Україна зробила крок до створення соціального житла: які категорії населення визначені пріоритетними

11 листопада 2026 р. 14:56

11 листопада 2026 р. 14:56

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про ратифікацію Фінансової угоди та Угоди про інвестиційний грант між Україною та Європейським інвестиційним банком на проєкт "Створення соціального житла в Україні". Загальний обсяг фінансування становить 100 млн євро – по 50 млн євро кредитних і грантових коштів. Угоди підписали ще 25 червня в Гданську, а їхня ратифікація потрібна для набрання документами чинності.

За документ проголосували 296 народних депутатів.

Доступне житло для вразливих груп населення

Як уточнила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, р атифікація документів потрібна для виконання внутрішньодержавних процедур, без яких угоди не набирають чинності згідно із законодавством України.

За її словами, кошти Європейського інвестиційного банку спрямують на забезпечення доступу до якісного та доступного житла для вразливих груп населення через розвиток системи соціального житла. Проєкт також передбачає зміцнення інституційної спроможності органів влади та впровадження сталих фінансових і операційних механізмів у цій сфері.

Нардепка зазначила, що залучення кредитних і грантових коштів дозволить зменшити навантаження на державний і місцеві бюджети та забезпечити реалізацію пріоритетних інвестиційних заходів без повного покриття їхньої вартості з бюджету. Це, за її оцінкою, також сприятиме подальшому розвитку співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями та інституціями Європейського Союзу.

Пріоритетні категорії населення

Шуляк нагадала, що кошти Європейського інвестиційного банку підуть на будівництво першого соціального житла одразу у пʼяти громадах — Кропивницькому, Кременчуці, Львові, Миколаєві та Житомирі. Із фінансовою установою вже досягнуто домовленості на 400 млн євро для цих потреб, 100 млн з яких Україна вже отримала. На конкурс подалося 25 громад, із них у короткий список пройшло вісім, а до фіналу дійшли пʼять — їхні фінансові моделі зараз направлені на оцінку до Міністерства фінансів, після чого ЄІБ розпочне фінансування. Пілотна модель передбачає нове будівництво, яке належатиме громаді.

"Пріоритетні категорії вже визначені: багатодітні родини, люди з інвалідністю, родини військовослужбовців і загиблих захисників, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. В законі чітко прописано, хто підпадає під соціально вразливі категорії населення. І тут дуже важливо акцентувати, що соціальне житло — це не доступне житло", — підкреслила Шуляк.

Вона пояснила, що в рамковому законі "Про основні засади житлової політики" (№4751-IX) закріплено різницю між доступним і соціальним житлом залежно від доходу родини: якщо дохід дозволяє родині скористатися іншими інструментами, зокрема пільговими іпотеками чи житлово-будівельними товариствами, для неї будуватиметься доступне житло, а якщо не дозволяє — родина може претендувати на соціальну оренду.

"Вартість такої оренди в середньому становитиме не більше 25-30% доходу родини. Але вона формуватиметься під кожну родину окремо. Будуть сімʼї або громадяни, які зможуть скористатися соціальною орендою навіть безкоштовно", — наголосила Шуляк.

Шуляк пояснила, що ставку соціальної оренди встановлюватимуть нижчою за ринкову і прив'язуватимуть до доходу орендаря, середньої ринкової ціни оренди в регіоні та характеристик самого житла. Передбачені й довгострокові, і короткострокові формати оренди — на відміну від приватних орендодавців, це дає орендарям довгостроковість контракту.

"В ЄС, звідки ми і запозичили цю практику і активно її адаптовуємо під українські реалії, серед механізмів формування орендної плати соціального житла виділяють дохід орендаря і умови, які існують на ринку. Орендна ставка там залежить від доходу наймача та може бути навіть нижчою, ніж витрати на його фактичне утримання. Водночас вона залежить і від ринкової ціни на таке житло та розраховується як фіксований відсоток від аналогічної вартості на ринку. Наприклад, вартість може складати лише 65% від середньої ціни оренди в приватних власників", — зазначила Шуляк.

Вона уточнила, що орендодавець щороку перевірятиме дохід орендаря: якщо його середньомісячний сукупний дохід за два роки поспіль перевищить встановлений показник, це стане підставою для припинення договору оренди. Окремим інструментом має стати оренда з правом викупу (rent-to-own) — кошти від такого викупу спрямовуватимуть на поповнення фонду соціального житла.

Шуляк зазначила, що окремий законопроєкт про фонд соціального житла, який остаточно врегулює цю сферу, Україна має ухвалити не пізніше 1 червня 2027 року, а будівництво в обраних пʼяти громадах розпочнеться, не чекаючи на цей документ, — через гостру потребу в житлі на тлі війни та великої кількості внутрішньо переміщених осіб.

"Попереду величезні виклики, але ми їх подолаємо разом, тому наш комітет знову буде відкритий для всіх тих, хто буде працювати над законом про соціальне житло і над всіма іншими ініціативами", — запевнила Олена Шуляк.

Нагадаємо, Мінрозвитку представило концепцію законопроєкту "Про соціальне житло" . Головна ідея реформи полягає в переході від застарілої системи житлових черг до моделі доступної довгострокової оренди для людей, які не мають можливості самостійно придбати або винайняти житло за ринковими цінами.

Економіка