- Чому влада морочить голову суспільству, підсовуючи так звану оцінку на доброчесність митників? Куди поділися перевірки на поліграфі?

17 травня 2025 р. 16:27

17 травня 2025 р. 16:27

Наприкінці квітня Кабінет Міністрів України затвердив постанову №487, яка визначає правила перевірок доброчесності та способу життя митників. Документ прийняли на виконання вимог закону №3977-IX, яким внесені зміни до Митного кодексу. Його норми передбачають кадрове перезавантаження Державної митної служби (ДМС) – призначення її голови на конкурсній основі та зміни в підході до відбору рядових співробітників митниці.

Однією з норм закону є необхідність проведення атестації персоналу ДМС разом з оцінкою доброчесності та моніторингом способу життя посадових осіб держмитниці. Народні депутати ухвалили закон ще восени 2024 року. Теоретично можна було очікувати, що уряд Дениса Шмигаля 7 місяців поспіль готує монументальний труд, який заразом відрубає всі голови корупційній гідрі на митниці, йдеться у публікації ділового видання Mind .

Але на виході (цілком очікувано) прозвучав гучний пшик. Вся ця паперово моральна активність була викликана необхідністю виконати плани, закладені, зокрема, у Національній стратегії доходів . У ній чиновники хочуть наділити митні органи правоохоронними функціями. Але перед тим держава зобов’язалася підвищити довіру суспільства до ДМС.

Mind розбирався яких результатів досягла влада в так званій боротьбі з корупцією в митних органах і який «пряник» вона вчергове намагається згодувати суспільству під виглядом перевірок на доброчесність.

Боротьба з корупцією на митниці: успіхів майже немає

Всі уряди та президенти прогнозовано звітують про неабиякі свої перемоги в царині боротьби з корупцією на митниці.

Ще 2016 року Володимир Гройсман, який обіймав посаду прем'єр-міністра, заявляв про те, що технічна модернізація митниці (впровадження «єдиного вікна», відеофіксація процедури огляду товарів тощо) дозволить позбавити це відомство від корупції. А вже у 2017 році, за словами Гройсмана, державний бюджет додатково одержав близько 70 млрд грн унаслідок ліквідації багатьох митних схем.

У квітні 2021 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що одна з головних проблемних зон митниці – це контрабанда. За його словами, держбюджет щороку недоотримує через контрабанду до 300 млрд грн, із цієї суми 100 млрд грн – саме через неефективність митниці. У зв'язку з цим тоді Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення усунути від виконання посадовихобов'язків 100 співробітників ДМС , у тому числі – 17 керівників регіональних підрозділів митниці.

Влітку 2021 року в інтерв'ю Mind голова митниці Павло Рябікін розповів, що процес перезавантаження ДМС йде доволі успішно й у відомстві вибудовуються системні механізми протидії корупції. А вже в листопаді 2021 року його звільнили з цієї посади.

Загалом чиновницького шуму навколо боротьби з корупцією на митниці було багато. Його нікчемний результат можна охарактеризувати одним епізодом.

У лютому 2023 року (вже рік як йшло повномасштабне вторгнення росії) навколо митної служби вибухнув новий скандал: Кабмін звільнив майже все керівництво митниці – виконувача обов'язків голови ДМС В'ячеслава Демченко і його заступників – Олександра Шуцького та Ярослава Черкаського. Цьому рішенню передувала серія обшуків за участю працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) та СБУ, під час яких було викрито схеми розкрадання коштів на експорті українського зерна за участю керівної ланки митниці.

Коментуючи цей інцидент, голова фінансово-податкового комітету парламенту, народний депутат Данило Гетманцев заявив , що до кінця 2023 року необхідно провести повне перезавантаження митниці. Й у квітні 2023 року з'явився законопроєкт №6490-д про кадрове очищення митних органів, який згодом став законом №3977-IX.

Скільки втрачає держбюджет через проблеми на митниці

За оцінками Економічної експертної платформи, Інституту соціально-економічної трансформації та аналітичного центру CASE Україна, щорічні обсяги потенційної контрабанди та порушення митних правил становлять 380–540 млрд грн, що призводить до втрат бюджету в сумі 120–167 млрд грн на рік.

До зловживань, крім контрабанди, експерти відносять розкрадання податку на додану вартість (незаконне відшкодування ПДВ з бюджету під час експорту, підміна товарів), контрафакт, спотворення бази оподаткування (приховування обсягів продажу) та ін. На думку бізнесу, однією з ключових проблем при взаємодії зі співробітниками митниці залишається корупція як явна, так і завуальована.

