Як підготувати багатоквартирні будинки до зими: утеплення, резервне живлення та енергетична автономність

18 листопада 2026 р. 07:44

18 листопада 2026 р. 07:44


Тривалі відключення електроенергії, ризики перебоїв із теплопостачанням і зростання вимог до енергетичної стійкості змінюють підхід до підготовки багатоквартирних будинків до опалювального сезону. Самої перевірки системи опалення та утеплення фасаду вже недостатньо. Будинкам потрібні комплексна термомодернізація, сучасні інженерні системи та резервні джерела живлення. Які рішення дають найбільший ефект, скільки можна заощадити на енергоресурсах і на яку підтримку можуть розраховувати ОСББ? Про це Dilo дізнавалось у експертів.

Український житловий фонд входить у нову реальність, у якій готовність до опалювального сезону визначається не лише технічним станом будинку, а й здатністю зберігати тепло та підтримувати роботу критично важливого обладнання під час відключень електроенергії.

Особливо гостро це питання постає для багатоквартирних будинків із централізованим опаленням, насосним обладнанням, ліфтами та іншими інженерними системами, робота яких залежить від електропостачання.

При цьому житловий фонд на сьогодні по різному пристосований до зими. Частина будинків завдяки завчасній модернізації, активності ОСББ та встановленню резервних джерел живлення здатна підтримувати базові умови для проживання навіть під час тривалих блекаутів. Водночас значна частина багатоквартирного житлового фонду залишається вразливою до енергетичних викликів.

У Фонді енергоефективності наголошують: оцінювати готовність будинку до зими лише за станом покрівлі, фасаду та системи опалення вже недостатньо.

“Не менш важливими є його енергоефективність та енергетична стійкість: здатність зберігати тепло, підтримувати роботу критичних інженерних систем і забезпечувати базові потреби мешканців за відсутності централізованого електропостачання та, за певних обставин, теплопостачання”, – зазначають у Фонді у відповідь на запит Dilo .

Таким чином, підготовка до зими поступово перетворюється на завдання комплексної модернізації житлового фонду. Йдеться не лише про те, щоб будинок споживав менше енергії, а й про те, щоб він міг ефективно використовувати доступні ресурси та зберігати функціональність у кризових ситуаціях.

Чому утеплення фасаду – лише частина рішення

Однією з найпоширеніших помилок у підході до енергоефективності залишається ототожнення термомодернізації з утепленням фасаду. Насправді навіть якісна теплоізоляція зовнішніх стін не гарантує низького енергоспоживання, якщо не враховані інші характеристики будівлі.

На цьому акцентує Дмитро Васильєв, CEO та власник архітектурної компанії Archimatika. За його словами, українські будівельні норми встановлюють вимоги до теплоізоляції стін, покрівлі, вікон та енергетичних характеристик будівлі загалом, але для реального скорочення споживання енергії цього недостатньо.

“Утеплення фасаду саме по собі не робить будинок енергоефективним. Ще на етапі проєктування потрібно враховувати орієнтацію будинку, розташування вікон і сонцезахист. Це дозволяє використовувати сонячне тепло взимку, обмежувати перегрів приміщень улітку та зменшувати тепловтрати”, – пояснює експерт у коментарі Dilo .

Наступний важливий елемент енергозбереження – це вентиляція. У багатьох українських житлових будинках використовується природна витяжна вентиляція. Нагріте повітря виходить через вентиляційні канали, натомість холодне надходить іззовні й потребує додаткового нагрівання. У результаті частина енергії, витраченої на опалення, фактично втрачається.

Одним із рішень може бути припливно-витяжна вентиляція з рекуперацією тепла. Така система передає тепло відпрацьованого повітря свіжому, яке надходить із вулиці, зменшуючи потребу в додатковому нагріванні.

“Для житлового будівництва це також перспективне рішення, хоча воно потребує більших початкових інвестицій. З огляду на можливе зростання вартості енергоносіїв варто запроваджувати механізми, що стимулюватимуть використання рекуперації”, – вважає Дмитро Васильєв.

