Без суду — зась! Жоден інспектор ДСНС не має права опечатати приміщення або заблокувати роботу бізнесу без укриття

05 листопада 2026 р. 10:11

05 листопада 2026 р. 10:11


Перехідний період, коли бізнесу дозволяли працювати під час “жовтого рівня” тривоги за згодою колективу, мав спливти 4 грудня 2026 року . До цієї дати підприємці мусили або облаштувати безпечний простір для відвідувачів та персоналу, або зупиняти роботу під час кожної сирени.

Проте представники ритейлу та ресторанної сфери наголошували, що виконати такі умови просто нереально. Серед головних перепон називали колосальні витрати, складність переобладнання орендованих площ, технічну невизначеність із розрахунками та ризик тиску під час перевірок. Своєю чергою аналітики підтверджували серйозність загрози: за оцінкою ресторанної експертки Ольги Насонової, неспроможність виконати жорсткі норми загрожувала закриттям до 20% закладів громадського харчування в країні.

Зрештою через критику бізнес-спільноти, хвилю петицій та ризик згортання ринку уряд пішов на поступки і зсунув дедлайн до 4 березня 2027 року.

Утім, відтермінування не скасовує самих правил: вимога забезпечити укриття чи захисну зону залишається обов’язковою, а робота без належного захисту в разі влучання загрожує керівникам реальними тюремними строками.

Хто уповноважений оцінювати міцність стін, чи мають інспектори право виводити людей і опечатувати зали, на кого лягає фінансовий тягар в орендованих приміщеннях та які штрафи загрожують порушникам — Dіlo.ua пояснили старша юристка Asters Марія Новик та адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери" Дмитро Груба.

Не кожен підвал укриття: який пакет документів захистить заклад від претензій

Єдиного документа, який дозволяв би бізнесу працювати під час повітряної тривоги, не існує. Законність роботи закладу підтверджується комплектом технічних і внутрішніх документів.

Щоб легально приймати клієнтів і працювати за "жовтого рівня" загрози, бізнес має забезпечити один із трьох варіантів захисту: власну захисну споруду, використання сусіднього сховища або облаштований безпечний простір безпосередньо всередині приміщення. При цьому звичайний підвал автоматично захистом не вважається.

"Підвальне приміщення зараховується, якщо його взято на облік як укриття до фонду захисних споруд. Проте підійде далеко не кожен об’єкт: навіть найпростіше укриття має забезпечувати перебування людей щонайменше 48 годин і відповідати нормам МВС, а його придатність перевіряє комісія, до якої можуть залучатися фахівці ДСНС. Інший шлях — балансоутримувач може визначити там безпечний простір", — наголошує Марія Новик.

Якщо заклад розраховує на укриття в іншій будівлі чи підземній станції метро, діє норма пішохідної доступності: до 300 метрів для багатоповерхової забудови та до 500 метрів — для малоповерхової.

Адвокат Дмитро Груба застерігає бізнес від плутанини: безпечний простір та об'єкти фонду цивільного захисту — це принципово різні речі.

" Метрополітен переважно належить до фонду захисних споруд. Жоден заклад не може просто так оголосити станцію метрополітену своїм безпечним простором. Таку зону власник має право облаштувати лише у власній будівлі", — пояснює юрист.

Щоб у контролерів не виникало питань, підприємство повинно мати чіткий пакет документів під свій формат захисту.

Якщо це власне укриття, знадобиться паспорт споруди чи акт огляду та документи про взяття на облік. Для укриття іншого власника обов'язковий письмовий договір із балансоутримувачем: у ньому прописують ліміт місць для персоналу й клієнтів, графік безперешкодного доступу (зокрема у вихідні) та порядок сповіщення.

Якщо ж бізнес робить ставку на безпечний простір, потрібні інженерні розрахунки власника будівлі, які підтверджують стійкість зони. Ті, хто поки не має захисного приміщення, до завершення перехідного періоду мусять оформити протокол зборів колективу про згоду працювати під сиренами.