Згідно з дослідженням «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», яке оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), митниця четвертий рік поспіль залишається «лідером» із поширеності корупції (у поганому розумінні цього слова). Це найкорумпованіша сфера.

На днях в інтерв’ю Mind очільник НАЗК Віктор Павлущик заявив , що митна сфера є найкритичнішою для підприємців у контексті корупційного досвіду.

«Тому ми закладаємо комплексні антикорупційні заходи на митниці в Державну антикорупційну програму. Також цього року ми проаналізуємо корупційні ризики в цій сфері та дамо рекомендації щодо їх усунення», – сказав він.

За даними НАЗК, 35,1% підприємців заявили про наявність корупційного досвіду при контактах із митницею у період 2022–2024 років. Причому 22,2% митників вимагали хабар, а 7,7% респондентів самі були вимушеними ініціаторами корупційних дій.

У 33% випадків підприємці вдавалися до вирішення питань у «неформальній площині», щоб прискорити митні процедури, в 11% випадків хабарі були пов'язані з необхідністю приховати порушення, а ще у 10,5% – корупційна рента була сплачена за спотворення даних про митну вартість товарів.

Корупційні ситуації, у яких бізнес робив неофіційні платежі службовцю митниці (грошові кошти чи подарунки) або надавав йому послуги*

*Вказується % тих, хто ствердно відповів на запитання: Чи виникали у вас такі ситуації при контакті з представниками митних органів?

^{За даними НАЗК}

Якщо дивитися на ситуацію з корупцією на митниці в динаміці, то особливих поліпшень з 2021 року не спостерігається. Ба більше, статистика, яка відображає притягнення до відповідальності посадових осіб ДМС, вкотре доводить, що жодних реальних успіхів у цій сфері ні президент, ні уряд, ні народні депутати суспільству пред’явити не можуть.

Наприклад, за 2022 рік до суду дійшли обвинувальні акти про кримінальні корупційні правопорушення лише стосовно 27 співробітників держмитниці на загальну суму 372 млн грн. Це менше 1% тих втрат бюджету, про які було зазначено вище.

До того ж влада вже тривалий час не спроможна обрати нового очільника ДМС без приставки в. о.

Як зазначив у квітні в інтерв’ю Mind Данило Гетманцев, «що відбувається з конкурсом із відбору голови Державної митної служби, я зовсім не розумію. Конкурс фактично заблокований Кабінетом Міністрів. Ми комітетом зверталися до уряду й Мінфіну з питанням, чому процес забуксував. Відповіді від Кабміну немає. Але дуже хочеться сподіватися на те, що конкурсну комісію незабаром сформують і призначення голови Держмитниці відбудеться в тих тимчасових рамках, які вказані в Меморандумі з МВФ (до кінця червня. – Mind) ».

Як митники проходитимуть перевірку доброчесності та способу життя

Як сказано в постанові Кабміну, під оцінку доброчесності підпадатимуть усі посадові особи митних органів раз на три роки. Графік таких перевірок затверджуватиме голова ДМС, а проводитиме перевірки спеціально уповноважений підрозділ митниці.

Оцінка доброчесності може бути призначена позачергово, якщо є відомості від різних держорганів про те, що співробітник митниці вчинив корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, або на адресу посадової особи надходили скарги, які можуть свідчити про її недобросовісну поведінку. Скаржитися може будь-хто.

Під час оцінки уповноважений підрозділ ДМС встановлює факти, які можуть свідчити про порушення вимог антикорупційного законодавства посадовцем, збирає та обробляє інформацію, яка дозволяє проаналізувати його етичні, моральні та ділові якості. А також перевіряє, чи не збрехав митник у так званій декларації доброчесності, яку подає кожен співробітник.

Декларація – це окремий винайдений Кабміном прояв абсурду. Вона являє собою щось на зразок анкети, у якій митник, по суті, самостійно оцінює себе.

Наприклад, він підтверджує, що його витрати не перевищують задекларованих доходів, що належне йому майно отримано законним шляхом, що він не вчиняв корупційних правопорушень, що сумлінно виконує професійні обов'язки тощо.

