Банки перевірятимуть походження грошей перед внесенням застави

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Банки перевірятимуть походження грошей перед внесенням застави — законопроєкт

04 листопада 2026 р. 15:58

04 листопада 2026 р. 15:58

Банки та інші суб’єкти фінансового моніторингу можуть зобов’язати перевіряти походження коштів до їх внесення як застави у кримінальному провадженні. Якщо підтвердити законність грошей не вдасться, фінансову операцію потрібно буде зупинити.

Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації підтримав законопроєкт № 15388 щодо посилення контролю за законністю походження коштів, внесених як застава у кримінальному провадженні, повідомляє Судово-юридична газета.

Документ пропонує внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та законодавства про фінансовий моніторинг. Його мета — запобігти використанню застави для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Що зміниться під час внесення застави

Відповідно до тексту законопроєкту, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які здійснюють переказ коштів як застави, будуть зобов’язані ще до проведення операції:

ідентифікувати та перевірити особу, яка вносить заставу, незалежно від того, чи є вона підозрюваним, обвинуваченим або стороннім заставодавцем;
встановити джерело походження коштів;
якщо заставу вносить третя особа — додатково перевірити джерела її статків або походження активів юридичної особи;
з’ясувати, чи пов’язаний заставодавець із підозрюваним або обвинуваченим, та задокументувати характер такого зв’язку.

Якщо законність джерела коштів неможливо підтвердити офіційними документами, суб’єкт фінансового моніторингу повинен буде зупинити відповідну фінансову операцію.

Водночас кожну операцію з внесення застави пропонують вважати пороговою незалежно від її суми.

Про такі операції суб’єкти фінансового моніторингу повинні будуть повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України не пізніше наступного робочого дня після зарахування коштів.

До повідомлення включатимуть інформацію про кримінальне провадження, суму застави, фактичного платника, його зв’язок із підозрюваним та результати перевірки походження коштів.

Заставу зможуть стягнути навіть без порушення обов’язків

Окреме положення законопроєкту стосується звернення застави в дохід держави.

Чинна редакція статті 182 КПК передбачає таку можливість, зокрема, якщо підозрюваний або обвинувачений без поважних причин не з’явився за викликом або порушив покладені на нього процесуальні обов’язки.

Натомість автори законопроєкту пропонують запровадити додаткову підставу: неможливість підтвердити законність походження коштів, внесених як застава.

У такому випадку гроші можуть бути звернені в дохід держави повністю або частково, навіть якщо підозрюваний, обвинувачений та заставодавець виконували всі покладені на них обов’язки.

Інформацію про заставодавців пропонують оприлюднювати

Ще одне нововведення — публічне розкриття інформації про осіб, які вносять заставу.

Орган або установа, на рахунок якої надійшли кошти, повинні будуть протягом трьох робочих днів передати відповідні відомості Державній судовій адміністрації України.

ДСА, своєю чергою, протягом трьох робочих днів після отримання інформації має оприлюднити на офіційному сайті: