Китайський ривок: за рік частка в імпорті України зросла більше, ніж за три

11 листопада 2026 р. 18:06

11 листопада 2026 р. 18:06

За рік імпорт товарів із Китаю зріс на $10,5 млрд, забезпечивши майже дві третини загального приросту українського імпорту за десять місяців 2026 року. Для бізнесу Китай став водночас важливим постачальником обладнання, комплектувальних і споживчих товарів та потужним конкурентом на внутрішньому ринку. Dilo проаналізувало митну статистику за 2022–2026 роки та дослідило, як посилення китайських позицій впливає на собівартість продукції українських підприємств і конкуренцію за покупця.

Як Китай нарощував свою частку в українському імпорті

За перші десять місяців 2022 року на товари з Китаю припадало близько 15% усього українського імпорту. Відтоді його частка зростала щороку: спочатку повільно, згодом помітніше, аж поки за січень–жовтень 2026-го не перевищила 30%. Інакше кажучи, тепер приблизно кожен третій долар у вартості товарів, які Україна купує за кордоном, припадає на Китай. За той самий період постачання з інших країн також збільшилися, проте китайський імпорт зростав значно швидше.

Найцікавіша зміна відбулася протягом останнього року. Раніше Китай нарощував частку поступово, а порівняно із січнем–жовтнем 2025-го додав понад вісім відсоткових пунктів. Це більше, ніж за будь-який попередній річний інтервал у нашому порівнянні. Отже, справа не в тому, що Китай давно залишається найбільшим окремим постачальником України. Змінилася швидкість, із якою українські закупівлі зосереджуються в одного торговельного партнера.

Що Україна купує у Китаї

За десять місяців 2026 року Україна витратила на імпорт товарів приблизно на $16,4 млрд більше, ніж роком раніше. Із цього приросту близько $10,5 млрд припало на Китай, а на решту постачальників разом – $5,9 млрд. За цими цифрами стоять різні потреби українського ринку: від обладнання для підприємств до товарів, які люди купують щодня.

Зокрема, помітну роль у китайських поставках відіграє електротехнічне обладнання, яке потрібне українській енергетиці та виробництву. За даними Держмитслужби , протягом січня–вересня 2026 року імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них зріс у 3,5 раза, а на Китай припало близько 91% цих закупівель, або $2,9 млрд. Китай також забезпечив майже 94% імпорту електричних двигунів і генераторів. Значні обсяги китайських компонентів надходять і для виготовлення українських безпілотників, зокрема камер, передавачів та оптичного обладнання. Водночас акумулятори й електроніка використовуються в різних галузях, тому їхні митні показники охоплюють як цивільні, так і оборонні потреби.

Поряд із промисловим обладнанням Китай постачає Україні широкий асортимент товарів повсякденного вжитку. Лише за січень 2026 року на нього припало 58% вартості імпорту телефонних апаратів . Серед інших звичних товарів китайського походження – побутова техніка, одяг, взуття, аксесуари, косметика та товари для дому , які надходять як через звичайних імпортерів, так і через міжнародні торговельні платформи.

Причини зростання закупівель китайського електрообладнання тісно пов'язані з умовами, у яких сьогодні працює українська економіка. Російські удари по енергетиці змушують підприємства вкладати кошти в накопичувачі електроенергії та резервне живлення, щоб підтримувати виробництво під час відключень. Паралельно українська оборонна промисловість нарощує випуск безпілотників, для яких потрібні двигуни, акумулятори, камери й електронні компоненти. Додатково імпорт обладнання для зберігання електроенергії спростило рішення уряду , яким скасували обов'язкове ліцензування літій-іонних акумуляторів. Попит на китайські товари повсякденного вжитку підтримують доступні ціни, широкий асортимент і розвиток міжнародних торговельних платформ на кшталт Temu та AliExpress, які дозволяють українцям замовляти продукцію безпосередньо з Китаю. Додатковою перевагою залишається пільгове оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро, що робить невеликі покупки за кордоном вигіднішими для споживачів.

Для українського бізнесу така співпраця відкриває можливості й водночас створює ризики. Китайські комплектувальні дозволяють підприємствам збирати техніку в Україні, виконувати оборонні замовлення та забезпечувати роботу виробництва під час перебоїв з електропостачанням. Імпортерам і торговельним мережам китайські споживчі товари допомагають розширювати асортимент, тоді як українським виробникам одягу, взуття та побутової техніки доводиться сильніше конкурувати за покупця. Водночас концентрація закупівель означає, що доступність окремих деталей, строки поставок і собівартість готової української продукції дедалі більше залежать від китайських виробників та умов торгівлі з ними. Особливо відчутним це стає для підприємств, які використовують спеціалізовані компоненти й мають обмежений вибір альтернативних постачальників.

За таких умов найбільший ризик для України полягає в тому, що китайські виробники дедалі сильніше впливатимуть на собівартість української продукції та конкурентні умови на внутрішньому ринку. Особливо насторожує швидкість змін: те, на що раніше йшли роки, тепер відбувається за кілька місяців. Якщо цей темп збережеться, українським підприємствам буде дедалі складніше конкурувати з готовою китайською продукцією та водночас зменшувати залежність від імпортних компонентів. За такої динаміки головним випробуванням стане здатність України розвивати власне виробництво швидше, ніж зростає її потреба в китайських товарах.

Економіка