Податкове навантаження на компанії: в Україні та за кордоном. Частина 2

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Податкове навантаження на компанії: в Україні та за кордоном. Частина 2

06 листопада 2026 р. 09:57

06 листопада 2026 р. 09:57

У першій частині матеріалу Finance.ua розбирав податкове навантаження українського бізнесу — податок на прибуток, податки та внески з зарплат, ПДВ, оподаткування дивідендів та особливості спрощеної системи.

Цю частину присвячено тому, як влаштоване оподаткування бізнесу в Європі. Для порівняння обрали чотири країни, які є популярними напрямками для українського бізнесу та водночас прийняли найбільшу кількість українських біженців, — Німеччину, Польщу, Чехію та Іспанію.

Водночас порівнювати країни лише за ставкою податку на прибуток недостатньо. У Німеччині федеральна ставка становить 15%, у Польщі — 19%, у Чехії — 21%, в Іспанії — 25%. Водночас у Німеччині разом із солідарним збором і торговим податком сукупне корпоративне навантаження може сягати близько 30%.

Для бізнесу важливі також ПДВ, податки та соціальні внески з зарплат, оподаткування дивідендів, місцеві податки, витрати на бухгалтерію та аудит і вимоги до звітності. У різних країнах також діють пільгові режими для малого бізнесу, стартапів та окремих галузей.

Тому Finance.ua розглядає не лише ставки податку на прибуток, а всю основну структуру податкового навантаження — від вартості працівника та ПДВ до оподаткування дивідендів і доступних пільг.

Додатково, щоб коректно порівнювати податкове навантаження в різних країнах, важливо розрізняти кілька основних понять:

Податок на прибуток підприємств (CIT, Corporate Income Tax) — податок, який компанія сплачує зі свого оподатковуваного прибутку.
Оборот, або дохід компанії, — загальна сума коштів, отриманих від продажу товарів чи послуг.
Оподатковуваний прибуток — частина прибутку, з якої за правилами конкретної країни розраховується податок на прибуток.
ПДВ (податок на додану вартість) — непрямий податок на споживання, який включається у вартість товарів і послуг.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
Соціальні внески — обов’язкові платежі, пов’язані із соціальним страхуванням працівників.

До речі, на Finance.ua можна також залишити заявку на оформлення корпоративного медичного страхування для співробітників. Ми знаємо, як це може бути важко, адже потрібно врахувати бажання кожного та зібрати індивідуальну програму. Тому, у нас ви можете залишити заявку, отримати дзвінок від менеджера Finance.ua, обговорити деталі та отримати зручну порівняльну таблицю.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Україні.
Дивіденди — частина прибутку компанії, яку вона розподіляє між власниками.
Податкове навантаження — загальна сума податків та обов’язкових внесків, яку потрібно сплатити за певної моделі діяльності.
Tax wedge (податковий клин) — показник, який використовується OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) для оцінки податкового навантаження на працю.
Податковий кредит з ПДВ — сума вхідного ПДВ, яку платник за встановлених умов може врахувати в разі визначення суми ПДВ до сплати.
Податкова пільга — передбачене законодавством зменшення податкового зобов’язання або застосування спеціального режиму оподаткування за визначених умов.
Податкова резидентність — статус, який визначає, у якій країні фізична або юридична особа вважається податковим резидентом та за якими правилами має сплачувати податки.
Податкова угода про уникнення подвійного оподаткування — міжнародна угода між двома країнами, яка визначає, яка держава має право оподатковувати певний дохід та як уникнути його оподаткування двічі.
Gewerbesteuer — торговий податок у Німеччині, який сплачується компаніями на користь муніципалітетів.

CIT, ПДВ, ПДФО та подібні скорочення в матеріалі використовуються для зручності. Ставки та правила наведені для стандартних випадків і можуть відрізнятися залежно від виду діяльності, розміру компанії, структури власності, податкового резидентства та інших обставин.

Німеччина: 15% корпоративного податку не означає 15% загального навантаження

Німеччина — гарний приклад того, чому одна ставка CIT не дає повної картини. Федеральна ставка корпоративного податку становить 15%. Додатково на суму цього податку нараховується солідарний збір у розмірі 5,5%. Разом корпоративний податок і солідарний збір дають близько 15,8% оподатковуваного прибутку.

Податок у Німеччині, джерело фото: pexels

Та є ще Gewerbesteuer — торговий податок, який встановлюють муніципалітети.

Його ставка залежить від конкретного міста. Базова ставка становить 3,5%, після чого вона множиться на муніципальний коефіцієнт. Саме через це в Німеччині немає єдиної загальнонаціональної сукупної ставки корпоративного податку .

За даними Germany Trade & Invest, середнє корпоративне навантаження становить близько 30%, хоча конкретна ставка залежить від місця розташування компанії.

Дивіденди у Німеччині

Для приватного акціонера стандартне оподаткування розподіленого прибутку передбачає 25% податку на капітальний дохід. На цей податок також нараховується солідарний збір, тому стандартна ефективна ставка становить 26, 375%.

Якщо для простоти взяти 100 євро прибутку та використати сукупне корпоративне навантаження близько 30%: 100 євро — 30 євро корпоративних податків — 70 євро після корпоративного оподаткування — 18,46 євро податку на дивіденди — 51,54 євро у власника.

У цій спрощеній моделі сумарне навантаження становить близько 48,5% . Але це саме модель для ілюстрації. Реальний результат залежить від муніципалітету, статусу власника, структури володіння та застосовних міжнародних правил.

Польща: стандартні 19%, але малий бізнес може застосовувати 9%

У Польщі стандартна ставка корпоративного податку CIT становить 19%.

Водночас для малого платника або компанії, яка починає діяльність, може застосовуватися ставка 9% — якщо виконуються встановлені законодавством умови.

Податок у Польщі, джерело фото: pexels

Серед ключових критеріїв 2026 року — дохід у межах встановленого ліміту 2 млн євро та відповідність статусу малого платника або новоствореної компанії.

Для окремих видів доходів, зокрема капітальних прибутків, ставка 9% не застосовується.

ПДВ у Польщі

Стандартна ставка ПДВ у Польщі становить 23%. Для окремих товарів та послуг застосовуються знижені ставки.

ПДВ особливо важливий для компаній, які працюють із кінцевими споживачами. Якщо бізнес не може повністю перекласти податок на покупця через ринкову конкуренцію, вища ставка може впливати на кінцеву ціну або маржу.

Для B2B-компанії ситуація інша: за виконання умов платник може отримувати податковий кредит, тому номінальна ставка ПДВ не дорівнює його остаточним витратам.

Дивіденди у Польщі

Загальна внутрішня ставка податку, що утримується з дивідендів, становить 19%. Для транскордонних виплат ставка може бути знижена відповідно до міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування або застосованого звільнення.

Якщо для простоти взяти 100 євро прибутку: 100 євро — 19 євро CIT — 81 євро після корпоративного податку — 15,39 євро податку на дивіденди — 65,61 євро у власника.

У такій спрощеній моделі сукупне податкове навантаження становить 34,39 % . Але якщо компанія відповідає умовам 9% CIT, результат буде іншим.

Чехія: 21% CIT без окремого місцевого податку на прибуток

У Чехії стандартна ставка корпоративного податку становить 21%. Окремого регіонального або муніципального податку на корпоративний прибуток немає. Для окремих інвестиційних фондів та пенсійних структур існують спеціальні ставки, але для звичайної компанії базовим орієнтиром є 21%.

Податок у Чехії

ПДВ

Стандартна ставка ПДВ у Чехії становить 21%, знижена — 12 %. Для окремих товарів та послуг діють спеціальні правила, а книги мають нульову ставку.

Дивіденди

Для резидентів Чехії стандартна ставка утримання з дивідендів становить 15%. Для нерезидентів також базово застосовується 15%, але міжнародні угоди можуть передбачати нижчу ставку.

Якщо умовно взяти 100 євро прибутку: 100 євро — 21 євро CIT — 79 євро → 11,85 євро податку на дивіденди — 67,15 євро власнику.

