Чергова "перемога" столиці: мільярди на підготовку, а повністю автономні лише 2% шкіл

10 листопада 2026 р. 09:23

10 листопада 2026 р. 09:23

Київ роками готує школи до блекаутів, але новий моніторинг МОН виявив суперечність: генератори є майже всюди, але повністю автономними залишаються лише 2% закладів. І це в місті, яке щороку передбачає мільярди на підготовку освіти, хоча школярів стає менше, а частина запланованих капітальних коштів залишається невикористаною. Dilo проаналізувало бюджетні звіти столиці, офіційну відповідь МОН та результати моніторингу шкіл, щоб з'ясувати, як ці суперечності позначаються на житті міста, працюючих родин і бізнесу.

Шкільна мережа: старі масштаби, нові витрати

Лише за останній рік Київ втратив понад 24 тисячі школярів, про що МОН повідомило у відповіді на запит редакції. Цікавішою виглядає статистика за п'ять навчальних років: у комунальних закладах кількість учнів скоротилася на 11,4%, тоді як самих шкіл стало менше лише на три. І поки дітей за партами меншає, місто продовжує утримувати майже ту саму мережу закладів, кожен із яких потребує фінансування та підготовки до роботи в умовах війни.

Бюджетні цифри у цій ситуації виявляють ще одну суперечність, адже скорочення кількості школярів поки не супроводжується зменшенням видатків на середню освіту. Будівлі потрібно опалювати, ремонтувати й обслуговувати, а працівникам платити зарплати незалежно від того, скільки дітей сьогодні навчається у школах. За бюджетним звітом Києва, у 2025 році видатки загального фонду на середню освіту перевищили 15 млрд грн, збільшившись за рік на 19% у поточних цінах. І це кошти на повсякденну роботу системи, тоді як війна додала ще одне дороге завдання: забезпечити навчання під час тривалих відключень. Тож на тлі зростання витрат значно цікавіше подивитися, як місто справляється із цим завданням і що отримало за роки підготовки.

Мільярди на підготовку: чому столиця опинилася серед аутсайдерів

За даними АІКОМ , у столиці зосереджений найбільший шкільний контингент країни, а моніторинг МОН від 5 листопада показав, що всім вимогам автономної роботи відповідають близько 2% київських закладів. На п'ятому році повномасштабної війни це доволі красномовний підсумок багаторічної підготовки міста.

За повідомленнями міської влади, у 2024 , 2025 та 2026 роках на різні заходи щороку передбачали приблизно 2,3–2,5 млрд грн. Лише цьогорічна сума становить близько 1,7% усіх запланованих видатків міського бюджету . За ці гроші облаштовують укриття, ремонтують приміщення, оновлюють інженерні мережі та встановлюють резервне живлення. Масштаб фінансування чималий, особливо з огляду на те, що потреба в модернізації шкіл зберігається з року в рік.

Здавалося б, причина недостатньої готовності шкіл може бути цілком очевидною: на всі ці роботи просто бракує грошей. Пояснення виглядало б логічним, якби не одна деталь: частину вже затверджених коштів Київ так і залишає невикористаною. За звітом Департаменту освіти КМДА , у 2025 році бюджет розвитку освітньої галузі виконали на 84,5%. А за бюджетною звітністю столиці , майже 1,1 млрд грн, передбачених на капітальні роботи, залишилися невикористаними. Йдеться про ремонти та модернізацію всієї освітньої галузі, яка гостро потребує оновлення.

Найпоказовіша історія із генераторами. За даними столичного департаменту освіти, ними вже забезпечені 98% київських шкіл. Цифра майже ідеальна, але для повноцінного навчання під час блекаутів потрібна злагоджена робота всієї інфраструктури: резервне електроживлення, автономність понад вісім годин, опалення, водопостачання та водовідведення.

І саме тут виникає питання, наскільки раціонально місто спрямовує кошти на підготовку шкіл. Адже якщо заклад уже має резервне живлення, але під час відключення залишається без води, черговий генератор навряд чи допоможе провести повноцінний навчальний день. Як зазначило МОН у відповіді на запит редакції, матеріально-технічне та фінансове забезпечення комунальних шкіл належить до повноважень місцевої влади. Проте яких саме умов найбільше бракує столичним закладам і як місто збирається усувати ці недоліки, у КМДА поки не пояснили. Редакція звернулася до міської адміністрації з відповідним запитом, однак на момент підготовки матеріалу відповіді не отримала.

А поки питання автономності залишається відкритим, наслідки шкільних блекаутів знову відчувають працюючі батьки. Коли молодші класи через відключення переходять на дистанційне навчання, родинам доводиться терміново вирішувати, з ким залишити дитину та як поєднати це з роботою. І поки місто продовжує готувати школи, батьки змушені щоразу пристосовуватися до наслідків незавершеної підготовки.

Для бізнесу наслідки таких вимушених рішень батьків особливо відчутні на тлі кадрового дефіциту. За серпневим опитуванням підприємств , 69% промислових компаній назвали нестачу кадрів головною перешкодою для своєї діяльності. За таких умов навіть виробництво, яке забезпечило себе резервним живленням, ризикує залишитися без необхідних фахівців на зміні, якщо їхні діти змушені навчатися вдома. І саме тут стає зрозуміло, наскільки дорого може обходитися незавершена підготовка столиці. Київ роками виділяє мільярди на шкільну інфраструктуру, але її недостатня автономність створює додаткові проблеми далеко за межами освіти. Столиця ризикує платити за ці недоліки двічі: спочатку коштами міського бюджету, а потім втраченим робочим часом бізнесу, від якого залежить і економіка міста.

Економіка