Аномалія ПДВ: імпорт лідирує, бюджет недобирає мільярди, а курс валют лихоманить

06 листопада 2026 р. 10:46

06 листопада 2026 р. 10:46

Восени різниця між надходженнями імпортного та внутрішнього ПДВ різко зросла, хоча сам імпортний податок приніс бюджету майже стільки ж грошей, як і раніше. Особливо показовими стали вересень і жовтень, адже для цього періоду такий різкий стрибок нетиповий. І поки російські обстріли б'ють по підприємствах, держава намагається звести кінці з кінцями, а її рішення щодо податкових виплат несподівано відгукуються навіть на курсі долара. Dilo простежило, що стоїть за цією незвичною арифметикою, як пов'язані між собою податки, бюджетні розрахунки та валюта і чому за красивими цифрами можуть ховатися зовсім

ПДВ зростає, а надходження тануть: у чому причина

Імпортний ПДВ і раніше приносив бюджету більше грошей, ніж внутрішній , але в жовтні його перевага стала надто помітною. Якщо у вересні на кожну гривню внутрішнього ПДВ припадало 1,55 грн імпортного, то вже за місяць 2,31 грн. Для осені такий стрибок незвичний: у 2023 році між вереснем і жовтнем різниця скоротилася, а у 2025-му зросла . Тож звичайними сезонними змінами цю ситуацію пояснити складно.

Щоб зрозуміти, звідки взявся такий розрив, варто порівняти, скільки грошей кожен із двох податків приніс бюджету у вересні та жовтні. Надходження від імпортного ПДВ майже не змінилися: у вересні держава отримала 57,2 млрд грн , в жовтні — 57,7 млрд грн, тобто лише на пів мільярда більше. Натомість із внутрішнім ПДВ ситуація виявилася зовсім іншою. Після відшкодувань бізнесу у вересні в бюджеті залишилося 36,9 млрд грн, в жовтні лише 25 млрд грн. Отже, поки імпортний податок тримався практично на тому самому рівні, внутрішній показник скоротився на 11,9 млрд грн.

Імпорт лідирує, але бюджет програє

Попри впевнену перевагу імпортного ПДВ, бюджетна арифметика дає значно менше приводів для оптимізму: за обома податками держава недоотримала заплановані мільярди. За десять місяців імпортний ПДВ приніс більше, ніж за весь 2025 рік, проте до плану забракло 47,5 млрд грн . Внутрішній ПДВ відстав ще на 44,7 млрд грн. Разом це 92,2 млрд грн недобору за двома статтями. Інші податки частково перекрили цю суму, але сама перевага імпорту бюджет багатшим не зробила.

Чому так сталося? Через обстріли, відключення світла та проблеми з доставкою українським підприємствам складніше виробляти та продавати товари. Менше продажів означає і менше податків. Водночас частину обладнання для оборони та енергетики дозволено ввозити без ПДВ. Країна отримує потрібні товари, але бюджет із таких поставок податку не отримує.

Якщо бюджету бракує надходжень, чому держава повертає бізнесу ПДВ? Річ у тому, що за законом частину цього податку підприємства мають право отримати назад. Уявімо виробника одягу. Він купує тканину і разом із її вартістю сплачує ПДВ, потім продає готовий одяг за кордон, де для експорту діє нульова ставка. Тому за певних умов підприємство може повернути податок, сплачений під час закупівель. Це звичайна податкова процедура, а не подарунок від держави. Такі повернення відбуваються регулярно, хоча суми в кожної компанії різні. І саме ці гроші підприємства чекають від бюджету.

Зі строками повернення у нашій ситуації також є складнощі. Гроші від міжнародних партнерів іноді надходять пізніше, ніж очікували, а зарплати військовим, пенсії та інші важливі виплати чекати не можуть. Тому уряд визначає, які рахунки оплачувати першими, а які за нестачі коштів можна відкласти. У жовтні міністр фінансів повідомив про призупинення відшкодувань ПДВ на 18 млрд грн. Для Казначейства така затримка означає, що гроші поки залишаються на державному рахунку. Це дає час для інших платежів, але повернути належні підприємствам суми все одно доведеться.

Як це пов'язано з нашим розривом у 2,3 раза? Коли держава затримує відшкодування, у бюджеті тимчасово залишається більше грошей. Коли повертає накопичені суми, внутрішній ПДВ після їх вирахування зменшується. У жовтні бізнес отримав значно більше відшкодувань, ніж у вересні, хоча самих податків держава зібрала більше. Тому різкий відрив імпортного ПДВ свідчить передусім про те, як змінилися виплати бізнесу, а не про перемогу іноземних товарів над українськими.

Для підприємств ці затримки означають цілком реальні витрати. Повернімося до нашого виробника одягу. Він розраховував отримати відшкодування й закупити тканину для наступної партії, але гроші затримали, а постачальнику потрібно платити вже зараз. Доводиться брати кредит, витрачати власні запаси або відкладати замовлення. Тобто держава отримує час, а підприємство оплачує це очікування.

На цьому вплив відшкодувань не закінчується, адже навіть курс долара може відчути, коли держава повертає бізнесу великі суми. Наш виробник отримує за проданий за кордоном одяг долари чи євро, але для зарплат та закупівель в Україні йому потрібна гривня. Зазвичай він продає частину валюти, щоб отримати ці кошти. Якщо ж держава повернула йому ПДВ у гривнях, продавати стільки доларів уже немає потреби. Коли так робить багато експортерів, валюти на ринку стає менше, і це може підштовхувати курс угору. Саме великі жовтневі відшкодування Нацбанк назвав однією з причин скорочення продажу валюти на початку листопада.

Що буде далі, багато в чому залежить від міжнародної допомоги. До кінця року Мінфін очікує близько 1,66 млрд доларів від МВФ після перегляду програми та нові кошти через Світовий банк у грудні. Якщо ці надходження відбудуться за планом, державі стане легше проводити відкладені платежі. Тим більше що на грудень уже перенесли близько 39 млрд грн інших бюджетних витрат. Тому наприкінці року можна очікувати активніших розрахунків із бізнесом, а разом із ними й нових коливань у статистиці внутрішнього ПДВ. Водночас отримані від партнерів гроші потрібні на заплановані витрати, тому одним траншем закрити всі затримки навряд чи вдасться. І саме тут вирішиться, чи залишиться жовтневий розрив ПДВ аномальною цифрою у звіті, чи держава зможе забезпечити головне: повернути підприємствам належні гроші, щоб вони продовжували працювати й наповнювати бюджет.

Економіка