У такій моделі сумарне навантаження становить 32,85 % . Для українського власника це не є остаточним розрахунком: під час виплати дивідендів нерезиденту потрібно окремо враховувати податкову угоду між Чехією та країною резидентства отримувача.

Іспанія: 25% стандартної ставки, але інакша картина для малого бізнесу

В Іспанії загальна ставка корпоративного податку 2026 року становить 25%. Проте для малого бізнесу діють нижчі ставки.

Податок в Іспанії

Для мікропідприємств із чистим оборотом за попередній період менш як 1 млн євро 2026 року застосовується:

19% на перші 50 тис. євро оподатковуваної бази;
21 % на частину бази понад 50 тис. євро.

Для підприємств, які відповідають критеріям режиму компаній зменшеного розміру, ставка 2026 року становить 23%.

Для новостворених компаній та стартапів передбачена ставка 15% за умови відповідності вимогам відповідних режимів. Тому для малого бізнесу фраза «в Іспанії податок на прибуток — 25%» буде неповною.

Дивіденди в Іспанії

Для фізичної особи дивіденди входять до доходів від заощаджень і оподатковуються за прогресивною шкалою:

19% — перші 6 тис. євро;
21 % — від 6 тис. до 50 тис. євро;
23 % — від 50 тис. до 200 тис. євро;
27 % — від 200 тис. до 300 тис. євро;
30 % — понад 300 тис. євро.

Для нерезидента без постійного представництва загальна ставка утримання з дивідендів становить 19%, але податкова угода може її зменшувати.

Якщо для спрощення взяти стандартні 25% CIT та припустити, що весь залишок виплачується фізичній особі і потрапляє до першого діапазону оподаткування дивідендів, зі 100 євро прибутку власнику залишиться 60,75 євро .

Але для більших дивідендних доходів фактичний результат буде іншим через прогресивну шкалу.

Порівняння основних ставок 2026 року

Показник	Україна	Німеччина	Польща	Чехія	Іспанія
Стандартний CIT	18 %	15 % + солідарний збір + Gewerbesteuer	19 %	21 %	25 %
Орієнтир сукупного корпоративного навантаження	18 %*	орієнтовно 30 %	19 %*	21 %	25 %
Пільговий режим для малого бізнесу	ЄП для відповідних платників	залежить від структури	9 % за умовами	окремих загальних пільгових ставок для звичайних компаній немає	19 % / 21 % для мікропідприємств
Стандартний ПДВ	20 %	19 %	23 %	21 %	21 %
Дивіденди фізособі, базова внутрішня ставка	5 % ПДФО + 5 % ВЗ**	25 % + солідарний збір	19 %	15 %	19-30 %

* Не враховує інші податки та внески.

** Для дивідендів від резидента — платника податку на прибуток. Для інших видів дивідендів ставки можуть відрізнятися

Що відбувається зі 100 євро прибутку

Щоб побачити різницю між корпоративним податком та оподаткуванням власника, можна використати умовну модель: компанія має 100 євро прибутку до сплати корпоративного податку, а після цього весь залишок виплачується фізичній особі — власнику.

Країна	Прибуток до податків	Після CIT	Після дивідендного податку*
Німеччина	100 євро	орієнтовно 70 євро	орієнтовно 51,54 євро
Польща	100 євро	81 євро	65,61 євро
Чехія	100 євро	79 євро	67,15 євро
Іспанія	100 євро	75 євро	60,75 євро

* Умовний розрахунок для резидента відповідної країни та стандартних внутрішніх ставок. Не враховує податкові угоди, пільги, спеціальні режими, особливості нерезидентів та інші коригування.

Для Польщі — 19% CIT та 19% податку на дивіденди. Для Чехії — 21% та 15%. Для Іспанії — 25% та перший діапазон 19%. Для Німеччини використано орієнтовне сукупне корпоративне навантаження близько 30% та ефективну ставку на дивіденди 26,375%.

Це не означає, що власник кожної компанії в цих країнах фактично отримуватиме саме такі суми. Мета розрахунку — продемонструвати головний принцип: корпоративний податок і податок на дивіденди — два різні рівні оподаткування.

