Чи змінилася якість української пшениці за час повномасштабної війни: результати дослідження

09 листопада 2026 р. 17:05

09 листопада 2026 р. 17:05

Якість української пшениці відновилася до довоєнного рівня, а врожай 2026 року забезпечує достатній обсяг високоякісного зерна для потреб внутрішньої переробки. Україна має близько 2,3 млн тонн пшениці другого класу, тоді як потреба борошномельної галузі становить близько 1,5 млн тонн.

Про це Dilo розповів директор Спілки "Борошномели України" Родіон Рибчинський.

• Якість української пшениці повернулася до довоєнного рівня: що показало дослідження
• Врожай пшениці 2026: чи вистачить Україні якісного зерна для виробництва борошна
• Якість українського борошна відповідає стандартам ринку ЄС: результати дослідження
• Виробництво борошна в Україні: ціни на електроенергію та перебої зі світлом загрожують млинам

Якість української пшениці повернулася до довоєнного рівня: що показало дослідження

Сезон-2026/27 набирає обертів, а підприємства галузі лише у серпні-вересні завершили переробку партій пшениці попереднього врожаю. Тому робити остаточні висновки щодо якості зерна врожаю-2026 зарано.

Попередні показники свідчать, що суттєвих змін порівняно з 2025 роком немає.

Оцінювати якість зерна потрібно з урахуванням регіону вирощування, сортів і конкретних показників. Для об'єктивних висновків необхідно аналізувати зразки протягом певного періоду, зазначив Рибчинський.

Цьогоріч Спілка "Борошномели України" представила результати комплексного дослідження якості та безпечності української пшениці та пшеничного борошна. Проєкт дослідження з якості українського борошна реалізували за підтримки Швейцарської програми просування імпорту SIPPO, ініційованої Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань SECO.

Виконавцями проєкту стали Одеський національний технологічний університет, ІП "СЖС Україна" та ДП "Агмінтест Контролюніон". Дослідження проводили в лабораторіях цих установ. Окремо оцінювалися показники якості, відповідність вимогам міжнародних і галузевих стандартів, а також параметри безпечності продукції.

"Ми закінчили шестирічне дослідження якості пшениці врожаю 2020-2025 років. Проаналізували понад 15 тис. зразків, перевіряючи їх як за показниками безпеки - вмістом мікотоксинів, важких металів і пестицидів, так і за якісними характеристиками зерна", - розповів Рибчинський.

У 2025 році середня натура зерна становила 78,2 кг/гл, вміст протеїну в сухій речовині - 12,4%, а вологої клейковини - 27,6%. Для порівняння, роком раніше вміст вологої клейковини становив 25,7%.

Суттєве погіршення якості пшениці, за результатами дослідження, спостерігалося у 2023 році. Це було зумовлено скороченням у 2022 році обсягів польових робіт, внесенням мінеральних добрив і обробленням посівів від шкідників та хвороб внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.

Однак згодом аграрії адаптувалися до нових умов і поступово повернулися до звичайних технологій вирощування.

"До 2025 року обсяги робіт за технологічними картами фактично повернулися до довоєнного рівня. Тому якість української пшениці сьогодні відповідає показникам довоєнного періоду, а за окремими характеристиками навіть покращилася завдяки впровадженню нових сортів", - пояснив директор Спілки.

Врожай пшениці 2026: чи вистачить Україні якісного зерна для виробництва борошна

У врожаї 2026 року частка пшениці другого класу зросла порівняно з попереднім роком. Якщо у 2025 році вона становила 6,1%, то у 2026 році досягла приблизно 9,9%, тобто плюс 3,8%, зазначив Рибчинський.

Пшениця другого класу використовується, зокрема, як пшениця-поліпшувач під час формування помельних партій для виробництва борошна.

"Якщо округлити, маємо близько 23 млн тонн пшениці, з яких приблизно 10% - це 2,3 млн тонн зерна найвищої якості. Для виробництва борошна нам потрібно близько 1,5 млн тонн такої пшениці. Тобто її більш ніж достатньо", - розповів Рибчинський.

Він зауважив, що скорочення експорту пшениці через обмеження морської логістики збільшує можливості використання українського зерна для внутрішньої переробки.

Якість українського борошна відповідає стандартам ринку ЄС: результати дослідження

У межах дослідження також було проаналізовано понад 200 зразків пшеничного борошна за 2022-2025 роки.

"Результати показали, що стандартне борошно вищого сорту має порівняно стабільні показники якості з незначними коливаннями за роками, агрокліматичними умовами та технологією помелу. У 2025 році якість борошна за білково-клейковинним комплексом була кращою, ніж у попередні два роки. Також не було виявлено перевищень за показниками мікотоксинів, важких металів, пестицидів і поліароматичних вуглеводнів", - повідомив Рибчинський.

Як зазначив директор Спілки, те, що українські борошномели не отримували рекламацій від європейських покупців щодо якості та безпеки продукції, яку постачають на ринок ЄС із 2022 року, є додатковим підтвердженням результатів дослідження.

Виробництво борошна в Україні: ціни на електроенергію та перебої зі світлом загрожують млинам

Собівартість виробництва борошна найбільше залежить від вартості сировини та доступності електроенергії.

Наразі значний профіцит пшениці на внутрішньому ринку стримує зростання цін на зерно.

За оцінкою співрозмовника, надлишок пшениці перевищує 10 млн тонн. До відновлення повноцінного морського експорту цей надлишок продовжуватиме тиснути на ринок пшениці.

Разом із тим перебої з електропостачанням створюють додаткові ризики для переробних підприємств.

"Великий млин, наприклад, у Києві, потребує потужності понад 2 МВт. Генератор, здатний забезпечити таку роботу, коштуватиме близько $500 тис. або більше. До цього потрібно додати витрати на дизельне пальне. За таких умов виробництво на генераторах може стати економічно невиправданим", - пояснив експерт.

За стабільного постачання електроенергії ціни на борошно найближчим часом залишатимуться відносно сталими завдяки достатній пропозиції пшениці. Натомість тривалі перебої з електропостачанням можуть змусити окремі підприємства зупиняти виробництво.

Розташування борошномельних підприємств у різних регіонах України знижує ризик загального дефіциту продукції. За словами Рибчинського, навіть якщо частина підприємств припинить роботу, інші регіони зможуть забезпечувати внутрішній ринок борошном і хлібом.

Нагадаємо, за час повномасштабної війни кількість діючих млинів в Україні скоротилася з 678 до 466, а внутрішній ринок борошна втратив 30% споживання. Тільки за останні два місяці російські атаки пошкодили три великі підприємства.

Економіка