Книжкові мережі в Україні: як працюють магазини, продаж книг і заробіток

26 жовтня 2026 р. 15:18

26 жовтня 2026 р. 15:18

Книжковий ринок України входить у п'ятий рік повномасштабної війни з парадоксальною картиною: номінальний дохід галузі зростає, але реальна купівельна спроможність та фізичні обсяги продажів стагнують.

Так, сукупний дохід галузі у 2025 році сягнув близько 9 млрд грн. Однак власники та директори видавництв вважають, що це радше ілюзія зростання. А з урахуванням інфляції реальний виторг практично не змінився, а виторг у фізичних примірниках навіть просів. Тому команда Dilo вирішила розібратися, як влаштована мережа книгарень по всій країні, скільки їх реально працює та чому книжка більше не продає себе сама.

• Скільки книгарень працює в Україні
• Великі мережі домінують, але не монополізують ринок
• Що читають і купують люди?
• Як книгарні заробляють додатково
• Чому маленьким гравцям стає важче
• Прямі втрати та зміна попиту, як наслідки війни

Скільки книгарень працює в Україні

У серпні 2023 року Український інститут книги оприлюднив перелік із 247 книгарень. За наступними оцінками, їхня кількість зросла до 378, а в червні 2024 року сягнула 500.

За даними Українського інституту книги, станом на 1 серпня 2026 року в Україні налічувалося 577 верифікованих стаціонарних книгарень. Їхня загальна розрахункова площа становила 43 857 кв. м. Найбільшою книгарнею в дослідженні названо «Сенс на Хрещатику» в Києві площею 1446 кв. м, найменшою — книгарню «Софія» в Івано-Франківську площею 13 кв. м.

Географічний розподіл книгарень залишається при цьому досить нерівномірним. Тобто 413 із 577 магазинів, або 71,6%, розташовані в обласних центрах, тоді як у населених пунктах із кількістю жителів до 100 тисяч працюють 123 книгарні.

Окремо УІК проаналізував кількість суб’єктів, які фактично керують книгарнями. В результаті Інститут ідентифікував 235 таких суб’єктів, водночас зауваживши, що дані реєстрів і податкової статистики не завжди відображають реальну присутність книжкових магазинів на ринку.

Великі мережі домінують, але не монополізують ринок

Структура книжкового ринку України значною мірою визначається великими гравцями, хоча простору для незалежних магазинів залишається чимало:

До п'ятірки найбільших книжкових мереж країни Український інститут книги зараховує КСД, «Книгарню Є», «Книголенд», Vivat і «Букву». Наразі саме ці гравці формують обличчя українського книжкового ритейлу, хоча кожен прийшов на ринок власним шляхом.

«Книгарня Є» з'явилася у 2007 році й поступово виросла у всеукраїнську мережу, що поєднує фізичні магазини в різних регіонах з інтернет-магазином. Того ж року в Харкові народився «Книголенд», який сьогодні тримає 53 книгарні й, на відміну від конкурентів, зберіг цей показник незмінним.

«Буква» працює з 2009 року: 28 фізичних магазинів і власний інтернет-магазин. А КСД, відоме передусім як видавництво, збудувало розгалужену роздрібну мережу. Станом на серпень 2026 року вона налічувала 94 книгарні.

Найдинамічніше за останні місяці розвивалася мережа Vivat. Із листопада 2025-го до серпня 2026 року кількість книгарень зросла з 15 до 35, тобто більш ніж удвічі. І це на тлі війни і попри значні втрати, яких видавництво зазнало внаслідок російських атак. Нагадуємо, що у серпні 2026 року було знищено склад із книжками на Київщині, а збитки перевищили 16 млн грн.

Тим часом КСД додав сім точок, збільшивши мережу з 87 до 94. Водночас «Книгарня Є» та «Буква» за цей період скоротили кількість магазинів.

Що читають і купують люди?

Сьогодні на українському книжковому ринку тенденція така, що більшу частину продажів формує художня література. Це сучасна світова й українська проза та гостросюжетні жанри, трохи менше припадає на фентезі та класику. Ще близько 30% дає нонфікшн, де лідирують психологія й саморозвиток, а за ними йдуть бізнес, соціологія, політологія та мистецтво. Читачі переважно дорослі, а дитяча література займає менше 10% ринку. Це якщо спиратися на дані RAU, зокрема на структуру продажів мережі «Сенс» та оцінки директорки видавництва Vivat Юлії Орлової щодо поведінки покупців, тенденція виглядає так.