Реінвестування все змінює

Уявімо, компанія заробила 100 тис. євро і не виплачує прибуток власнику, а залишає його для розвитку. У такому випадку податок на дивіденди на цьому етапі не виникає. Це важлива відмінність.

Реінвестування відіграє важливу роль у податку для бізнесу, джерело фото: pexels

Якщо компанія щороку виводить весь прибуток власнику, потрібно рахувати два рівні оподаткування: спочатку прибуток компанії, потім дивіденд.

Якщо ж компанія швидко зростає і реінвестує прибуток у обладнання, персонал, маркетинг або нові ринки, для неї набагато важливішими стають:

ставка CIT;
правила амортизації;
можливість переносити збитки;
податкові кредити;
інвестиційні пільги;
спеціальні режими для стартапів;
оподаткування конкретних видів доходів.

Тому бізнес із прибутком 100 тис. євро, який усе реінвестує, і бізнес із таким прибутком, який повністю виплачує його власнику, фактично мають різну податкову модель.

Зарплата: де бізнес витрачає більше

Для компаній із великою кількістю працівників податок на прибуток може бути далеко не головною статтею податкового навантаження.

Для порівняння країн OECD використовує показник tax wedge . Він показує різницю між повною вартістю праці для роботодавця та чистою сумою, яку отримує працівник, і включає податок на доходи та соціальні внески працівника і роботодавця.

За останніми доступними даними OECD за 2025 рік для самотнього працівника без дітей із середньою зарплатою tax wedge становив:

Країна	Tax wedge, 2025
Німеччина	49,3 %
Іспанія	41,4 %
Чехія	41,2 %
Польща	35 %

У середньому за OECD показник становив 35,1%.

Ці цифри не означають, що саме такий відсоток буде утриманий від зарплати кожного працівника. Це стандартизована модель OECD для конкретного типу домогосподарства та рівня доходу.

Та вона добре демонструє принцип: у бізнесі з великим фондом оплати праці податки та соціальні внески можуть мати значно більший вплив на собівартість, ніж різниця між ставками корпоративного податку.

ПДВ: висока ставка не завжди означає високе навантаження на компанію

Стандартні ставки ПДВ у країнах, які ми досліджуємо, такі:

Країна	Стандартний ПДВ
Німеччина	19 %
Польща	23 %
Чехія	21 %
Іспанія	21 %

Для різних категорій товарів і послуг у всіх країнах діють знижені ставки або спеціальні правила. Наприклад, у Чехії стандартна ставка становить 21%, а знижена — 12%; у Німеччині стандартна ставка — 19%; в Іспанії — 21 %.

Однак, ПДВ не можна просто додати до корпоративного податку й назвати отриману суму «податками компанії». Для зареєстрованого платника ПДВ податок із продажу може бути зменшений на вхідний ПДВ за придбаними товарами та послугами, якщо виконуються відповідні умови. Тому економічний ефект ПДВ залежить від структури бізнесу.

Для компанії, яка продає послуги іншому бізнесу — платнику ПДВ, ситуація може бути однією. Для магазину, який продає товари кінцевому споживачеві, — іншою. Саме тому ставка 23% у Польщі не означає автоматично, що польський бізнес «платить на 3 відсоткові пункти більше», ніж український.

Адміністративні витрати

Ще одна стаття витрат, яку складно побачити у порівняльній таблиці, — адміністрування. Компанії повинні вести бухгалтерський облік, подавати податкову звітність, розраховувати зарплати, вести документи щодо ПДВ та виконувати інші регуляторні вимоги.

У деяких випадках додаються:

обов’язковий аудит;
податковий консультант;
юридичний супровід;
трансфертне ціноутворення;
звітність за міжнародними операціями;
документація щодо пов’язаних компаній;
вимоги до електронного документообігу;
місцеві корпоративні та адміністративні платежі.

Наприклад, у Німеччині компанії повинні вести бухгалтерський облік, а разом із податковою декларацією подавати електронний баланс E-Bilanz. Корпоративна та торговельна податкові декларації подаються щороку.

