Уряд оприлюднив нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників: що змінилося

27 жовтня 2026 р. 10:32

27 жовтня 2026 р. 10:32

Кабінет міністрів України змінив правила бронювання військовозобов'язаних працівників, зокрема встановивши ліміт у 95% для низки підприємств оборонної та енергетичної галузей.

Як пише Dilo , про це йдеться в постанові №1328 від 23 жовтня 2026 року.

Основні зміни стосуються узгодження бронювання, лімітів, статусу критично важливих підприємств, термінів оформлення та контролю за роботодавцями.

Нові правила бронювання

1. Створюється окремий Координаційний центр з організації бронювання. Якщо раніше пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання направлялися до Міноборони або інших уповноважених органів, то тепер обґрунтовані пропозиції щодо збільшення лімітів передаються до Координаційного центру. До Координаційного центру входять представники Мінекономіки, Міноборони, Мінцифри, МВС, енергетики та інші. При цьому Центр є консультативно-дорадчим органом. Він готує рекомендації та пропозиції, а рішення ухвалюють безпосередньо уповноважені органи.

2. Збільшення ліміту понад 50% для відповідних критично важливих підприємств має враховувати рекомендації та пропозиції Координаційного центру. Сама межа в 50% вже існувала раніше. Нововведення у зміні порядку погодження перевищення цієї межі та додаткові вимоги до розгляду відповідних пропозицій. Цікаво, що у ухвалі окремо прописано, що Координаційний центр може відмовити у розгляді пропозиції про збільшення ліміту, якщо встановлено факти систематичного порушення керівником вимог до ведення військового обліку. Наприклад, зазначені такі обставини для такої відмови: два та більше документально підтверджених порушення за останні 12 місяців; та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.

3. Для енергетики та оборонної промисловості – окремий ліміт бронювання у 95%. Це одна з найістотніших змін (раніше було 100%). У постанові передбачено обов'язкове бронювання військовозобов'язаних працівників, які безпосередньо зайняті у виробничих процесах відповідних критично важливих установ. При цьому ліміт до 95% поширюється не на будь-яку компанію, яка працює в енергетиці чи оборонній промисловості. Необхідно відповідати описаним у постанові категоріям та умовам.

4. Вперше докладно прописаний термін дії рішення щодо бронювання. Нові правила встановлюють конкретні терміни та наслідки їх недотримання. Так, рішення про збільшення обсягів бронювання має містити відомості про підприємство, ліміт, кількість працівників та термін дії (не більше одного року). Якщо підприємству офіційно підняли ліміт бронювання, воно має 10 робочих днів, щоб оформити бронювання нової кількості співробітників через "Дію". Наприклад, спочатку було дозволено бронювати 50% військовозобов'язаних працівників. Підприємство подало документи і йому узгодили збільшення ліміту до 75%. Після подачі повідомлення про зміну ліміту починається відлік у 10 робочих днів. За цей час підприємство має оформити бронювання працівників у межах збільшеного ліміту. Якщо не встигнути у цей термін, рішення про збільшення ліміту втратить чинність.

5. Змінилися критерії визнання підприємства критично важливим. Вказано, що скорочення діяльності має завдавати шкоди обороноздатності, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення чи макрофінансовій стійкості держави.  Окремо в новій редакції йдеться про необхідність підтверджувати значення підприємства показниками, що перевіряються. Серед прикладів - вплив на виконання оборонних контрактів, виробництво та ремонт озброєння, постачання населення товарами першої необхідності, продуктами, ліками та паливом, бюджетні доходи та валютну виручку. Тобто тепер формальної належності до певної сфери недостатньо, щоб автоматично набути статусу критично важливого підприємства.

6. Встановлено строки розгляду заяв підприємств. Державний орган розглядає звернення підприємства та направляє матеріали до Координаційного центру до семи робочих днів. Центр готує рекомендації до 1 місяця. Держорган після отримання рекомендацій ухвалює рішення до трьох робочих днів. Терміновий розгляд за обґрунтованої необхідності триває до семи днів для підготовки центром рекомендацій. Таким чином, загальний термін ухвалення рішення може становити більше місяця, оскільки етапи йдуть послідовно.

7. Для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги (це, як правило, грантові організації) постанова уточнює порядок перевищення обмеження у заброньованих працівників. Раніше діяло обмеження трохи більше 50% безпосередньо зайнятих у одному проєкті військовозобов'язаних.

8. У критерії, пов'язаному з підтвердженням відсутності заборгованості зі сплати податків та ЄСВ, додано виняток для заборгованості, що виникла через тимчасове припинення або непроведення платежів з державного та/або місцевого бюджету.

9. Додано окрему категорію керівників, які підлягають бронюванню. Так, додано категорію осіб, які обіймають посаду керівника у суб'єкті, який за законом уповноважений виконувати функції публічної адміністрації у питаннях спеціального нагляду за аудиторською діяльністю.

10. Координаційний центр тепер може надсилати державним органам рекомендації щодо скасування рішення про визнання підприємства критично важливим. Як одна з підстав для розгляду такого питання прямо згадуються звернення правоохоронних органів. Зазначимо, що рекомендація про відміну статусу надає Координаційний центр. А саме рішення щодо скасування приймає уповноважений державний орган. Отже, звернення правоохоронного органу саме собою не означає автоматичного припинення статусу підприємства.

Перегляд критеріїв критичності підприємств

У постанові визначено сфери, підприємства яких можуть претендувати на статус критично важливих:

• оборонно-промисловий та паливно-енергетичний комплекси;
• житлово-комунальне господарство;
• видобувна та переробна промисловість;
• агропромислове виробництво та роздрібна торгівля;
• будівництво, транспорт та логістика;
• ІТ, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок;
• аварійно-рятувальні служби;
• організації гуманітарної сфери, що мають критичне значення для держави.

Крім того, передбачено можливість узгодження інших сфер Координаційним центром.

Однак однієї лише приналежності до галузі недостатньо. У постанові зазначається, що діяльність підприємства має відповідати встановленим умовам критичності.

Підприємства з інших сфер можуть отримати статус критично важливих лише за погодженням з Координаційним центром на підставі обґрунтованого звернення відповідного державного органу.

Зміни правил бронювання

23 жовтня уряд фіналізував зміни до системи бронювання працівників від мобілізації. Головні рішення передбачають скасування безумовного 100% бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, а також перевірку регіональних критеріїв критичності підприємств.

Проєкт передбачає зниження квот для низки критичних секторів. Так, в оборонно-промисловому комплексі та енергетиці ліміт на бронювання  знизиться зі 100% до 95%. У сфері теплопостачання, водоканалів та управління побутовими відходами –  75%.  Для решти критично важливих підприємств ліміт залишається на рівні 50%.

Керівник підприємства самостійно визначає, кого бронювати в межах ліміту.

Зауважимо, в Україні станом на вересень 2026 року заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн людей , а найбільше бронювань припадає на переробну промисловість, транспорт і логістику, торгівлю, енергетику та сільське господарство.

Економіка