Фрагмент декларації доброчесності для митників

Чиновники Кабміну ще й примудрились закласти в документ рекурсивний алгоритм. Як уже було сказано, один зі способів перевірки на доброчесність – це перевірка достовірності даних у самій декларації доброчесності.

Водночас одна з підстав перевірки на доброчесність – це «невідповідність відомостей даним, наведеним у декларації доброчесності».

Також разом із перевіркою доброчесності посадовці ДМС підпадають під моніторинг способу життя на підставі відомостей із медіа, соціальних мереж та інших відкритих джерел інформації. Мета такого моніторингу – виявити невідповідність рівня життя співробітника митниці тим доходам і майну, які він задекларував.

Загальний строк проведення перевірки на доброчесність та спосіб життя не може перевищувати шести місяців.

Якщо оцінка працівника митниці буде незадовільною (невідповідність рівня життя посадової особи задекларованому майну й доходам, наявність конфлікту інтересів чи фактів незаконного збагачення), уповноважений підрозділ готує матеріали та спрямовує їх до антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК). Крім того, щодо співробітника має бути відкрито дисциплінарне провадження.

Що не так з підходами до перевірки та контролю працівників митниці

Перше ж проблемне питання. З одного боку, уповноважений підрозділ Держмитслужби не наділений функціями правоохоронних органів. Він також не є незалежним органом за зразком громадських рад при держорганах (інше питання чи завжди ці ради є дійсно незалежними). Тож що він перевірятиме з погляду юридичної значущості такої перевірки та довіри суспільства до її результатів?

Щоправда правоохоронні функції у майбутньому в цього органу можуть з’явитись. Такі плани записані в Нацстратегії доходів: «надати повноваження на оперативно-розшукову діяльність (ОРД) підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби з метою підвищення ефективності викриття випадків залучення посадових осіб Держмитслужби до протиправної діяльності…».

Ба більше, у стратегії пропонується наділити митні органи широкими слідчими функціями: здійснювати ОРД та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів (до 2027 року).

Щоб реалізувати ці плани влада повинна «посилити антикорупційні заходи та підвищити довіру до митних органів». Очевидно із цим і пов’язана метушня навколо так званої оцінки доброчесності.

При цьому в Нацстратегії доходів зазначено, що в рамках антикорупційного очищення митниці систематична перевірка на доброчесність митників передбачає, у тому числі, перевірку на поліграфі. Але в постанові Кабміну про поліграф якось забули. Водночас у законі №3977-IX сказано, що результати опитування із застосуванням поліграфа не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження, дисциплінарного провадження або приводом для відмови у працевлаштуванні. Який тоді сенс у поліграфі, окрім створення видимості боротьби з корупціонерами у митних органах? Питання риторичне.

Нині ж запропонована оцінка посадових осіб митних органів на доброчесність є суб'єктивною. Так званий критерій доброчесності – вкрай розмите поняття, виміряти яке та оцінити практично неможливо. Навряд чи співробітник митниці, який порушив принципи доброчесності, самостійно у цьому зізнається. І навіть якщо перевірка виявить неправдиві дані в його декларації, дисциплінарне провадження передбачає досить м'яку відповідальність – догану або в крайньому випадку звільнення.

До того ж оцінку співробітників проводитимуть самі ж представники держмитниці, що вже породжує конфлікт інтересів. Ну а оскільки результати перевірок посадових осіб ДМС будуть непублічними (до них має доступ лише голова митниці та представники уповноваженого підрозділу), це суттєво знижує шанси на те, що оцінка доброчесності та способу життя буде дійсно неупередженою.

І головне запитання – навіщо весь цей шум, якщо є антикорупційні органи (НАЗК, НАБУ), які й повинні незалежно та неупереджено виявляти корупцію в держорганах, у тому числі на митниці?

Всі ці підходи до оцінки митників, швидше за все, виявляться мертвонародженими та не принесуть практичної користі. Максимально можлива відповідальність у вигляді звільнення навряд чи стане серйозним запобіжником для тих посадових осіб, які мають корупційні наміри.

По факту такі перевірки призведуть тільки до збільшення витрат коштів платників податків, а рівень корупції в митних органах залишиться на тому ж високому рівні що й нині (у кращому разі). Хіба що влада матиме можливість формально звітувати про боротьбу з корупцією та начебто підвищення у зв’язку з цим довіри бізнесу та суспільства до митників. Якщо це і є метою перевірок на доброчесність, то її вочевидь буде досягнуто.

Чернівецькі