У Чехії декларація з CIT за загальним правилом подається протягом трьох місяців після завершення податкового періоду, чотирьох місяців у разі електронного подання та шести місяців для компаній, які проходять аудит або подають декларацію через зареєстрованого податкового радника.

Тому для невеликої компанії важливо рахувати не тільки суму податків, а й вартість їхнього адміністрування. Якщо економія на корпоративному податку становить кілька тисяч євро на рік, але бухгалтерський та юридичний супровід коштує на кілька тисяч більше, номінально нижча ставка вже не означає нижчу загальну вартість бізнесу.

Податкові пільги можуть бути важливішими за базову ставку

Окремо варто враховувати спеціальні режими. У Польщі частина малих та новостворених компаній за встановлених умов може застосовувати 9% CIT замість стандартних 19%.

В Іспанії 2026 року мікропідприємства з оборотом до 1 млн євро оподатковуються за ставками 19% на перші 50 тис. євро податкової бази та 21 % на решту. Для компаній зменшеного розміру діє ставка 23%, а для новостворених компаній та стартапів — 15% за відповідних умов.

Джерело фото: pexels

У Чехії діють спеціальні ставки для окремих інвестиційних і пенсійних структур.

Отже, компанія повинна порівнювати не тільки «стандартні» ставки, а й перевіряти, чи має вона право на спеціальний режим.

Що важливо саме українському підприємцю

Реєстрація компанії в ЄС не означає автоматичного припинення податкових зобов’язань в Україні. Якщо власник живе в Україні, але реєструє компанію, наприклад, у Польщі, потрібно окремо аналізувати його податкове резидентство, місце фактичного управління компанією, наявність постійного представництва, правила контрольованих іноземних компаній та оподаткування дивідендів.

Те саме стосується ситуації, коли компанія формально знаходиться в одній країні, але її працівники, керівник, клієнти або фактична операційна діяльність залишаються в іншій.

Для українського власника також важливо враховувати міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тому модель «відкрию компанію в країні X і платитиму там лише X %» може виявитися надто спрощеною.

То де податкове навантаження нижче?

Якщо дивитися лише на стандартну ставку податку на прибуток, Польща — 19%, Чехія — 21%, Іспанія — 25%, тоді як у Німеччині сама ставка корпоративного податку становить 15%, але загальне корпоративне навантаження через торговий податок у середньому близьке до 30%.

Проте з цього не можна зробити висновок про загальну вартість ведення бізнесу.

Польська компанія, яка відповідає умовам 9% CIT, перебуває в іншій ситуації, ніж компанія, яка платить стандартні 19%. Іспанське мікропідприємство 2026 року може оподатковувати перші 50 тис. євро податкової бази за ставкою 19%, тоді як велика стандартна компанія платить 25 %.

Податкове навантаження в Європі, джерело фото: pexels

У Німеччині місце реєстрації всередині країни може впливати на торговий податок. В Україні компанія може обирати між загальною та, за відповідності умовам, спрощеною системами.

Тому коректніше говорити не про одну «найвигіднішу» країну, а про різне податкове навантаження для різних моделей бізнесу.

Висновок

Податкова ставка — лише перша цифра, яку варто врахувати перед реєстрацією або релокацією компанії.

У Польщі базова ставка податку на прибуток становить 19%, у Чехії — 21%, в Іспанії — 25%, а в Німеччині сукупне корпоративне навантаження з урахуванням торгового податку становить близько 30%. Водночас у всіх країнах є спеціальні режими та пільги для окремих категорій бізнесу.

Реальна податкова вартість залежить не лише від CIT. Для роботодавця важливі податки та внески з зарплат, для компанії, що виплачує прибуток власнику, — оподаткування дивідендів, а для B2C-бізнесу — ПДВ. Українському підприємцю під час релокації також потрібно враховувати податкове резидентство, місце фактичного управління компанією та правила міжнародного оподаткування.

Тому перед релокацією варто рахувати не одну ставку CIT, а повну вартість конкретної бізнес-моделі: прибуток, фонд оплати праці, дивіденди, структуру продажу і податкове резидентство власника.

Марина Азізова