Григоренко розповів, що за 35 років незалежності частка інвестицій у ВВП ніколи не перевищувала 20% і становила 10−12%. Цьогоріч, за його словами, вона сягне 21−22%.
Понад половину цих коштів становлять державні та донорські інвестиції у відновлення критичної інфраструктури, а також інвестиції в розвиток оборонного сектору. Це, пояснив він, «не зовсім те саме, що звичайні продуктивні приватні інвестиції».
«Те, що залишається, ми отримуємо цифру, яка буде, можливо, трошки менше ніж $10 млрд. Це те, що ми очікуємо по цьому року», — зазначив заступник міністра.
«Прямі втрати для приватного сектору від російськи атак за цей рік, скоріше за все, будуть більшими. І це вперше з початку війни ми в такій ситуації, коли у нас починається реальна ерозія капіталу. Коли ми втрачаємо більше в приватному секторі, ніж встигаємо відновлювати», — сказав він. За його словами, у 2023−2025 роках ситуація була іншою.
За його словами, Мінекономіки доносить цю позицію міжнародним партнерам, які можуть допомогти. «Якщо ми зараз нічого не будемо з цим робити, ми втратимо базу, і нам неможливо буде наступного чи після наступного року мати оцей ривок відновлення. Його не буде просто, тому що базова промислова інфраструктура зникне», — попередив він.
Інвестиційна динаміка, пояснив Григоренко, не відновлюється сама через проблеми зі стабільністю, невизначеність щодо майбутнього та прямі воєнні ризики. Тому уряд працює над «дерискінгом»: інструментом має стати фонд підтримки бізнесу.
Він складатиметься з двох компонентів. Перший, «найбільш важливий» на думку Григоренка, — фонд страхування воєнних ризиків для основних засобів. Нині, за його словами, в Україні завдяки міжнародним партнерам страхується приблизно $1−1,5 млрд ризиків на рік. Але це переважно товари в обороті, пов’язані з експортно-імпортними контрактами чи проєктами відновлення. «Основні засоби застрахувати практично неможливо», — сказав він.
Ринкова премія, за його словами, «зашкалює»: у регіонах правобережної України це 8−10%, іноді вище, ближче до прифронтових територій — до 15%. У самих прифронтових територіях, додав він, «ніхто нічого не пропонує».
Уряд, за словами Григоренка, може мобілізувати до $1 млрд державного фінансування, і хоче попросити партнерів додати до цієї суми «хоча б $2−3 млрд».
Розмови з глобальним перестраховим ринком, розповів він, показують, що за такого рівня покриття перших збитків перестраховики готові подвоїти суму. «І ми виходимо на якесь покриття, яке вже співставне з сумами втрат», — сказав заступник міністра.
Другий компонент — розширена програма кредитування проєктів відновлення. Програма «5−7-9%» орієнтована на малий бізнес, тоді як, за його словами, «70% втрат зараз не в секторі малого бізнесу, а в секторі середнього і великого». Тому кредитну складову фонду хочуть зробити доступною й для середніх та великих компаній, «з певними обмеженнями, не для всіх підряд».