Вартість видання підручника в Україні: скільки коштують написання, друк і видавництво

05 листопада 2026 р. 12:59

05 листопада 2026 р. 12:59

Багатьох батьків, та і не лише них бентежить ситуація, коли шкільний підручник може коштувати 58 грн, інший — понад 1900 грн, а в початковій калькуляції третього ціна сягала 3900 грн. Тому комнада Dilo дослідила, з чого складається вартість видання підручника , чому ціни розходяться в десятки разів і хто платить за це в державному замовленні.

• Скільки коштує один підручник і з чого формується його ціна
• Скільки коштує створити підручник до початку друку
• Скільки коштує надрукувати наклад підручників
• Хто платить за шкільні підручники в Україні
• Як видавництва заробляють на державному замовленні

Скільки коштує один підручник і з чого формується його ціна

Насправді, єдиної ціни, скільки коштує підручник , залежить від накладу, обсягу, комплектації та інших витрат. За словами генерального директора «Ранку» Віктора Круглова, які наводить Українська видавнича асоціація, станом на 2026 рік середня ціна підручника цього видавництва, за якою його купують школи, становить близько 145 грн. Посібник з іноземної мови з аудіододатком коштує в середньому 270 грн.

Це показники одного видавництва, а не середньоринкова ціна всіх шкільних підручників. У 2025 році у видавництві «Ранок» також повідомляли про середньозважену ціну 136,58 грн для інших своїх підручників, без інтегрованого курсу та іноземних мов з аудіосупроводом.

Сам по собі предмет підручника ціну не визначає. У рейтингу закупівель за 2025 рік, який проаналізували «Наші гроші», серед найдорожчих були малотиражні підручники іноземними мовами. Наприклад, «Польська мова» для шкіл із польською мовою навчання від видавництва «Світ» мала наклад 220 примірників, а ціна одного становила 2503 грн.

Натомість «Громадянська освіта» від видавничого дому «Освіта» коштувала 58 грн за примірник за накладу 217 591 штук. «Підприємництво і фінансова грамотність» від «Світича» — 59 грн за накладу 52 740 примірників. Тобто на ціну впливає кількість примірників на які розподіляються постійні витрати.

За поясненням МОН, вартість підручника , визначена паспортом бюджетної програми на 2026 рік, формується з кількох складників:

• матеріали — папір, картон і плівка за середньоринковими цінами;
• поліграфічні послуги, вартість яких залежить від обладнання друкарні та термінів виконання;
• авторська винагорода;
• видавничі витрати — оренда приміщень і обладнання, комунальні платежі, оплата праці, експертні висновки;
• рентабельність, обмежена нормативом у 5% собівартості.

Водночас не варто зводити всю ціну до формули «собівартість плюс 5%. Тому що це норматив рентабельності виробництва та доставки, а не універсальна надбавка до будь-якої окремої статті витрат. Для інтерактивного електронного додатка передбачено окремі правила розрахунку.

Є й нюанс із плановими та фактичними калькуляціями. Як сказали у видавництві «Ранок», оплату здійснюють після повного виготовлення книжок на підставі фактичної калькуляції та реальних рахунків друкарні, а не лише планового розрахунку. Тому початкова цифра в Prozorro може змінитися після уточнення витрат. Це позиція самого видавництва, оприлюднена після історії з калькуляцією підручника за 3900 грн.

Скільки коштує створити підручник до початку друку

Авторська винагорода має нормативну основу. За даними МОН, у 2026 році вона становить 12 тис. грн за один авторський аркуш — це 1,5 ставки роялті відповідно до постанови Кабміну від 18 січня 2003 року №72.

Однак ця ставка не означає, що кожен автор отримує 12 тис. грн за весь підручник, загальна сума залежить від обсягу видання в авторських аркушах і умов розподілу винагороди між авторами.

За словами гендиректора «Ранку» Віктора Круглова, шлях підручника від задуму до учнівської парти займає два-три роки. Видавництво працює над ним власним коштом, без державного авансування, а розрахунок відбувається вже після виготовлення книжок. Це коментар представника конкретного видавництва, а не загальна статистика витрат усіх учасників ринку.

Витрати на підготовку видання можуть бути співмірними з витратами на друк або перевищувати їх. Особливо якщо наклад невеликий. Це видно на прикладі закупівлі 2024 року. Так, «Ранок» отримав замовлення на інтегрований підручник для 7 класу накладом 209 примірників за ціною 3976 грн за екземпляр.

За даними «Наших грошей», поліграфічні послуги становили лише 235 грн у ціні одного примірника, тоді як значну частину суми формували

• загальновидавничі витрати,
• художнє оформлення,
• та авторська винагорода.

До загальновидавничих витрат, зокрема, входить електроенергія. Тобто, як бачимо, редактура та дизайн завжди дорожчі за друк. Але співвідношення залежить від конкретного видання, його накладу та технічних характеристик.

До ціни підручника можуть входити розробка електронного додатка та його технічна підтримка. За словами Віктора Круглова, у ціну підручників «Ранку» входять електронний застосунок і п'ятирічна технічна підтримка. Це складова пропозиції конкретного видавництва, а не підтвердження того, що кожен шкільний підручник в Україні має однаковий цифровий комплект.

Окремих загальнодоступних даних про середню вартість ілюстрацій, інтерактивних вправ чи цифрових додатків наразі немає. Тому визначити частку цих витрат у середній ціні підручника за відкритими джерелами неможливо.

Що цікаво, перш, ніж підручник потрапить до державного замовлення, він проходить цілу низку етапів:

• визначення потреби,
• експертизу,
• апробацію,
• отримання грифа МОН,
• конкурсний добір,
• і вибір учителями.

Причому експертні висновки МОН відносить до видавничих витрат. Водночас у відкритих поясненнях немає єдиної ставки, за якою можна було б оцінити вартість експертизи та апробації для кожного видання.

Взагалі видавництво розробляє підручник без авансу від держави. І при цьому ризикує не повернути витрати, якщо школи не оберуть його під час конкурсу.

Скільки коштує надрукувати наклад підручників

МОН відносить папір, картон і плівку до матеріальних витрат, які враховують за середньоринковими цінами. Вартість поліграфічних послуг залежить від обладнання друкарні та строків виконання замовлення.

У загальному книговиданні для великих накладів часто використовують офсетний друк, а для малих — цифровий. Але конкретний спосіб друку шкільного підручника залежить від технічного завдання та можливостей підрядника.

Малий наклад дорожчий, бо більшість витрат на підручник не залежить від тиражу. Авторська винагорода, редактура, дизайн і верстка коштують однаково, чи книжку отримають 200 тисяч школярів, чи кілька сотень. На великому накладі ці витрати розподіляються між тисячами примірників і майже непомітні, а на малому лягають на кожен екземпляр.

Звідси розрив у десятки разів. Себто, масові підручники коштують близько 60 грн, а малотиражні, зокрема іноземними мовами чи мовами нацменшин, сягають тисяч. Показовим став і підручник для 8 класу. Його планова ціна становила 3900 грн за наклад у 481 примірник, а згодом видавець заявив про помилку в калькуляції й назвав вдвічі нижчу суму.

Війна додала ще одну статтю ризиків. Харківські друкарні, які виготовляють значну частину шкільних книжок, потрапляли під удари, а перебої зі світлом і нестача працівників подовжують черги на друк.

Тож відповідь на питання «чому так дорого» має дві сторони. Малий наклад справді коштує більше, і це економіка книговидання , а не змова. Проте ціну без торгів мають підтверджувати відкриті калькуляції, бо помилку знайшли лише тоді, коли хтось порівняв цифри. Висока ціна ще не доводить зловживання, але відсутність деталізації завжди викликає питання.

Хто платить за шкільні підручники в Україні

Закупівлю підручників за бюджетні кошти проводить Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО). Видавництво для конкретного підручника визначає автор відповідно до законодавства про авторське право. Тому ІМЗО не обирає видавця на власний розсуд.

Право на видання підтверджують авторські договори та документи про права інтелектуальної власності. Це пояснює, чому договори на друк можуть укладати без відкритих торгів, у випадках, коли послугу може надати лише один суб'єкт через необхідність захисту інтелектуальних прав.

У травні 2025 року ІМЗО уклав угоди на друк підручників для 8 класу на загальну суму 1,06 млрд грн. Понад половину цієї суми отримали три постачальники:

Ці дані стосуються саме закупівлі підручників для 8 класу у 2025 році, а не всього ринку шкільної навчальної літератури. У 2026 році держава планувала надрукувати понад 13,5 млн примірників підручників, передусім для 4 і 9 класів. Таку цифру оприлюднило МОН у вересні 2026 року.

У 2026 році конкурсний добір для 4 і 9 класів відбувався за таким графіком:

• з 2 до 13 березня вчителі ознайомлювалися з електронними версіями оригінал-макетів підручників і могли переглядати онлайн-презентації авторських концепцій;
• з 10 до 16 березня заклади освіти безпосередньо обирали підручники;
• з 17 до 20 березня органи управління освітою узагальнювали результати;
• з 23 до 27 березня конкурсна комісія підсумовувала результати й формувала перелік підручників, які могли видаватися державним коштом.

