Зупинка металургії через удари рф: про наслідки для економіки України

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Зупинка металургії через удари рф: про наслідки для економіки України

11 листопада 2026 р. 10:18

11 листопада 2026 р. 10:18

Зупинка української металургії через руйнівні удари російських агресорів матиме руйнівний «ефект доміно» для всієї економіки, тому що гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є базовим хребтом всього виробництва, експорту та інфраструктури.

Проте і зараз ситуація у галузі залишається критичною: після ударів по ключових заводах балістикою зупинене 90% метвиробництва. А у вересні навіть був тиждень, коли вперше за 100 років не було виплавлено жодної тонни сталі.

У цій статті ми розглянули роль металургії у формуванні ВВП, експортних надходжень, податкових платежів, а також простежили взаємозв’язки галузі з енергетикою, видобувною промисловістю, залізничною логістикою, портами і малим бізнесом. Усі вони зазнають чималих втрат.

ВВП та згортання галузі

Металургійне виробництво та видобуток залізних руд історично забезпечували до 10−12% загального ВВП країни, але у періоди відносної стабільності. Металургія перетворює руди на високомаржинальну продукцію — чавун, сталь, прокат та труби. Це, своєю чергою, збільшує обсяги виробленого всередині країни валового продукту.

Металургія має один з найвищих коефіцієнтів мультиплікації — так 1 гривня створення доданої вартості в ГМК генерує 2−3 гривні у суміжних галузях. Ця галузь купує електроенергію, газ, хімічні продукти, продукцію машинобудування, використовує послуги залізниці, портів тощо. Всі кошти, сплачені суміжним індустріям, враховуються як внесок цих галузей у ВВП, проте, звісно, їхнім першоджерелом є саме металургія.

У ГМК працюють сотні тисяч людей, які отримують зарплати і їхні витрати на купівлю товарів та послуг теж є ключовим компонентом розрахунку ВВП.

Олена Білан, директорка з аналітики компанії Dragon Capital у нещодавньому звіті зазначала, що прямі втрати від зупинки виробництва сталі та скорочення видобутку залізної руди коштуватимуть економці 1,5% ВВП.

Якщо заводи не відновлять роботу, то як прогнозує Forbes Ukraine, економіка України втратить 5,-5,5% ВВП.

За даними GMK Center, внесок ГМК у ВВП 2026 року ризикує взагалі наблизитися до нуля.

Експортні надходження та валютна виручка: половина втрати

ГМК є валютним донором України та посідає критично важливе місце у економічній та фінансовій стабільності держави. Комплекс утримує позицію другого за значенням сектора українського товарного експорту, поступаючись лише АПК.

Так 2025 року експорт продукції ГМК приніс Україні 6,2 млрд доларів, що становило 15,2% загального обсягу експорту. Проте вже у другій половині 2026 року через загострення безпекової ситуації ця частка знизилася до 7%.

2025 року експорт продукції ГМК приніс Україні 6,2 млрд доларів

Також український метал критично важливий для європейського ринку: 79% усього експорту скеровувалася до країн ЄС.

Звісно, що експорт сталі, труб, прокату та руд генерує щоденний приплив валюти на український міжбанк. Так, під час війни значно падають обсяги валютної виручки, а країна потребує чимало товарів за імпортом. Виникає помітний торговельний дефіцит. Валюта від металургії гасить цей дефіцит, проте зараз, як бачимо, з цим процесом виникають чималі проблеми.

Металургія завжди прямо підтримувала курс національної валюти, адже щобільше вона заробляла доларів та євро, то щоменше Нацбанк України продавав їх з резервів, і курс гривні був стабільним. Це теж підтримувало і підтримує від процесів інфляції.

«Подальше погіршення ситуації в гірничо-металургійному комплексі може призвести до втрати Україною до половини всієї валютної виручки від експорту продукції галузі » , — вважає Олександр Каленков, президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» .

Податки, фундамент для місцевих бюджетів та зайнятість: міста залишаться без грошей

Підприємства галузі забезпечують мільярдні надходження через такі податки: на прибуток підприємств, рентна плата за користування надрами, ПДВ. Такі метхолдинги, як «Метіневст» та «АрселорМіттал» у періоди панування високих цін на метал у світі очолюють рейтинги найбільших платників податків у країні.

Гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) сплачують досить високі суми за видобуток залізорудної сировини. Хоча значна частина металу йде на експорт, де діє нульова ставка ПДВ, внутрішні операції купівлі-продажу, закупівля енергоносіїв та послуг генерують значні суми внутрішнього ПДВ.

Для Дніпровської, Запорізької, Донецької та Полтавської областей робота ГМК — це, по суті, питання виживання міст. На підприємствах працюють десятки тисяч людей із зарплатами, які суттєво перевищують середні в країні та 64% відрахованого від цих зарплат ПДФО залишається у місцевих громадах.

Такі міста, як Кривий Ріг, Запоріжжя, Кам’янське і Горішні Плавні фінансують свою соцсферу, комуналку та утримання доріг за рахунок податків метпідприємств. Звісно, якщо заводи зупиняться, то бюджети цих міст залишаться порожніми.

ГМК також має негативний вплив на довкілля, тому сплачує великі суми екологічного податку. Криза індустрії вже перетворилася на соціальну катастрофу. Так, за словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, загальна зайнятість у секторі ГМК та суміжних галузях вже скоротилася на 55,8% порівняно з довоєнним періодом.

Загалом у цих галузях працює зараз 150 тис. осіб (до повномасштабної війни таких було 300 тис. осіб. — Ред.). У самому ГМК працює 62 тис. осіб (2021 року ця цифра становила 122 тис. осіб. — Ред.). Проте може бути нова хвиля скорочень, яка загрожує залишити без засобів до існування ще десятки тисяч родин, як у ГМК, так і у суміжних галузях.

Металургія завжди була однією з найбільш оплачуваних категорій працівників, тому зупинка виробництва зруйнує цю стабільність. Також у ГМК значну частку реального заробітку становлять бонуси за виконання плану, премії за шкідливі умови праці та нічні зміни. В разі зупинки виробництва ці виплати скасовуються і залишаються лише так звані голі ставки. Десятки тисяч звільнених чи скорочених працівників звертатимуться до центрів зайнятості. Це створюватиме значне навантаження на фонди страхування на випадок безробіття, який і без того під час війни є дефіцитним.

До слова, на Finance.ua існує можливість застрахувати житло від наслідків воєнних дій. Замовляйте страхування житла онлайн.

Але, найболючіше — втрата роботи спонукатиме працівників забирати свої родини з центральних та прифронтових міст (як от Запоріжжя) та їхати на захід країни або за кордон (якщо є можливість). Це буде безповоротною втратою людського капіталу. Так, керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз зазначає, що ситуація є катастрофічною і без екстрених державних кроків щодо бронювання персоналу, страхування воєнних ризиків та фінансової підтримки, заводи можуть остаточно втратити трудові колективи.

Вплив на енергетику

ГМК завжди забезпечував стабільне базове споживання електроенергії та відповідне її завантаження. Проте через зупинку печей на підприємствах таке споживання різко впало, що позбавило електричної генерації ліквідності. Меткомбінати завжди купували електрику за ринковими цінами, і що найголовніше, платили за неї на відміну від інших підприємств вчасно. Станом на зараз НАЕК «Енергоатом» та НЕК «Укренерго» миттєво втратили мільярди. Після масованих ударів росіян енергетика потребує дорогого імпортного обладнання та відновлення. Втрата прибутків від ГМК позбавляє її ресурсів.

Українські АЕС виробляють базову енергію і працюють за рівним графіком. Вони не можуть зменшувати чи збільшувати потужність за бажанням. Меткомбінати споживали цю базову енергію великими обсягами 7 днів на тиждень. Тепер, коли комбінати фактично стоять, то у системі виникає великий профіцит базової енергії, яку нікуди подіти. «Енергоатом» просто змушений штучно знижувати потужність блоків або зупиняти їх.

Через зупинку комбінатів, доводиться штучно знижувати потужність блоків

Енергосистема України побудована на принципі перехресного субсидування: високі тарифи для великого бізнесу (металургів) допомагали штучно утримувати низькі, соціальні тарифи на світло для звичайного населення.