Так, найкраще продаються книжки з чітким емоційним чи комунікаційним гачком:

• жанрова проза,
• трилери,
• романтичні комедії,
• фентезі,
• видання з екранізаціями та популярний нонфікшн.

Українські автори теж добре продаються за умови системної промокампанії, а серії й добірки працюють, коли їх легко пояснити конкретним читацьким запитом.

Водночас, поведінка покупців стала більш обережною й страміншою щодо імпульсивних покупок. Тепер замість трьох-чотирьох книжок «на виріст» читачі частіше беруть одну-дві конкретні назви, про які вже чули.

Змістилася й межа цінової чутливості, тепер вона становить приблизно 600 грн, а за вищої ціни покупець довго вагається. Винятки лишаються для подарункових видань, артбуків та ілюстрованого фентезі, де високий чек виправданий візуальною цінністю.

Як книгарні заробляють додатково

Насправді, книжка вже рідко продає себе сама. Навіть сильний реліз потребує системного просування:

• таргетованої реклами,
• роботи із соцмережами,
• роботи з блогерами,
• передзамовлень та тематичних добірок.

На цьому тлі ритейлери дедалі активніше шукають додаткові джерела доходу поза простим продажем книжок.

Книгарні дедалі частіше розширюють формат і шукають додаткові джерела доходу. Як один із варіантів — поєднання книгарні з кав'ярнею чи барним форматом. Відвідувачі приходять не просто за кавою чи книжкою, адже типовий шлях гостя охоплює кілька точок контакту. Це може бути одночасно і зустріч у кав'ярні, вибір книги та участь у події. Вільні площі, наприклад другий поверх флагманської книгарні, здають в оренду під комерційні заходи, і це дає ресурс для культурних подій і презентацій.

Ще один напрям — мерч і супутні товари. Для багатьох покупців читання стало частиною стилю життя, тому добре продаються чашки, закладинки, шопери, блокноти й подарункові набори, а цьогорічним трендом стали книголюбські кепки.

З'являються й гібридні проєкти. Один із них поєднує продаж вживаних і рідкісних книг із кавою та крафтовим пивом. Доречі, книгарня-бар цього літа відкрила новий корнер у просторі галереї сучасного мистецтва

Чому маленьким гравцям стає важче

Попри активність великих мереж, невеликим і нішевим книгарням виживати дедалі складніше. Візьмемо мережу Readeat, яка з 15 вересня 2026 року закриває дві з трьох київських локацій, залишаючи лише найбільшу точку на вул. Антоновича та онлайн-магазин. Засновник мережі Дмитро Феліксов вів перемовини про продаж локацій, які балансували на межі збитковості й сумарно забезпечували лише 5% загального виторгу мережі, але покупців знайти не вдалося.

Ще один приклад — закриття мережі «Моя книжкова полиця», яка розвивалася з 2015 року й на піку мала чотири локації. Останню комерційну точку на Позняках засновниця Наталія Моспан закрила наприкінці липня 2026 року через низьку маржу та втрату близько 40% клієнтів, які не покривали постійні витрати бізнесу. Одну з локацій мережі довелося зачинити ще раніше, через прорив труби опалення, що знищив товар, і неможливість домовитися з орендодавцем про канікули на час ремонту.

Взагалі у невеликих точках у житлових масивах є одна спільна проблема. Це висока конкуренція з локальними кав'ярнями та менший трафік порівняно з центральними локаціями, де книгарні отримують потік нових відвідувачів просто завдяки місцю розташування.

Прямі втрати та зміна попиту, як наслідки війни

Наразі на ринок одночасно тиснуть два фактори: руйнування інфраструктури та падіння купівельної спроможності.

За даними Української видавничої асоціації, за літо 2026 року російські атаки знищили близько 13 млн книжок. Для порівняння, загальний наклад книжок і брошур за весь 2025 рік становив 33,21 млн примірників.

Прямі збитки галузі асоціація оцінює щонайменше в 1,19 млрд грн, хоча остаточна сума може виявитися більшою. Лише в серпні 2026 року постраждали офіси видавництв «Наш Формат» та «Лабораторія» в Києві, а також офіс і склади видавництва РМ. Двічі під ракетний обстріл потрапив книжковий ринок на Почайній, де працювали сотні торгових точок із асортиментом понад 120 видавництв.

Паралельно спостерігаємо і падіння попиту. Через виїзд частини населення за кордон і зниження купівельної спроможності тих, хто лишився в країні, ритейлери фіксують стагнацію ринку на п'ятому році війни. Попри те, що номінальний обсяг ринку зростає переважно за рахунок подорожчання книжок на 20–30%, а не реального збільшення продажів.

Економіка