"Ніби побував у Тамбові чи Тулі": Буковинський вчений-філософ Олександр Бродецький відвідав у Чернівцях Свято-Введенський монастир Московського патріархату

16 квітня 2025 р. 10:57

16 квітня 2025 р. 10:57

Буковинський вчений, доктор філософських наук Олександр Бродецький продовжує своє науково-репортерське дослідження московських храмів і церков, які, на четвертому році великої війни росії проти України, далі спокійно діють і отруюють свідомість і душі буковинців "русскомірсьми" книгами, проповідями та “канонами”. Все це замасковано під так звану “церковну літературу”, а насправді - це не що інше, як відкрита російсько-імперська пропаганда в одному із куточків Західної України - Буковині.

Вчений, викладач ЧНУ Олександр Бродецький вже відвідав у Чернівцях два найбільших центральних храми так званої Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ МП: Свято-Духівський собор на вулиці Головній та Миколаївський храм на вулиці Руській . Нині ж він ділиться новими шокуючими враженями на своїй сторінці у Фейсбук від відвідин Свято-Введенського монастиря Московського патріархату, розташованого на перхресті вулиць Буковинської та Кармелюка у тих же Чернівцях.

Публікуємо мовою оригіналу:

ЖАХ СМИСЛОВГО ДИСОНАНСУ

Ні, ні. Цієї неділі я, дякувати Богу, не був десь у Тулє чи Томбовє. І вірю, що ніколи там не буду. Я відвідав Свято-Введенський монастир у Чернівцях. Там красиво. Естетично. А от щодо етосу - все навпаки. Адже там продають людям ТАКЕ. Що продають таки ТЕПЕР, свідчать і цінники на книжках.

«О спасении державы Российской и утолении в ней раздоров и нестроений". Це назва першої молитви в розділі «Молитвы за Отечество» молитовника, який 13 квітня 2025 р., на 4-му році повномасштабного вторгнення Росії в Україну і жахливої війни, котру вона проти України веде, продавали буковинцям у Свято-Введенському монастирі в Чернівцях, зовсім неподалік від самісінького центру міста. Точніше продавали і раніше, і, мабуть, продаватимуть надалі.

Але я побачив це саме 13 квітня, у Вербну Неділю, вирішивши відвідати низку чернівецьких храмів, зокрема, і собор цього монастиря.

Звісно, це монастир і храм так званої "У"ПЦ, яка бреше суспільству, ніби вона не частина Російської Церкви і ніби не одна із складових ключової ідеологічної машини русского міра. Таких молитовників там в активному продажу декілька. Видані в Україні (у Краматорську, Почаєві), але з «Российским Отечеством» - червоною ниткою.

Просто наведу тут назви ще деяких молитов з цього розділу: «Молитва о спасении России", «Молитва покаянная, читаемая в церквах России во дни смуты»; «Молитвы русским святым»... До речі, під "раздорами и нестроениями" та ідеологія має на увазі передусім розпад імперії. І оскільки Гундяєв цю війну називає "священною", то вона, ця страшна війна Росії проти України, і розглядається рашизмом як нібито "утоление раздора".

Ось такі демонічні смисли стоять за суттю тієї молитви. Як і багатьох інших із цих книжок. А ще цілий розділ зветься «Молитвы за воинов». Звісно, з текстів зрозуміло, що російських. У тих молитвах раз по раз натрапляєш на слова "Российская земля", "за веру, царя, Отечество", "Русь единая", "российские правители" тощо тощо тощо. Наприклад, один із текстів це «Молитва перед сражением».

А книжка дня на столику, на якому віряни пишуть записки з проханням про молитву за здоров'я чи упокій, — «Блаженная старица МОСКОВСКАЯ Матрона». Її проголосили святою у 1998 р., до того ж — лише місцево шанованою святою Московської єпархії, тобто в межах Московської області. У 2004 р. вона набула вже загальноцерковного шанування в Російській Церкві. Так чи інакше: до Буковини, до України ця жінка і її святість не мають жодного стосунку.

Цікаво: якщо вірити "У"ПЦ, то вже від 1990 р. вона була нібито «самостійною і незалежною в управлінні» від Москви. Однак досі цінує і шанує саме те, що має особливе значення для Московщини. Як от акцентоване поклоніння третьорядній святій, особливо шанованій тільки її земляками - московитами. Яка меншовартість!

У храмах "У"ПЦ нині, у Вербну Неділю, я побачив доволі велику кількість чернівчан. Немало молодих і середнього віку. З дітьми. І от уявіть який когнітивний та ціннісний хаос настає у свідомості дитини, яка прийшла з батьками до церкви і відкрила молитовник.
З новин вона чує про біду, яку росіяни вчинили 13 квітня у Сумах, вбивши понад 30 мирних людей. Російський патріарх звеличує цю війну. І тут же та дитина бачить у храмі Чернівців шанування всього російського: і їхніх воїнів, і правителів, і їхнього уявлення про «Российское Отечество», яке, за шовіністичними поглядами і намірами, має поглинути Україну...

Що робитиметься в душі тієї дитини, яку в такий храм привели батьки?

А у Святодухівському соборі Чернівців, куди теж завітав нині, побачив на стіні табличку з текстом "Как вести себя в храме". І підкреслено, що текст авторства російського служителя Афанасія Сахарова, єпископа Ковровського. От за всю історію православ'я єдиний вартісний текст про те, як поводитися у храмі, написав, мабуть, саме і лише російський служитель. І через цей ексклюзив — його золоті слова і вивішено в чернівецькому соборі "У"ПЦ. Це, звісно, мій сарказм.

Насправді це свідчить, що навіть у дрібному вони вірні русскому міру, не здатні відірватися від нього. Його маркери в них скрізь у гіпертрофованій кількості. Переконаний, що, наприклад, у Румунській, чи Албанській, чи Грецькій, чи будь-якій іншій автокефальній Церкві світу не стануть у кафедральному соборі правила поводження у храмі давати від російського автора. А от в "У"ПЦ — так.

Одне слово, жахом величезного смислового дисонансу вкололо мене нині побачене у храмах онуфріївської структури у моїх Чернівцях: неперевершена краса архітектури й розписів і водночас — чорнота русскомірних символів... І мої попередні дописи та відео про русскій мір у храмах "У"ПЦ додатково свідчать, що це в них СИСТЕМА. Це єство тих попів, єпископів та їхніх служок.

Олександр БРОДЕЦЬКИЙ,
доктор філософських наук у ЧНУ ім. Юрія Федьковича

Публікація на персональній сторінці у Фейсбук (с)

Світлини - зі Святовведенського монастиря зроблені автором 13 квітня 2025 року.

Чернівецькі