Оскільки ГМК більше не купує енергію у великих обсягах, держава втрачає фінансовий ресурс для покриття різниці в тарифах. Щоб врятувати систему від повного колапсу, уряд та НКРЕКП будуть змушені йти на непопулярні кроки — суттєво підвищувати тарифи на електроенергію для населення та дрібного бізнесу.

" Це аварійна ситуація. Зупинка металургійних підприємств і скорочення руху поїздів залізницею призвели до різкого, катастрофічного зниження споживання електроенергії в Україні. Це критично ускладнило балансування всієї енергосистеми", — вважає Олександр Візір, керівник сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform.

Вплив на видобувну промисловість, залізничну логістику та малий бізнес

Зупинка меткомбінатів всередині країни паралізувала попит на вугілля та кокс. Звісно, що у цьому стані логістичні обмеження, які діють у країні (тим же морем) не дозволяють перенаправити всю залізну руду на експорт.

Як зазначають профільні експерти GMK Center, через втрату внутрішнього споживання виробництво залізорудної продукції 2026 року скоротиться на 37%. Гірничорудні підприємства працюватимуть лише, враховуючи обсяги експорту до Європи. Це означатиме, що існуватимуть високі ризики зупинки решти потужностей. Так, Укрзалізниця вже втратила понад 30% найбільш високорентабельної вантажної бази для перевезень — руда та метал. Для того, щоб компенсувати свої збитки, підприємство намагається підвищити тарифи на перевезення, проте це лише шкодить усім, і самій Укрзалізниці, і її клієнтам.

«Раніше збитки від пасажирського сектору покривалися прибутком від внутрішніх вантажних перевезень та транзиту. Транзит зупинено, а вантажопотік ризикує просісти ще більше через простій комбінатів», — каже Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця».

Звісно, що коли зупиняється внутрішнє виробництво прокату, сталі та чавуну будівництво та малий бізнес шукають альтернативу — а це закупівля цих товарів за імпортом, який є дорожчим. Коли стоять українські металургійні заводи, то на ринок швидко приходять постачальники з Китаю та Туреччини.

Як вважає Олександр Каленков, одне робоче місце у ГМК створює 7−8 робочих місць у суміжних галузях. Тому криза в металургії автоматично відображається на транспорті, ремонтних компаніях та локальній торгівлі у промислових регіонах.

Підсумки та негайна допомога від держави

В умовах повномасштабної війни частка металургії у ВВП дещо скоротилася на користь агросектору та IT через логістичні обмеження. Проте кожен відсоток зростання ВВП під час відновлення економіки критично залежить від того, чи працюють українські доменні та конвертерні печі, оскільки внутрішній ринок будівництва та ВПК вимагає мільйонів тонн вітчизняної сталі.

Для негайного відновлення та стабілізації роботи ГМК України держава має вжити комплекс термінових антикризових заходів у сферах логістики, енергетики, податкової політики та бронювання персоналу. Головним завданням є зниження собівартості української металопродукції та забезпечення безперебійної логістики до іноземних ринків.

Як вважають експерти, Укрзалізниця повинна заморозити будь-яке подальше зростання вантажних тарифів та забезпечити першочерговий розподіл вагонів та локомотивів для стратегічних експортних цілей.

Необхідно також зменшити збори у відкритих морських портах, захистити енергоживлення великих об’єктів від віялових відключень. Щодо мит — знизити фінансове навантаження на меткомбінати, що імпортують сировину через дефіцит внутрішнього виробництва.

Необхідно зменшити збори у відкритих морських портах

Металурги вкотре наполягають — треба оптимізувати критерії критичності підприємств для забезпечення безперервності технологічних процесів. Також, на їхню думку, варто забезпечити автоматичне та безперебійне відшкодування ПДВ експортерам та дозволити використовувати частину валютного виторгу для обслуговування зовнішніх кредитів.

Ще металурги впевнені: треба активізувати переговори з Європейським Союзом щодо надання Україні тривалого перехідного періоду або винятків з екологічного мита в умовах війни.

Олег Громов