Крім того, незалежно від обраного формату, кожен заклад зобов'язаний мати базовий набір:

  • наказ керівника про алгоритм дій під час тривоги та призначених відповідальних за безпеку;
  • інструкції для команди та підписи працівників про ознайомлення;
  • інформаційну табличку встановленого зразка на вході;
  • робочу систему оповіщення відвідувачів і персоналу.

Чи потрібно погоджувати безпечний простір із ДСНС

Юристи запевнять, законодавство не зобов'язує власника проходити державні експертизи чи отримувати офіційні погодження від рятувальників. Усі необхідні розрахунки проводить сам балансоутримувач, спираючись на Методику визначення навантаження,розробленунауково-дослідним інститутом Збройних Сил України. Хоча цей документ формально не має статусу нормативно-правового акта, на практиці він залишається головним інженерним орієнтиром.

Водночас урядова постанова прямо не обмежує коло фахівців і не вимагає залучати виключно атестованих експертів із будівельного реєстру ЄДЕССБ. Проте юристи наполегливо радять бізнесу не заощаджувати на проєктувальниках.

"Формально уряд не визначає жорстких вимог до виконавців розрахунків і не запроваджує попереднього держконтролю. Проте саме цей документ стає ключовим доказом адекватності захисту, якщо станеться надзвичайна ситуація", — наголошує Марія Новик.

За її словами, під час перевірки або після інциденту якісний технічний звіт слугуватиме одним з головних аргументів на захист керівника.

Якщо ж у власника будівлі немає профільної освіти, самостійні вимірювання стають прямим ризиком.

"Коли балансоутримувач не може провести розрахунки самотужки, єдиний правильний шлях — офіційно звернутися до фахівців: інженера-проєктувальника у сфері будівництва або експерта будівельно-технічної експертизи", — підкреслює Дмитро Груба.

Правники окремо застерігають бізнес від спокуси придбати формальні довідки у фірм-одноденок без реального виїзду на об'єкт. У разі влучання та руйнувань судова експертиза за лічені дні встановить справжню міцність бетону й цегли, а підроблені папери не лише не врятують від кримінальної відповідальності, а й стануть для керівництва обтяжуючою обставиною.

Чи можуть інспектори закрити заклад під час тривоги

Нових контролюючих органів постанова №1092 не створює, ба більше, під час воєнного стану діє урядовий мораторій на планові ревізії. Втім, це не означає повної відсутності контролю: позапланова перевірка залишається цілком законною, якщо на заклад надійде письмова скарга від громадян про загрозу життю чи здоров’ю через роботу без укриття.

У такому разі, говорять правозахисники, на поріг можуть прийти фахівці ДСНС, які відповідають за пожежну безпеку й цивільний захист та видають обов'язкові приписи, або ж представники Держпраці, які перевіряють умови безпеки персоналу.

Водночас повноваження ревізорів на місці суворо обмежені.

“Жоден інспектор ДСНС не має права самостійно опечатати приміщення або власним рішенням заблокувати роботу бізнесу — це вирішується виключно через адміністративний суд. Так само ані закон, ані урядові постанови не дають контролерам права примусово виводити людей під час повітряної тривоги”, — зазначає Марія Новик.

Що ж до поліції, додає фахівчиня, то вона взагалі не уповноважена інспектувати технічні розрахунки чи оцінювати правильність облаштування простору. Утім, правоохоронці можуть штрафувати за незабезпечення доступу до укриття та вимагати залишити місце, якщо це необхідно для захисту життя і здоровʼя людей.

Зі свого боку підприємці під час будь-якого візиту інспекторів мають повне право вимагати службові посвідчення та офіційні направлення, відмовляти в допуску за відсутності належних документів і фіксувати дії інспекторів на аудіо чи відео.

