вологість:
тиск:
вітер:
Без медстрахування: як скорочення соцпакетів впливає на працівників і роботодавців
Війна та економічна невизначеність змушують українські підприємства переглядати витрати, зокрема на соціальні програми для працівників. Під скорочення може потрапляти і медичне страхування. Для роботодавця це можливість зменшити витрати, але для працівника – додаткове навантаження на особистий бюджет. Консультації лікарів, обстеження та ліки доводиться оплачувати самостійно. А коли грошей бракує, люди починають відкладати лікування, що може призвести до значно серйозніших наслідків.
Чому економія на медичному страхуванні може виявитися дорожчою, ніж здається, та як бізнесу скорочувати витрати, не залишаючи працівників без захисту? Про це розповіла Марина Зварич, директорка з особистого страхування ІНГО під час HR-марафону Премії HR-бренд Україна, який відбувся минулого місяця.
На перший погляд, скорочення медичного страхування є звичайним бюджетним рішенням. Компанія зменшує витрати на соціальний пакет і спрямовує вивільнені кошти на інші потреби. Але для багатьох українських родин самостійна оплата лікування і без того становить серйозне фінансове навантаження.
«Коли компанія скорочує медичне страхування, потреба працівників у лікуванні нікуди не зникає. Змінюється лише той, хто за нього платить. Витрати, які раніше покривала страхова програма, переходять на сімейний бюджет. Для когось це означає відмову від інших покупок, для когось необхідність витрачати заощадження. А хтось узагалі відкладає лікування, бо не має змоги його оплатити», – пояснює Марина Зварич.
В Україні значна частина витрат на охорону здоров'я традиційно лягає безпосередньо на пацієнтів. За даними дослідження , опублікованого VoxUkraine, у 2021 році українці оплачували власним коштом 46,3% усіх витрат на медичну допомогу.
Для багатьох родин такі платежі становлять серйозне фінансове навантаження. За дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров'я, того ж 2021 року майже 2,5 млн українських домогосподарств зіткнулися з катастрофічними витратами на лікування, коли оплата медичних послуг загрожує можливості забезпечувати базові потреби родини. Для 11% домогосподарств медичні витрати стали причиною збідніння або подальшого погіршення матеріального становища. Повномасштабна війна додатково ускладнила доступ до медичної допомоги. За даними ВООЗ, оприлюдненими в лютому 2026 року, 71% опитаних повідомляли про труднощі з отриманням необхідних ліків, насамперед через їхню високу вартість.
Змінилося й ставлення працівників до медичного страхування. За спостереженнями HR-експертки, лідерки Премії HR-бренд Україна Лариси Онипко , за роки повномасштабної війни воно перетворилося з додаткової корпоративної переваги на важливу соціальну гарантію. В умовах постійного стресу, невизначеності та зростання витрат на здоров’я працівники особливо цінують можливість своєчасно отримати медичну допомогу й зменшити фінансове навантаження на родину.
Чи насправді бізнес заощаджує?
Скорочення витрат на медичне страхування дає роботодавцю швидкий і цілком вимірюваний результат. Компанія платить менше, а вивільнені кошти може спрямувати на інші потреби. Однак реальну ефективність такого рішення складніше оцінити, адже частина його наслідків проявляється з часом.
На думку Марини Зварич, оцінюючи таку економію, роботодавцям варто враховувати й можливі непрямі витрати. Коли працівник через брак коштів відкладає обстеження чи лікування, зростає ризик ускладнень і тривалішої непрацездатності. Для підприємства це може означати втрату робочого часу, необхідність перерозподіляти обов'язки між колегами або шукати тимчасову заміну. Ці наслідки не завжди враховують під час розрахунку економії, хоча вони можуть впливати на загальні витрати підприємства.
Окрім фінансових наслідків, скорочення медичного страхування може позначитися й на відносинах між роботодавцем і працівниками. На ще один ризик такого рішення звертає увагу Лариса Онипко.