Результати вибору затверджували педагогічні ради закладів освіти й передавали через систему АІКОМ. За даними МОН, у виборі взяли участь 10 714 закладів освіти з четвертими класами та 10 614 — із дев'ятими.

Державним коштом друкують підручники, які пройшли конкурсний відбір і потрапили до переліку, затвердженого МОН. Правила передбачають і другий шлях: випуск навчальної літератури на умовах співфінансування.

У вересні 2026 року процедуру змінили. Тепер мінімальний поріг вибору для друку державним коштом знизили з 40 до 20 тисяч примірників, а для співфінансування з 10 до 5 тисяч. Тобто тенденція така, що двері для менш масових підручників, зокрема нішевих, прочиняють ширше.

Проте цей поріг залишається справжнім фільтром, бо від нього залежить, чи книжка дійде до парти, чи залишиться проєктом, у який видавець вклав роки роботи. А як саме працює співфінансування на практиці, у відкритих поясненнях майже не розкрито.

Про додаткові гроші від донорів згадували лише у зв'язку з відновленням знищених накладів, і це окрема ситуація, а не загальний механізм. Тож питання, хто й за яких умов доплачує за підручник, поки лишається без прозорої відповіді.

МОН затвердило зміни до Порядку конкурсного відбору наказом від 10 червня 2026 року №915. Документ зареєстрували в Міністерстві юстиції 3 серпня 2026 року за №1111/46505.

Відтепер відбір підручників стає єдиним, де за однаковими правилами вибиратимуть літературу і для звичайних класів, і для учнів з особливими освітніми потребами, і для здобувачів професійної освіти. Удвічі знижено й мінімальні показники вибору, потрібні для друку державним коштом або зі співфінансуванням.

Чому це важливо, показав відбір 2026 року. Там вісім зі 126 підручників для 9 класу й десять із 69 для 4 класу школи обрали, але до друку вони не потрапили, бо не набрали потрібної кількості голосів. Вибір учителів, виходить, ще не гарантує книжку на парті.

Проте нові правила вперше застосують лише навесні 2027 року, під час вибору підручників для 10 класу, а відбір 2026-го відбувався за старими вимогами. Тож реальний тест знижених порогів ще попереду. І саме він покаже, чи справді вони дають шанс якісним, але менш масовим виданням.

Як видавництва заробляють на державному замовленні

Ціну державного підручника складають із калькуляції: матеріали, друк, авторська винагорода, видавничі витрати й дозволений прибуток. Усі розрахунки, договори та обґрунтування відкриті в Prozorro, тож перевірити їх може будь-хто. Але відкритість ще не означає безпомилковість, і добре видно це на різниці між плановою й фактичною калькуляцією.

Історія з підручником за 3900 грн показала, що помилка в плановому розрахунку може потрапити у відкриті документи й залишатися непоміченою…доки її не помітить журналіст.

Видавництво визнало неточність у поліграфічній складовій і пообіцяло внести зміни до договору. Тому дивитися варто не лише на початкову ціну, а й на додаткові угоди та остаточні акти виконання. Саме в них, а не в першому рядку реєстру, видно, скільки насправді коштує підручник.

Норматив рентабельності всіх етапів виробництва, пов'язаного з виданням і доставкою підручників та посібників, не може перевищувати 5%. Це передбачено пунктом 22 постанови Кабміну №131 від 19 лютого 2020 року .

Отже, питання полягає не лише у відсотку прибутку, а й у тому, як перевіряють саму собівартість, від якої цей норматив розраховують. Для цього й важливі відкриті калькуляції, договори та фактичні документи про виконання замовлення.

Якщо школи не обирають підручник, видавець може не повернути гроші, вкладені в його розробку. Держава таких витрат не компенсує, тож кожне видання, яке не набрало потрібної кількості виборів, перетворюється на збиток, що сягає від сотень тисяч до кількох мільйонів гривень. Модель проста й жорстка, і в ній підготовку фінансує видавець. А от чи отримає книжка державне замовлення — вирішують учителі.

Тож ціна шкільного підручника складається не лише з паперу й друку, а й з накладу, авторської та редакційної роботи та ризику, який видавець несе наперед. Видавець справді ризикує, проте скільки цього ризику закладено в ціну, видно лише з відкритих калькуляцій.

Економіка