Мільярди на стабільність: як змінювалися обсяги валютних інтервенцій НБУ протягом 10 років

02 листопада 2026 р. 18:11

02 листопада 2026 р. 18:11

Після початку повномасштабної війни НБУ витрачає десятки мільярдів доларів із резервів на підтримку керованого курсу гривні, продаючи іноземну валюту. І з кожним роком великої війни ця тенденція лише набирає обертів. Якщо у 2022 році Нацбанк у межах валютних інтервенцій продав 26,3 млрд доларів, то у 2025 році ця сума збільшилася до 36,1 млрд. А від початку 2026 року, щоб зберегти баланс на ринку та стримати різке знецінення гривні в умовах затяжної війни, регулятору довелося продати понад 44 млрд доларів. Водночас обсяги купленої валюти зменшуються з кожним роком вторгнення. Аналітики «Слово і діло» дослідили, як змінювалися обсяги валютних інтервенцій НБУ з 2015 по жовтень 2026 року. Деталі – на інфографіці.

Що таке валютні інтервенції НБУ і для чого вони потрібні

Один з напрямків роботи Національного банку України – це купівля або продаж значних обсягів іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, так звані – валютні інтервенції. Регулятор їх здійснює задля впливу на курс гривні та баланс ринку. Зокрема, у випадку продажів НБУ продає долари чи євро з міжнародних резервів. При цьому він вилучає з обігу гривню, яку платники віддають за купівлю цієї валюти. Це роблять, щоб зменшити дефіцит валюти та стримати різке знецінення гривні. Інший випадок – коли НБУ купує іноземну валюту в резерви, випускаючи в обіг додаткову гривню. Це регулятор робить тоді, коли на ринку спостерігається надлишок валюти (наприклад, завдяки експорту), щоб запобігти надмірному зміцненню гривні, яке може зашкодити вітчизняним експортерам.

Валютні інтервенції Нацбанку: 2015-2026

У 2015 році обсяг проданої і купленої валюти Нацбанком був майже однаковим: 2 204 млрд доларів та 2047 млрд доларів відповідно. Зазначимо, що протягом наступних десяти років такої тенденції більше не було. У період з 2016 по 2018 рік НБУ продавав від 0,9 млрд доларів до 1,8 млрд доларів, тоді як купував від 2,4 до 3,1 млрд доларів.

У 2019 році Національний банк змушений був активно скуповувати валюту (8,4 млрд доларів) й практично не продавати її (0,5 млрд доларів) через величезний надлишок іноземної валюти на внутрішньому ринку, спричинений аномальним припливом іноземного капіталу в державні облігації (ОВДП). У 2020 році ситуація відносно вирівнялася: було продано 3,8 млрд доларів, закуплено 4,9 млрд доларів.

У 2021 році НБУ придбав на міжбанківському ринку більше валюти, ніж продав (купив 3,69 млрд доларів, а продав 1,27 млрд доларів), завдяки суттєвому переважанню пропозиції іноземної валюти над попитом.

Ситуація змінилася кардинально з початком великої війни. У 2022 році НБУ задля балансу ринку та стабільності економіки, яка була змушена адаптовуватися до нових реалій та виживати у воєнних умовах, продав з резервів 22,38 млрд доларів – у понад 20 разів більше, ніж у 2021-му. Було куплено у 2022 році 3,26 млрд доларів. У 2023 році Нацбанк продав 28,83 млрд доларів, а придбав лише 0, 22 млрд доларів, тобто – майже у 15 разів, ніж у перший рік вторгнення і довоєнний 2021-й.

У 2024 році обсяги проданої валюти у межах валютних інтервенцій зросли до 35, 313 млрд доларів, тоді як купили лише 0, 126 млрд доларів. Торік НБУ був змушений продати 36,103 млрд доларів, а купив 0, 042 млрд доларів. З січня по жовтень 2026 року включно регулятор задля балансу ринку і стримування знецінення гривні продав 44, 280 млрд доларів. Навіть не чекаючи кінця року вже можна сказати, що це – найбільше за останні десять років. Водночас НБУ у 2026 році купив мінімальний обсяг валюти з 2015 року – 0, 03 млрд доларів.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» аналізувало, як змінювалися основні фінансові показники Нацбанку під головуванням Андрія Пишного – облікова ставка, середньорічний курс долара та євро, девальвація гривні, міжнародні резерви та обсяг готівки в обігу.

Ще ми досліджували, як змінювалися дохідність та обсяги продажу ОВДП у гривні, доларах і євро за 10 років. Також ми аналізували, які країни мають найбільші та найменші резерви центральних банків .

Окремо на нашій інфографіці – як змінилися чисті активи найбільших банків України протягом повномасштабного вторгнення рф.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка