Від Балтії до Балкан: чому робота не гарантує українцям достатку

02 листопада 2026 р. 10:36

02 листопада 2026 р. 10:36

У дев’яти країнах Центральної та Східної Європи українські біженці дедалі частіше знаходять роботу. Здавалося б, разом із працевлаштуванням мав би зростати й достаток їхніх родин. Однак міжнародне дослідження виявило разючий контраст: серйозні матеріальні та соціальні обмеження серед опитаних українських родин трапляються приблизно у 2,4 раза частіше, ніж серед місцевого населення. Dilo проаналізувало висновки УВКБ ООН та Міжнародної організації праці, щоб з’ясувати, чому зростання зайнятості не забезпечує українцям порівнянного з місцевими жителями рівня життя.

Дослідження охопило Болгарію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Молдову, Польщу, Румунію та Словаччину. У 2025 році міжнародні організації опитали в цих країнах 4260 домогосподарств. Масштаб групи можна оцінити за даними Eurostat : наприкінці серпня 2026 року у восьми країнах ЄС із цього переліку проживали близько 1,55 млн отримувачів тимчасового захисту. Це приблизно 35% від загальної кількості в Євросоюзі, яка становила 4,43 млн. До дослідження не ввійшли, зокрема, Німеччина та Чехія, тому його висновки стосуються визначеної групи країн, а не всієї Європи.

Про поступову інтеграцію українців свідчать результати кількох хвиль опитування. В оприлюдненому 26 жовтня звіті УВКБ ООН наведено динаміку зайнятості за 2023–2025 роки. Частка працюючих біженців віком 15–64 років послідовно зростала, проте кількість знайдених робочих місць не показує, наскільки добре вони оплачуються та що це змінює для сімейного бюджету.

Чому трудовий досвід українців у Європі коштує дешевше

Причину розриву варто шукати насамперед у якості робочих місць. Для статистики однаково зайнятими будуть і людина, яка працює за фахом, і спеціаліст, який після переїзду погодився на значно простішу посаду. Проте їхні можливості заробляти продовжують суттєво відрізнятися. За даними УВКБ ООН , чимало українських біженців працюють поза своїми довоєнними галузями та в середньому отримують за годину менше, ніж місцеві працівники. Відповідно, зростання зайнятості у такому випадку супроводжується значно скромнішим зростанням доходів.

Цю проблему детальніше дослідила Міжнародна організація праці . За результатами її окремого аналізу, вища освіта давала українським біженцям перевагу в оплаті праці на рівні 16%, тоді як місцевим працівникам — 78%. Різниця справді колосальна: для українців віддача від диплома виявилася майже вп’ятеро меншою. Це показує, наскільки по-різному ринок праці може оцінювати однаковий рівень освіти. Додатковою перешкодою залишається недостатнє знання місцевої мови, через яке українцям складніше знайти роботу за спеціальністю.

До нижчої оплати праці додається ще один чинник - витрати на житло. За даними УВКБ ООН, у 2025 році 92% опитаних домогосподарств українських біженців повністю або частково оплачували оренду. За таких умов навіть стабільна робота не гарантує фінансової стійкості: вирішальним стає те, скільки коштів залишається родині після обов’язкових платежів.

Наскільки українським родинам вистачає грошей на повсякденні потреби, УВКБ ООН оцінило за методикою Eurostat . Вона враховує 13 потреб, зокрема опалення житла, повноцінне харчування, оплату рахунків і непередбачені витрати. Якщо через брак коштів недоступні щонайменше сім із них, це означає серйозні матеріальні та соціальні обмеження. Серед опитаних домогосподарств українських біженців цей показник становив 19%, а серед місцевого населення — 8%. Для наочності: якщо перерахувати ці частки на умовні 100, отримаємо 19 випадків проти 8. Саме звідси різниця приблизно у 2,4 раза. Причому ситуація суттєво відрізняється залежно від країни: в Естонії такі обмеження мали 9% опитаних домогосподарств біженців, а в Румунії — 35%, тобто майже вчетверо більше.

Українці поступово закріплюються на європейських ринках праці, однак економічні результати цієї інтеграції поки значно скромніші за статистику зайнятості. Різниця між країнами показує, що на становище родин впливають не лише їхня кваліфікація та готовність працювати, а й умови місцевого ринку праці та вартість життя. Відтак головний виклик для українців у Європі поступово зміщується від пошуку роботи до можливості заробляти достатньо для самостійного забезпечення родини. Саме за цим показником і визначатиметься справжній економічний результат їхньої інтеграції у майбутньому.

Економіка