Орендодавець та орендар: як поділити витрати та відповідальність

Найбільше практичних суперечок навколо нових вимог виникає в орендних відносинах. Власники торгових та офісних центрів нерідко намагаються перекласти безпекові клопоти на орендарів, а ті, навпаки, чекають готових рішень від орендодавців.

Закон прямо розмежовує ці зони на технічні та організаційні.

"Відповідальність несе той, хто порушив свій обов’язок. Балансоутримувач визначає безпечний простір і замовляє інженерні розрахунки, а орендар облаштовує його і, як роботодавець,  закриває організаційну частину: вчасне сповіщення людей, навчання команди діям під час тривоги, розробку внутрішніх інструкцій та безперешкодний вихід відвідувачів і персоналу до захищеної зони", — пояснює Марія Новик.

Натомість фінансовий бік питання держава не регламентує. «Законодавство не регулює і не має регулювати це питання. Грошовий тягар вирішується виключно за домовленістю власника будівлі та орендаря», — наголошує Дмитро Груба.

Щоб уникнути судових позовів і взаємних претензій, юристи радять ще до початку будь-яких робіт укласти додаткову угоду до основного договору оренди. У ній необхідно чітко зафіксувати:

  • хто замовляє й оплачує розрахунки та будівельні роботи;
  • як розподіляються витрати на утримання укриття й хто стежить за його технічним станом;
  • порядок безперешкодного доступу людей до сховища;
  • алгоритм оповіщення під час сирени (зокрема, чи чути сигнал загальної системи будівлі безпосередньо в приміщенні орендаря);
  • механізм компенсації невіддільних поліпшень.

Якщо орендар самостійно зміцнює стіни чи монтує захисні конструкції, будь-які будівельні втручання за нормами Цивільного кодексу мають бути письмово погоджені з наймодавцем. Тільки за такої умови бізнес отримає законне право вимагати грошового відшкодування або зарахування вартості робіт у рахунок щомісячної орендної плати.

Ціна роботи бізнесу без захисту: штрафи та тюремні сроки

Спеціального штрафу безпосередньо "за роботу без безпечного простору" в законодавстві немає. Проте контролери можуть застосовувати загальні статті Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП):

  • Порушення норм охорони праці: штраф для посадових осіб або ФОП — від 340 до 680 грн.
  • Невиконання законних вимог чи приписів ДСНС: від 1 700 до 3 400 грн (повторно протягом року — до 5 100 грн).
  • Створення перешкод для інспекторів ДСНС): від 6 800 до 10 200 грн (повторно — до 17 000 грн).
  • Неготовність укриття чи недопуск людей): від 1 700 до 5 100 грн (за повторне порушення — до 8 500 грн).

Але головний ризик для бізнесу полягає не в адміністративних штрафах, а в кримінальній відповідальності.

"Відповідальність за законність роботи під час тривоги "жовтого рівня" лежить на бізнесі та його керівниках. Справжні юридичні наслідки настануть, якщо заклад продовжував працювати без безпечного простору, а співробітники чи клієнти зазнали травм через прильот. Якщо людина дістане тяжкі травми чи втратить життя, керівнику загрожує до семи років за ґратами", — наголошує Дмитро Груба.

Крім цього, постраждалі та родичі загиблих мають право подавати цивільні позови про компенсацію матеріальної та моральної шкоди, де тягар доведення відсутності вини повністю покладається на компанію.

Водночас сам факт влучання ракети чи дрона не робить керівника автоматично винним у злочині. Слідство зобов'язане довести прямий причинно-наслідковий зв'язок: чи міг заклад забезпечити безпеку і чи проігнорував обов'язки.

Якщо підприємство вчасно увімкнуло сповіщення, проінформувало людей про загрозу та надало реальну можливість спуститися в укриття або перейти в безпечний простір, а людина категорично відмовилася йти — законних підстав притягувати керівництво до кримінальної відповідальності немає.

Без суду — зась! Жоден інспектор ДСНС не має права опечатати приміщення або заблокувати роботу бізнесу без укриття

Джерело: delo.ua (Бізнес)