Серед інших технологій, що можуть підвищити енергоефективність будівель, він називає використання геотермальної енергії, зокрема геопаль, сонячних колекторів та електростанцій із накопичувачами енергії.

Водночас для вже збудованих багатоквартирних будинків першочерговими залишаються утеплення фасадів, дахів і перекриттів над неопалюваними підвалами, заміна старих вікон та модернізація інженерних систем.

Особливу увагу варто приділяти системам опалення. Для будинків із централізованим теплопостачанням важливими заходами є встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП) із погодозалежним регулюванням, балансування системи та організація обліку тепла. Не менш важливо усувати містки холоду, зокрема в місцях стиків панелей, і забезпечувати належну вентиляцію після утеплення та заміни вікон.

Комплексна термомодернізація дає економію до 50-60% і більше

Визначати перелік робіт для кожного будинку потрібно індивідуально. На вибір технологій впливають такі фактори, як: рік зведення будинку, його конструктивні особливості, технічний стан огороджувальних конструкцій, а також систем опалення та вентиляції.

У Фонді енергоефективності рекомендують починати з енергетичного аудиту. Він дає змогу оцінити фактичне споживання енергоресурсів, визначити основні джерела тепловтрат, перевірити стан інженерних систем та оцінити економічну доцільність запропонованих рішень.

“Практика реалізації проєктів Фонду підтверджує: найбільший ефект дає саме комплексна енергомодернізація, коли заходи спрямовані не на окремі елементи будинку, а на підвищення його загальної енергоефективності. Залежно від вихідного стану будівлі та обраного комплексу робіт це дає змогу скоротити споживання енергоресурсів на 50% і більше”, – повідомляють у Фонді.

Результати вже реалізованих проєктів показують, що така економія є цілком реальною.

Наприклад, львівське ОСББ “ГХ-20” спочатку комплексно модернізувало 41-річний будинок за програмою “Енергодім” , а згодом долучилося до програми “ГрінДІМ”, щоб посилити його енергетичну незалежність. Після термомодернізації фактичне споживання теплової енергії скоротилося приблизно на 50%, а в окремих квартирах економія сягнула 70%. Крім того, будинок отримав власну сонячну електростанцію із системою накопичення енергії.

Ще один приклад – десятиповерхівка в Житомирі, яка завдяки програмі "Енергодім" пройшла комплексну модернізацію. Після реалізації проєкту скорочення споживання енергії перевищило 60%.

У Черкасах ОСББ “Наддніпрянське” також реалізувало комплексну енергомодернізацію за підтримки Фонду. Економія енергоресурсів у будинку становить до 50%.

Масштабні результати є і в Новояворівську. Із трохи більше ніж 100 ОСББ міста вже 40 будинків модернізували за пакетом “А” програми “Енергодім”, встановивши індивідуальні теплові пункти. Ще 21 будинок пройшов повну термомодернізацію за пакетом “Б”. Зокрема, на вулиці Юрія Липи модернізовано всі багатоквартирні будинки.

Загалом ОСББ із різних регіонів України повністю або частково завершили понад 790 проєктів за програмою “Енергодім”.

Ці приклади демонструють, що термомодернізація дає не лише економію на опаленні. Вона також покращує технічний стан будівель, підвищує комфорт проживання та зменшує залежність мешканців від коливань цін на енергоресурси.

Резервне живлення: що має працювати під час блекауту

Однак навіть енергоефективний будинок не буде повністю готовим до зимових викликів, якщо під час відключення електроенергії припиняють роботу його критичні інженерні системи.

Насамперед ОСББ потрібно визначити, яке обладнання має залишатися функціональним за відсутності централізованого електропостачання. Це можуть бути індивідуальні теплові пункти, циркуляційні насоси, системи водопостачання, освітлення місць загального користування, ліфти, системи безпеки та зв'язку.

Залежно від технічних потреб будинку та фінансових можливостей резервне живлення можуть забезпечувати генератори, сонячні електростанції та системи накопичення енергії.

При цьому вибір обладнання не повинен бути ситуативним. Передусім необхідно оцінити потужність критичних споживачів, тривалість автономної роботи, можливості підключення обладнання та безпечні умови його експлуатації.

Дмитро Васильєв звертає увагу на перспективність сонячної енергетики в поєднанні з накопичувачами.

“Сонячні електростанції з накопичувачами енергії можуть частково забезпечувати електроенергією загальнобудинкові системи: освітлення, насоси та інше інженерне обладнання”, – зазначає він.

Водночас такі рішення варто розглядати не ізольовано, а як частину загальної стратегії енергетичної стійкості будинку.

У Фонді енергоефективності також наголошують на важливості поєднання енергоефективності та децентралізації енергопостачання.

“Енергоефективність, децентралізація енергопостачання та модернізація житлового фонду мають розглядатися не як окремі напрями, а як взаємопов'язані складові єдиної політики енергетичної безпеки та стійкості громад”, – говорять у Фонді.

Тобто завданням ОСББ є не просто придбати генератор, а сформувати систему, що дозволить будинку споживати менше енергії, ефективно використовувати резервні джерела та підтримувати роботу найважливішого обладнання.

Яку підтримку можуть отримати ОСББ на модернізацію будинків

Одним із ключових інструментів фінансування енергомодернізації багатоквартирного житла залишаються грантові програми Фонду енергоефективності.

Програма “Енергодім” передбачає відшкодування до 70% вартості визначених програмою енергоефективних заходів. Серед них – утеплення фасадів і дахів, модернізація систем опалення, встановлення або оновлення індивідуальних теплових пунктів, заміна вікон і дверей у місцях загального користування. Максимальний розмір гранту за чинною редакцією програми може становити до 25 млн грн на один проєкт.

Для участі ОСББ необхідно провести енергетичну сертифікацію будинку, ухвалити на загальних зборах співвласників рішення про участь у програмі та реалізацію відповідних заходів, обрати банк-партнер Фонду й відкрити в ньому рахунок для проєкту.

Процес складається з трьох основних етапів: підготовки та подання заявки, реалізації енергоефективних заходів і подальшої верифікації результатів. Після перевірки виконаних робіт та підтвердження цільового використання коштів Фонд перераховує грант ОСББ.

Окремим напрямом була програма “ВідновиДІМ”, яка передбачає грантову підтримку в розмірі 100% вартості визначених програмою відновлювальних робіт і будівельних матеріалів для багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок російської військової агресії.

Ще одна програма – “ГрінДІМ” – була спрямована на стимулювання використання альтернативних джерел енергії. Вона передбачала компенсацію 70% вартості встановлення сонячних електростанцій, установок зберігання енергії та теплових насосів, а також 50% вартості генераторів.

Водночас можливість долучитися до цих програм залежить від наявності фінансування. За інформацією, наданою Фондом, через недостатність фінансових ресурсів виникла тимчасова технічна пауза в прийомі та реєстрації нових заявок. Реалізація вже схвалених проєктів продовжувалася у штатному режимі.

Фонд також повідомляв про підготовку до відновлення прийому заявок за програмами “Енергодім” та “ВідновиДІМ” за оновленою моделлю фінансування в межах Ukraine Facility. Водночас найближчих перспектив фінансування продовження “ГрінДІМ” на момент надання коментаря не було.

Отже, ОСББ варто не лише стежити за можливостями грантової підтримки, а й завчасно готувати проєктну документацію, проводити енергоаудит, узгоджувати рішення зі співвласниками та планувати власний фінансовий внесок.

Чи окупаються інвестиції в енергоефективність

Одним із факторів, який стримує модернізацію житлового фонду, залишаються початкові витрати. Комплексне утеплення, оновлення інженерних мереж, встановлення сонячних електростанцій та накопичувачів потребують значних інвестицій. Тому для співвласників важливо розуміти, наскільки швидко такі вкладення можуть повернутися.

