Вступ України до ЄС: чому прогрес у реформах не змінює оцінки готовності

11 листопада 2026 р. 10:51

11 листопада 2026 р. 10:51

Україна може виконати вимогу Євросоюзу, отримати схвальну оцінку за проведену реформу й водночас залишитися на попередньому рівні готовності до вступу в ЄС. У висновках Єврокомісії за цим, на перший погляд, протиріччям стоїть важлива для економіки різниця: одні рішення вже змінюють умови роботи бізнесу та життя громадян, а інші поки залишаються етапами підготовки. Саме тому цьогорічні оцінки цікаво розглянути уважніше, адже за позитивними висновками Брюсселя можуть ховатися питання, від вирішення яких залежить подальша інтеграція України до європейського ринку.

Щоб з’ясувати, що насправді змінилося за рік, Dilo порівняло звіти Єврокомісії за 2025 і 2026 роки . Для аналізу обрали шість економічно важливих розділів: три, де підготовка перебуває на ранній стадії, і три з добрим рівнем готовності. У центрі уваги – торішні рекомендації ЄС, конкретні результати їх виконання та рішення, яких Україні досі бракує. Таке порівняння показує, де реформи вже дають практичний результат, а де країна поки готується до застосування європейських правил.

Де реформи досі на ранньому етапі

Однією з найскладніших для України залишається підготовка до вільного руху працівників. У Євросоюзі громадяни держав-членів мають право працювати в інших країнах Союзу на рівних умовах із місцевими, а правила соціального страхування дозволяють враховувати періоди роботи в різних державах. Україна поки створює правову основу для такої системи. У 2025 році уряд затвердив план підготовки до участі в європейській мережі служб зайнятості EURES, а згодом включив відповідні заходи до Стратегії зайнятості. Проте за цей час законодавство щодо доступу громадян ЄС до українського ринку праці суттєво не змінилося, а нових угод про координацію соціального страхування з країнами Союзу не уклали. Відтак головне завдання залишається попереду: забезпечити правові умови, за яких працівники зможуть вільно переходити між ринками праці, зберігаючи передбачені законодавством трудові та соціальні права.

Інша проблема стосується правил, за якими працюють українські підприємства та їхні працівники. У розділі соціальної політики та зайнятості Єврокомісія ще торік рекомендувала оновити трудове законодавство та ухвалити Стратегію зайнятості. Стратегію вже затвердили, а у вересні 2026 року уряд подав до парламенту проєкт нового Трудового кодексу . Однак документ ще потребує доопрацювання відповідно до європейських вимог. Зокрема, Україні належить оновити законодавство про охорону праці та посилити державний контроль за його дотриманням. Для бізнесу ці зміни визначатимуть вимоги до організації праці, відповідальність роботодавців і захист прав найманих працівників. Поки ж основні законодавчі рішення залишаються попереду, тому Єврокомісія зберегла ранній рівень готовності України в цій сфері.

Найменш очевидні для громадян зміни відбуваються у фінансових і бюджетних положеннях, хоча саме вони визначатимуть майбутні фінансові зобов'язання України перед Євросоюзом. Після вступу країна братиме участь у фінансуванні спільного бюджету ЄС, зокрема через надходження від ввізного мита та внески, розраховані за встановленими європейськими правилами. Для цього державі потрібні відповідні методики розрахунків, система обліку та механізми контролю за платежами. Торік у Мінфіні створили спеціальний підрозділ, а цього року підготували дорожню карту впровадження системи власних ресурсів ЄС. Однак її ще необхідно затвердити та забезпечити практичне виконання. Попри проведену підготовчу роботу, Єврокомісія знизила оцінку річного прогресу з "певного" до "обмеженого". Рівень готовності також залишився раннім. Це свідчить про те, що створення відповідальних структур і розроблення планів поки випереджають запровадження самої системи фінансових розрахунків.

Де реформи вже дають практичний результат

Найпомітніші зміни відбулися у сфері цифрової трансформації, де Україна вже почала користуватися перевагами спільного європейського ринку. Ще у 2025 році Єврокомісія розглядала приєднання країни до європейської зони роумінгу як наступний етап інтеграції. Із січня 2026 року українці можуть користуватися мобільним зв'язком у країнах ЄС за умовами домашніх тарифів, що скорочує витрати на зв'язок під час закордонних поїздок. Цьому передувало узгодження українського законодавства з європейськими правилами роумінгу. Паралельно Україна розвивала систему цифрової ідентифікації та електронних довірчих послуг, які мають забезпечити визнання електронних документів і підписів у транскордонній взаємодії. Єврокомісія відзначила ці результати та вперше оцінила готовність цифрової сфери як добру. Проте робота ще не завершена: необхідно продовжити узгодження правил електронної ідентифікації, забезпечити визнання українських довірчих послуг у ЄС і посилити захист цифрової інфраструктури. Від виконання цих вимог залежатиме можливість ширшого використання українських цифрових сервісів на європейському ринку.

В енергетиці Україна також наблизилася до європейських правил, однак головний економічний результат ще попереду. Йдеться про об'єднання ринків електроенергії, яке дозволить українським та європейським учасникам торгувати за узгодженими процедурами й ефективніше використовувати можливості міждержавних електромереж. У 2025 році Єврокомісія рекомендувала Україні призначити оператора для участі в майбутньому об'єднанні ринків. У квітні 2026 року парламент частково узгодив законодавство з європейськими вимогами, а в серпні регулятор призначив відповідного оператора. Проте для спільної торгівлі цих рішень недостатньо. Україні ще потрібно завершити впровадження європейських правил ринку електроенергії та поступово переглянути обмеження оптових цін, які стримують конкуренцію. Таким чином, необхідні організаційні та законодавчі кроки вже зроблено, але механізм повноцінного об'єднання ринків поки не запрацював. Саме тому, попри добрий річний прогрес, Єврокомісія залишила рівень готовності енергетичної сфери незмінним.

У митній сфері результати вже відчуває бізнес, який здійснює міжнародні перевезення. Україна користується спільною з ЄС системою транзиту, що дозволяє переміщувати товари через кілька країн за єдиною електронною транзитною декларацією. Протягом звітного року застосування цієї процедури розширилося, а митна служба продовжила модернізацію електронних систем. Водночас Єврокомісія очікувала від України й інших змін: призначення керівника митниці та ухвалення нового Митного кодексу, який має узгодити правила оформлення товарів із європейськими. Керівника служби призначили за результатами конкурсу, а в серпні 2026 року Верховна Рада підтримала проєкт кодексу в першому читанні. Проте спільний транзит ще не означає повної сумісності митних процедур. Новий кодекс потрібно остаточно ухвалити, а електронні системи оформлення імпорту та експорту адаптувати до стандартів ЄС. Для бізнесу це важливо, оскільки від узгодженості митних правил і цифрових процедур залежатимуть передбачуваність оформлення вантажів та адміністративні витрати на зовнішню торгівлю. Тому, хоча Єврокомісія відзначила добрий прогрес, загальний рівень готовності митної сфери залишився на попередньому рівні.

Економіка