«У HR-менеджменті існує поняття психологічного контракту – неписаних взаємних очікувань між працівником і роботодавцем. І коли роботодавець скорочує важливі для людей гарантії, виникає ризик порушення цього контракту. Наслідками можуть стати зниження довіри, залученості та лояльності, а згодом зростання готовності працівників розглядати інші пропозиції на ринку праці», – пояснює вона.
На що йдуть медичні витрати
Щоб зрозуміти які наслідки може мати скорочення страхової програми, варто подивитися, яку саме медичну допомогу вона забезпечує. Адже більшість витрат припадає не на складні операції чи госпіталізацію, а на повсякденні потреби: консультації лікарів, діагностику та медикаменти.
За статистикою страхової компанії ІНГО, у першій половині 2026 року для організації та оплати медичної допомоги застрахованим було сплачено 386,5 млн грн. Із цієї суми 55% припало на амбулаторну допомогу, ще 19% на медикаменти, 7% на стоматологію і лише 6% на стаціонарне лікування.
Таким чином, майже три чверті витрат формують амбулаторна допомога та ліки. Кожен окремий візит до лікаря або придбання препаратів можуть здаватися незначними витратами. Але протягом року вони накопичуються, особливо якщо людина потребує регулярного лікування або має хронічні захворювання.
Для працівника медичне страхування означає можливість отримувати необхідну допомогу без непередбачених витрат у межах страхової програми. Для роботодавця наявність страхової програми є одним із можливих інструментів соціального забезпечення працівників.
Як скоротити витрати, зберігши медичний захист
Обмежений бюджет не обов'язково вимагає відмови від медичного страхування. У багатьох випадках роботодавець може переглянути наповнення програми, зберігши ті послуги, які найбільше потрібні працівникам і захищають їх від суттєвих фінансових витрат.
«Починати варто з аналізу того, як працівники користуються медичним страхуванням. Які послуги вони отримують найчастіше, що найбільше впливає на вартість програми, які ризики можуть призвести до значних особистих витрат. Це допомагає визначити, де є можливості для оптимізації, а яке покриття важливо зберегти», – говорить Марина Зварич.
Одним із можливих рішень є збереження базового медичного покриття для всіх працівників із кількома рівнями додаткових послуг. Наприклад, компанія може фінансувати основну програму, а розширені можливості пропонувати на умовах співфінансування. Інший підхід – переглянути перелік послуг, їхні ліміти та порядок організації медичної допомоги, враховуючи реальну структуру звернень.
Окремий резерв для оптимізації полягає в ефективній організації лікування. Координація звернень, вибір відповідних медичних закладів, профілактика та своєчасна діагностика можуть допомогти раціональніше використовувати кошти страхової програми.
При цьому важливо пояснити працівникам, які послуги залишаються доступними, що змінилося в умовах страхування і як користуватися оновленою програмою. Адже навіть добре продумане покриття буде менш корисним, якщо люди не розумітимуть його можливостей.
Українські компанії змушені скорочувати витрати, водночас конкуруючи за працівників. Кадровий дефіцит ускладнює пошук фахівців, а їхня заміна потребує часу та додаткових коштів. Тому під час перегляду соціальних пакетів роботодавці мають враховувати не лише пряму економію, а й можливі наслідки для персоналу.
Це стосується і медичного страхування. Відмова від нього або скорочення покриття дозволяє зменшити поточні витрати, проте може зробити умови праці менш привабливими. Наскільки виправданою буде така економія, залежить від вартості страхування, потреб працівників і ситуації на ринку праці.
Новини рубріки
Митні пільги на імпорт у жовтні становили ₴39 мільярдів
16 листопада 2026 р. 15:40
Як завантажити музику на Spotify та Apple Music: реліз і дистрибуція
16 листопада 2026 р. 15:28
На оборону та енергетику припало понад 70% митних пільг у жовтні
16 листопада 2026 р. 15:28