За словами Дмитра Васильєва, універсального показника подорожчання будівництва або терміну окупності енергоефективних рішень немає. Усе залежить від характеристик будівлі, обраних технологій, початкових інвестицій, обсягів заощадженої енергії та тарифів.

Як приклад експерт наводить досвід проєктування школи із системою опалення на основі геопаль. Спочатку розрахунковий термін окупності такої системи становив 15 років. Однак після будівництва змінилися тарифи на енергоносії, і фактично система окупилася за вісім років.

Для автономних систем теплопостачання та сонячної енергетики орієнтовний термін окупності, за оцінкою експерта, може становити 8-12 років. Проте цей показник не є універсальним і залежить від конкретного проєкту.

“Чим дорожча енергія, тим швидше за інших рівних умов окупаються інвестиції в її заощадження”, – пояснює Дмитро Васильєв.

На його думку, енергоефективність поступово впливатиме не лише на витрати на утримання будинків, а й на вартість нерухомості. Якщо сьогодні цей фактор ще не є визначальним для більшості покупців, то протягом найближчих п'яти років його значення може суттєво зрости.

“Водночас уже зараз на ліквідність нерухомості впливає енергетична автономність. Після тривалих відключень електроенергії покупці більше цінують будинки, здатні хоча б частково забезпечувати роботу інженерних систем завдяки резервному живленню та накопичувачам енергії”, – зазначає експерт.

Три кроки, які ОСББ варто зробити вже зараз

Підготовку до зими не варто відкладати до початку опалювального сезону. У Фонді енергоефективності радять починати її ще навесні, одразу після завершення попереднього сезону, адже оцінка технічного стану, планування робіт, ухвалення рішень співвласниками та пошук фінансування потребують часу.

Серед першочергових дій для ОСББ експерти виділяють три напрями.

1. Провести обстеження будинку та визначити джерела тепловтрат. Необхідно перевірити стан покрівлі, фасаду, вікон і дверей у місцях загального користування, внутрішньобудинкових мереж та системи опалення. За можливості варто залучити енергоаудитора, який допоможе визначити пріоритетні заходи й сформувати обґрунтований план модернізації.

2. Забезпечити резервне живлення критичних систем. ОСББ потрібно визначити обладнання, яке має працювати під час відключень електроенергії, оцінити необхідну потужність і тривалість автономної роботи. Після цього можна обирати відповідне рішення – генератор, сонячну електростанцію, накопичувач енергії або їх поєднання.

3. Розробити поетапний план енергомодернізації та фінансування. Навіть якщо коштів на комплексне оновлення наразі недостатньо, варто визначити пріоритети, оцінити вартість робіт, обговорити їх зі співвласниками та передбачити власний внесок. Паралельно потрібно готувати документи для участі в доступних програмах підтримки.

Головний висновок полягає в тому, що енергетична стійкість багатоквартирного будинку не забезпечується одним технологічним рішенням. Утеплення без належного регулювання опалення, сонячні панелі без накопичувачів або генератор без розуміння потреб критичних систем не гарантують повноцінної готовності до зими.

Майбутнє житлового фонду – за будинками, які поєднують низьке енергоспоживання, ефективні інженерні системи та можливість часткової автономної роботи. І для цього ОСББ вже сьогодні мають переходити від ситуативного ремонту до довгострокового планування енергомодернізації.

Як підсумовують у Фонді енергоефективності, не варто чекати початку опалювального сезону чи чергових кризових ситуацій. Кожен зменшений кіловат-година споживання і кожна критична система, забезпечена резервним живленням, підвищують комфорт і безпеку мешканців узимку.

Як підготувати багатоквартирні будинки до зими: утеплення, резервне живлення та енергетична автономність

Джерело: delo.ua (Бізнес)