Російські удари зупинили виробництво сталі й ускладнили експорт зерна з України — AP

04 листопада 2026 р. 01:02

04 листопада 2026 р. 01:02

Росія посилила удари по промислових і енергетичних об’єктах та експортних маршрутах України. Атаки зупинили виплавку сталі на підприємствах гірничо-металургійної групи «Метінвест» і ускладнили вивезення зерна. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press.

Ракетні удари зупинили виплавку сталі на підприємствах групи «Метінвест», одного з найбільших гірничо-металургійних виробників України. У 2025 році «Каметсталь» у Кам’янському забезпечувала понад чверть українського виробництва сталі.

На підприємстві працювали тисячі людей. Воно виробляло сталь і чавун для будівництва в Україні, а також постачало сталеві напівфабрикати на завод «Метінвесту» в Болгарії. Звідти продукція надходила на болгарський та інші європейські ринки. 5 вересня по комплексу вдарили п’ять балістичних ракет. Зупинка заводу позначилася на будівництві, гірничодобувній галузі, машинобудуванні, енергетиці та логістиці.

«Укрзалізниця» значною мірою залежить від доходів від перевезення сталі та інших вантажів. Генеральний директор «Каметсталі» Олександр Третяков попередив, що підприємства, які залежать від заводу, можуть скоротити робочі місця або збанкрутувати.

За його словами, торговельні обмеження ЄС можуть ускладнити відновлення, звужуючи ринок збуту української сталі. Третяков назвав становище найгіршим із часів Другої світової війни. Він нагадав, що раніше на сталь припадало близько 6% ВВП України.

«Припадало. Зараз — нуль», — сказав він.

Аграріям дедалі важче покривати витрати

Зерно, один із головних експортних товарів України, тим часом залишається на полях і накопичується у сховищах по всій країні. Аграрії шукають маршрути, на яких менший ризик повітряних атак, і чекають, коли ціни зростуть. Сільське господарство забезпечує до 60% валютних надходжень України. Це робить галузь важливою для економіки країни під час війни.

Російські атаки на судноплавство в Чорному морі різко скоротили рух суден через українські глибоководні порти. Це сталося в період, коли аграріям потрібні кошти для підготовки до наступної посівної.

Компанія Lloyd’s List Intelligence, яка аналізує дані про судноплавство, повідомила про різкий спад чорноморської торгівлі України через атаки на порти, судна й логістичну інфраструктуру. У серпні в чорноморських портах зафіксували лише 21 суднозахід — приблизно на 90% менше, ніж роком раніше. Страхування різко подорожчало, а постійна загроза російських ударів відлякує судновласників. Цього року внаслідок атак загинули десятки моряків.

«Усі наші розробки та всі інновації, яких ми досягли, будуть перекреслені цією ситуацією, і нам доведеться починати все з нуля», — зазначив директор із торгівлі компанії «Нібулон», одного з провідних українських аграрних експортерів, Володимир Скавінський.

Рух суден із менш потужних українських портів на Дунаї до Чорного моря зріс, попри загрозу російських ударів. Однак цей маршрут дорожчий. Сулінський канал у дельті Дунаю надто мілкий для найбільших суден. Десятки суден часто чекають по кілька днів, щоб зайти в річку або вийти з неї.

Маршрут також обмежує рекордно низький рівень води в Дунаї через посуху. За словами Скавінського, баржі, які раніше перевозили по 1500 тонн, тепер беруть лише 800–900 тонн. Для того самого обсягу вантажу потрібно майже вдвічі більше барж, тож витрати зростають. На початку року доставка тонни кукурудзи з центральної України до Іспанії коштувала до 50 доларів. Тепер ціна може сягати 150 доларів за тонну.

«Це все ще ризиковано, і у вас немає жодних гарантій, що ваша подорож буде успішною», — додав Скавінський.

Для комерційної директорки великого агрохолдингу HarvEast Олени Шелест найнагальніше завдання — знайти покупців. HarvEast зберігає пшеницю у великих зернових рукавах і чекає на стабілізацію ринкових цін. Зерно потрібно продати до кінця року, щоб отримати кошти на наступну посівну.

Якщо грошей забракне, нинішні труднощі з експортом можуть обернутися проблемами з виробництвом наступного року. За словами Шелест, торік тонна кукурудзи коштувала в середньому 210–230 доларів. Тепер ціна впала приблизно до 130 доларів, що ще більше ускладнює становище аграріїв.

Раніше близько 60% продажів HarvEast припадало на поставки через чорноморські порти. За оцінкою Шелест, дунайські порти Рені та Ізмаїл можуть пропустити лише близько 15–20% загального обсягу експорту України. Вивозити продукцію можна і суходолом через Польщу та інші європейські країни, але такі перевезення дорожчі. Через фінансовий тиск аграрії скорочують витрати на насіння та добрива. Це може знизити врожайність у майбутньому.

Україні бракує коштів на заплановані видатки

Посилення російських повітряних атак дедалі сильніше позначається на економіці України. Росія б’є по промислових та енергетичних об’єктах, залізниці, логістичних мережах і маршрутах, якими країна вивозить товари. Майже щоденні удари балістичними ракетами й реактивними безпілотниками переривають виробництво та підвищують вартість перевезень.

Через це урядові дедалі важче покривати видатки. Скорочуються надходження від металургії, сільського господарства та інших ключових галузей. Збитки в одній галузі позначаються на інших, а подальша допомога США залишається невизначеною. Україна витрачає на оборону близько 40% валового внутрішнього продукту.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що Україна зіткнулася з найгострішим браком коштів від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Через падіння податкових надходжень державі складно покривати заплановані видатки навіть з урахуванням фінансування, яке зобов’язалися надати міжнародні партнери.

Уряд насамперед фінансує оборону, зарплати працівників бюджетної сфери, пенсії та соціальну допомогу. Будівництво, відбудову та частину проєктів із підготовки до зими відклали. Якщо Україна не знайде способу покрити дефіцит наступного року, держава не зможе виплачувати зарплати вчителям і лікарям та утримувати лікарні, попередила Підласа.

Нагадаємо, що на тлі ударів по заводах у «Метінвесті» попередили про ризик тривалого обмеження доступу української сталі до ринку ЄС. Керівник офісу гендиректора групи Олександр Водовіз заявив на Київському міжнародному економічному форумі, що ЄС скоротив квоти на імпорт української сталі більш ніж на 60%.

Окрім того, у «Метінвесті» запропонували створити спільні промислові кластери з ЄС для відновлення української металургії. Олександр Водовіз представив цю пропозицію на Експортному форумі. За його словами, такі об’єднання допоможуть залучити інвестиції й технології та інтегрувати українські заводи в європейські виробничі ланцюги.

Економіка