання газу підприємствами теплокомуненерго, потенціал зменшення потреби в теплі на рівні країни — це сотні мільйонів кубометрів. «Підприємства теплокомуненерго в Україні споживають близько 4–5 млрд кубометрів газу за опалювальний сезон залежно від погодних умов і кількості активних об'єктів. Тож економія 20% — це близько 0,8–1 млрд кубометрів газу», — засвідчує експертка.

Відкрита кватирка

Чому у Франції +19 °C сприймається як нормальна температура, а в Україні при +19 °C ми йдемо перевіряти батарею? Частина відповіді — історична. У Франції верхня середня температура опалення житлових, навчальних, офісних і багатьох громадських приміщень нормативно встановлена на рівні + 19 °C . Всесвітня організація охорони здоров’я своєю чергою використовує показник + 18 °C як орієнтир безпечної та збалансованої температури приміщення для загальної популяції в країнах із холодним сезоном, водночас наголошуючи, що для літніх людей, дітей і людей із хронічними захворюваннями може бути потрібна вища температура. Тобто +18…+19 °C у цій логіці — це не аварія в котельні, а цілком нормальний режим.

У Європі не було такої довгої ілюзії майже безплатного тепла. Енергія коштувала дорого, люди бачили власне споживання, тому культура ощадливості формувалася десятиліттями. Якщо в тебе є лічильник і терморегулятор, ти сам вирішуєш: хочеш ходити вдома у футболці при +23 °C — добре, але за це заплатиш. Або вдягнеш светр, зробиш +19 °C і витратиш менше.

В Україні десятиліттями працювала зовсім інша побутова модель. Стара система централізованого опалення не давала мешканцю можливості керувати температурою. Однотрубна розводка, відсутність терморегуляторів, нерівномірне прогрівання будинку: в результаті один сусід мерзне, другий відкриває вікно.

У нас могла бути ситуація, коли на нижніх поверхах +19 °C, а десь вище +25 чи +26 °C. Що робить людина, яка не може прикрутити батарею? Відкриває вікно. Так у нас фактично формувався своєрідний радянський термостат — кватирка.

І справді, важко придумати менш ефективний спосіб охолодити житло: спочатку видобути газ, доставити його, спалити в котельні, нагріти воду, прогнати її насосами через місто, нагріти квартиру — а потім випустити результат у відкрите вікно. Майже енергетичний анекдот. Тільки дуже дорогий.

Коли градус стає частиною оборони

Для України найбільша відмінність між довоєнним і нинішнім енергозбереженням полягає в одному: раніше це було переважно питання грошей. Тепер це питання виживання системи. У серпні НАК «Нафтогаз України» повідомляла , що з початку 2026 року об'єкти групи були атаковані вже 293 рази , причому інтенсивність ударів більш ніж подвоїлася порівняно з попередніми роками.

Утім, важливо не скотитися до абсурду. Якщо +19 °C дешевше за +22 °C, то, може, +15 °C ще краще? Ні. Енергоефективність не означає життя в холодильнику. ВООЗ використовує + 18 °C як орієнтир мінімальної безпечної температури для загальної популяції в країнах із холодним сезоном і окремо звертає увагу на потреби вразливих груп.

Якщо приміщення тривалий час надто холодне, особливо у погано утепленому будинку, починаються проблеми з конденсатом. Холоднішає внутрішня поверхня стін, випадає волога, а потім з’являється пліснява. Тобто можна так захопитися економією, що потім доведеться витрачати гроші вже на ремонт квартири.

Тому правильна модель — не вимкнути все, а…

• регулювати температуру радіаторів, де це технічно можливо;
• не перегрівати спальні та порожніх кімнат;
• балансувати систему опалення всього будинку;
• утеплювати дах, фасад, підвали й трубопроводи;
• усувати протяги у вікнах і дверях;
• використовувати нижчу температуру вночі;
• і, нарешті, перестати застосовувати відкрите вікно як терморегулятор.

Міжнародне енергетичне агентство радить встановлювати температуру настільки низькою, наскільки це залишається комфортним, і використовувати програмовані термостати. У своїх рекомендаціях агентство пропонує навіть зниження нічної температури до +15 °C і до +10 °C, коли будинок порожній.

У результаті маємо дивну ситуацію. Україна вкладає мільярди у відновлення енергетики, купує обладнання, будує розподілену генерацію, встановлює когенераційні установки, захищає трансформатори бетонними конструкціями. І все це абсолютно необхідно. Однак поруч ще один величезний «енергооб’єкт», що розкиданий по мільйонах квартир і майже нічого не коштує. Це невикористаний потенціал економії. І, можливо, одне з ключових питань української зими сьогодні звучить уже не так — чи можемо ми дозволити собі +23°C? А чи є сенс витрачати дефіцитний ресурс на два-три зайві градуси, яких ми часто навіть не помічаємо?

Під час війни економія навіть одного градуса — це історія не про ощадливість, а про стійкість. Бо найдешевший додатковий мегават Україні навіть не потрібно виробляти. Його достатньо не викинути через кватирку.

Економіка