Кому і скільки винна Україна: структура державного боргу напередодні вторгнення і зараз

28 жовтня 2026 р. 15:56

28 жовтня 2026 р. 15:56

Війни завжди призводять до зростання боргових зобов’язань держави. Україна – не виняток. За п’ять років активних бойових дій загальна сума державного та гарантованого державою боргу зросла у понад 2 рази: з 95,38 мільярда доларів у січні 2022 – до 212,61 мільярда у вересні 2026. Найбільше виріс обсяг зовнішніх позик, від яких залежить фінансування цивільних видатків бюджету. «Слово і діло» показує на інфографіці, кому і скільки була винна Україна напередодні вторгнення та зараз.

Усі боргові зобов’язання держави можна поділити на кілька видів. З одного боку, це внутрішні позики – насамперед у вигляді ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики), які купують банки, юридичні та фізичні особи. З іншого – кредити від зовнішніх інвесторів: міжнародних фінансових організацій, іноземних урядів та банків.

Крім того, держава гарантує погашення боргових зобов’язань частині держпідприємств та установ як перед внутрішніми, так і перед зовнішніми кредиторами. До цієї статті, однак, не належить заборгованість місцевих органів.

Зростання ваги зовнішнього кредитування України

Порівняння структури та обсягу державного боргу за січень 2022-го та вересень 2026-го вказує на декілька моментів. Найочевидніший – зростання ваги зовнішнього кредитування.

Напередодні вторгнення внутрішній та зовнішній борги мали співставний розмір – 36,86 мільярда доларів проти 47,38. Натомість за останніми даними Мінфіну внутрішній борг виріс до 44,49 мільярда, а зовнішній – до 162,52 мільярда. Розрив між ними, таким чином, виріс у понад 10 разів – з 10,52 до 118,03 мільярда доларів.

Головним чином це сталося завдяки масштабному зростанню кредитування з боку ЄС у понад 12,5 раза: з 4,91 до 61,94 мільярда доларів. Також за час повномасштабної війни Україна отримала кредити на 19,78 мільярда доларів за програмою ERA – тобто які гаситимуть за рахунок заморожених російських активів.

У понад три рази зросло кредитування від МБРР (Міжнародного банку реконструкції та розвитку) – з 6,12 до 18,98 мільярда доларів, та МВФ (Міжнародного валютного фонду) – з 4,34 до 14,37 мільярда доларів. Разом з тим ці інституції виставляють низку вимог перед Україною для отримання цих траншів, детальніше про які ми розповідали окремо .

Крім того, Україну кредитують і уряди окремих держав – зокрема Канади та Японії. За роки великої війни розмір таких позик виріс у понад 5 разів – з 1,49 до 7,92 мільярда доларів. Натомість заборгованість перед окремими іноземними банками зросла менш ніж на третину – з 1,83 до 2,35 мільярда доларів.

Що ж до гарантованого державою боргу , то він навпаки скоротився майже вдвічі: з 11,14 мільярда доларів у січні 2022 до 5,6 мільярда у вересні 2026-го. Головним чином це сталося через те, що головний користувач таких боргів – НБУ – погасив старі зобов’язання й надалі отримував потрібні кошти за рахунок прямих позик уряду.

Зростання видатків на обслуговування боргу

Попри те, що сумарна заборгованість держави зросла у понад два рази, видатки на обслуговування боргів у перерахунку на долари зросли лише на половину: з 15 до 23 мільйонів доларів на день.

У гривневому вигляді зростання, втім, відчутніше через падіння курсу: якщо у 2021 році держава витратила 155 мільярдів 652 мільйони гривень на обслуговування боргів, то за 2025-й – 361 мільярд 567 мільйонів.

Нагадаємо, Україна опинилася на другому місці у світі за обсягом боргів перед МВФ, поступаючись лише Аргентині. Разом з тим, як пояснив економіст Андрій Новак у коментарі «Слово і діло», ця заборгованість не становить критичної загрози для держави, а після завершення війни варто домагатися її списання.

Своєю чергою найбільший загальний державний борг мають США – нещодавно його розмір перевищив 40 трильйонів доларів.

Запланований бюджет на 2027 рік, який у першому читанні ухвалила Рада, має великий дефіцит. Покривати його доведеться насамперед за рахунок міжнародного фінансування - ЄС вже збирається тиснути на союзників поза блоком, щоби ті збільшили свій внесок.

Залучення міжнародного фінансування – одне з головних завдань міністра фінансів Сергія Марченка, який очолює Мінфін з 2020 року. Чи збігаються його особистий дебет і кредит в обіцянках – читайте в нашому огляді .

Раніше «Слово і діло» показувало, як помісячно змінювався державний борг протягом повномасштабного вторгнення. Також ми порівнювали, хто з міжнародних партнерів найбільше профінансував держбюджет України.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка