Максим Заремський: про перспективи для ринку деревини та тенденції економічного зростання Буковини

06 серпня 2025 р. 17:36

06 серпня 2025 р. 17:36

Завдяки постійній наполегливій роботі народного депутата України Максима Заремського та його колег-однодумців протягом липня у Верховині та на Буковині відбулися «круглі столи» з підприємцями, лісівниками, місцевою владою. Головною метою зустрічей було почути позиції всіх сторін та врахувати їх під час доопрацювання Закону України «Про ринок деревини». Також парламентарю вдалося домогтися ряду важливих змін у сфері освіти, спорту та соціального забезпечення населення.

Народний депутат України Максим Заремський взяв участь у засіданні «круглого столу» на тему: «Регулювання ринку деревини – як механізм поглиблення локалізації перероблення деревини та захисту малих деревообробників», котре відбулося у селищі Верховина Івано-Франківської області 18 липня.

«Цей захід відбувся у робочих рамках групи, яка працює над проєктом Закону України «Про ринок деревини» за ініціативи мого колеги – народного депутата України Богдана Кицака. Дякую йому за організацію зустрічі та чітку позицію. Особлива подяка Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Верховинського району на чолі з Ярославом Стефураком за щиру гуцульську гостинність, дієвість і принциповий конструктив», - зауважує Максим Заремський.

До роботи «круглого столу» долучилися й інші парламентарі - Олександр Матусевич, Олена Вінтоняк, Богдан Лукашук, представники Держлісагентства, ДП «Ліси України», місцева влада та громади, а також понад 50 деревообробників з гірських територій.

«Ми не лише обговорили проблематику, а й побачили її в реальності під час заготівлі й перероблення деревини. Гострі, але необхідні діалоги показали головне: гірські території мають специфічні умови, які не враховуються в чинних законодавчих підходах, - розповідає Максим Заремський та виокремлює ключові виклики, - географічна ізоляція – туризм, ведення лісового господарства й деревообробка залишаються єдиними можливостями для зайнятості населення у горах; у Карпатах найбільша концентрація природоохоронних територій – це зменшує доступний ресурс; логістичне бездоріжжя – часто немісцеві переробники просто відмовляються від виграних лотів; а місцеві бюджети критично залежать від ПДФО підприємств деревообробної сфери».

Напрацьовані пропозиції невдовзі представлять у профільному Комітеті Верховної Ради України.

Також обговорили перспективи розвитку кооперації між малими переробниками та великими виробниками плитних матеріалів, що може суттєво зміцнити експортний потенціал галузі. Зокрема, вразила компанія ТОВ «ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП» у Ворохті, яка вже будує деревʼяні туристичні комплекси «під ключ» з матеріалів українського виробництва і має плани виходу на ринок ЄС.

«Я, як народний депутат України 202-го виборчого округу, продовжую відстоювати справедливе регулювання ринку деревини, що врахує не лише інтереси великих гравців, а й реальні умови, в яких працюють люди на місцях. Працюємо далі. Баланс – це не компроміс, це гарантія розвитку», - зазначає Максим Заремський.

Народний депутат України Максим Заремський разом із головою робочої групи з розробки законопроєкту «Про ринок деревини», народним депутатом Богданом Кицаком та координатором економічної платформи Wood Industry UA, представником деревообробного і меблевого комітету Федерації Роботодавців України Юрієм Дюгом уклали меморандум про співпрацю щодо підтримки деревообробної галузі в Чернівецькій області.

«Цей документ — важливий крок до створення справедливої та доступної моделі ринку деревини для підприємців нашого регіону, зокрема для малих переробників у гірських громадах. Домовилися спільно працювати над впровадженням спеціальних механізмів доступу до сировини для малого бізнесу, підвищенням прозорості ринку та підтримкою локальної переробки, розвитком деревообробної кооперації у гірських громадах області», - розповідає Максим Заремський.

Це лише початок. Чернівецька область, зокрема 202-ий виборчий округ, мають великий потенціал у деревообробці, і ми повинні дати підприємцям інструменти для стабільної та конкурентної роботи.

Тож завдяки чіткій позиції Максима Заремського, наступний візит робочої групи пройшов у Чернівецькій області.

Протягом 23-24 липня, у рамках виїзного засідання робочої групи з реформування ринку деревини народний депутат України Максим Заремський, спільно з колегою Богданом Кицаком та представниками Чернівецької ОВА відвідали провідні підприємства Чернівецької області – ТОВ «БУКОВИНСЬКА ЛАМЕЛЬ», МП «СКІФ», ТОВ «УКРДРЕВЕКСІМ».

«Ці виробництва демонструють високий рівень відповідальності, сплачують податки, створюють робочі місця, експортують продукцію з доданою вартістю. Під час зустрічі обговорили виклики та шляхи підтримки впровадження реєстру переробників деревини як інструменту прозорості та захисту національного виробника. Таким чином робота над законом «Про ринок деревини» продовжується. Позиція незмінна: держава має підтримувати тих, хто працює чесно й розвиває громади,— акцентує Максим Заремський. - Підтримка вітчизняних деревообробників це ключ до розвитку економіки громад. Сьогодні буковинські виробники продемонстрували приклади прозорої роботи: чесного перероблення деревини, створення робочих місць, наповнення бюджетів громад та експорт продукції з доданою вартістю. Саме такі підприємства повинні мати пріоритетну підтримку держави».

Один із дієвих інструментів — реєстр переробників деревини, передбачений у законопроєкті «Про ринок деревини». Його підтримують і буковинські деревообробники, бо він про чесні правила і захист відповідального бізнесу.

Ми й надалі просуватимемо ініціативи, які підтримують реальний сектор економіки на місцях. Сильна Буковина — сильна Україна!

Переробка деревини є неможливою без вирощування лісів та заготівлі якісної сировини. Саме тому народний депутат України Максим Заремський разом з колегами робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку працювали в Чернівецькій області, зокрема і на 202 виборчому окрузі. Обговорювали державну політику у сфері лісозаготівлі, деревообробки та розвитку ринку деревини.

Основну увагу приділили ситуації в Карпатському регіоні, зокрема: як проводиться оцінка впливу на довкілля перед рубками; як боротися із сухостійними насадженнями; як залучити більше переробки на місцях, а не експортувати сировину.

«Пліч-о-пліч працюємо з колегами-депутатами та всі ми переконані: рішення повинні ґрунтуватися на фактах і аналізі, а не на гаслах і емоціях. Лише тоді можливий ефективний діалог між лісівниками, екологами та бізнесом. Мета одна – розвиток української деревопереробної галузі з урахуванням екологічної безпеки та потреб громад», - підсумував Максим Заремський.

2 липня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 793, що визначає механізм надання щомісячних доплат громадянам, які постійно проживають, працюють або навчаються в гірських населених пунктах. Документ розроблено відповідно до вимог Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та положень Державного бюджету на 2025 рік.

Нагадаємо, що з початку року Пенсійний фонду України відмовлявся нараховувати надбавку у розмірі 20 відсотків. Проблема стосувалася людей, які мають статус жителів гірських населених пунктів, відповідно до Закону України №56/95-ВР, але через зміни у Держбюджеті на 2025 рік залишилися без гарантованої надбавки до пенсії.

Проте, у пункті 6 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (№4069-ІХ) було передбачено, що доплата у 2025 році здійснюватиметься за порядком, який має встановити Кабмін. Але такого порядку уряд не спішив затверджувати. Це призводило до соціальної несправедливості та фінансових втрат українських пенсіонерів.

Тож народний депутат України Максим Заремський звернувся з вимогою до прем’єр-міністра України, яку було озвучено з трибуни Верховної Ради України, невідкладно затвердити порядок доплати та повернути тим пенсіонерам, які виходять на пенсію, їхню законну надбавку 20 відсотків. Відповідно Мінсоцполітики було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення доплат громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, у 2025 році», яким передбачається встановити доплати до пенсії та різних видів державної допомоги, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, у розмірі, визначеному відповідно до частини другої статті 6 Закону № 56/95. Зазначений проект постанови було подано на розгляд Уряду і вже у липні – затверджено.

Згідно з постановою, право на щомісячну доплату мають:

• пенсіонери;
• одержувачі державної допомоги сім’ям з дітьми (у тому числі при народженні дитини, на дітей з інвалідністю, одиноким матерям тощо);
• особи, які не мають права на пенсію та отримують державну соціальну допомогу;
• особи, що здійснюють догляд за людьми з інвалідністю;
• малозабезпечені сім’ї;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• студенти і учні, які отримують стипендії за рахунок державного бюджету.

Доплата встановлюється у розмірі, визначеному статтею 6 закону про гірські населені пункти, і здійснюється щомісяця у 2025 році.

Зазначимо, статус гірського населеного пункту надається за спеціальним рішенням Кабінету Міністрів на основі географічних та соціально-економічних критеріїв. У таких регіонах діють пільгові умови для мешканців, зокрема в оподаткуванні, освіті, охороні здоров’я та соціальному забезпеченні

Питання закриття малокомплектних шкіл на прифронтових територіях та в гірських місцевостях України вдалося вирішити завдяки чіткій позиції групи народних депутатів України, серед яких був і Максим Заремський.

Минулого тижня група парламентарів вийшла за трибуну Верховної Ради України та вкотре звернулася до урядовців з вимогою прийняти правильні рішення на користь дітей, які повинні отримувати якісну освіту, не залежно від географічних чи воєнних чинників.

«І ось нарешті міністерство освіти і науки скасувало наказ №1112 та вилучило окремі положення з наказу №1115 (у редакції наказу №1276), які визначали вимоги до мінімальної кількості учнів у дистанційних класах і правила для навчання дітей внутрішньо переміщених осіб. Таке рішення ухвалили на вимогу народних депутатів і прифронтових громад.

Водночас частину норм із цих документів, які стосуються безпеки дітей і функціонування шкіл, збережуть і закріплять в окремому нормативному акті після консультацій із профільним комітетом Верховної Ради», - пояснив Максим Заремський.

Що змінюється:

• Наповнюваність дистанційних класів: тепер для дистанційної форми діють ті самі правила, що й для очної та змішаної – клас можна відкривати, якщо є щонайменше 5 учнів (згідно із законом «Про повну загальну середню освіту»).
• Вимоги до повної лінійки класів: школи зможуть відкривати дистанційні класи навіть без повної лінійки паралелей.
• Навчання дітей ВПО: внутрішньо переміщені учні можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх школах не залежно від того, де вони зараз перебувають.

Важливо: ці зміни не призведуть до закриття дистанційних шкіл.

Що залишається без змін:

• Очне та змішане навчання можливе лише в закладах, які мають укриття або розташовані не далі, ніж за 500 метрів від нього.
• Освіта для дітей на тимчасово окупованих територіях триватиме навіть без відкритих класів – за індивідуальним підходом і через педагогічний патронаж. Учителі отримуватимуть оплату за навчання кожної дитини.
• Навчання за кордоном: діти зможуть продовжити навчання дистанційно – як за повною програмою, так і за скороченою (з українознавчим компонентом).
• Формат для дітей на ТОТ: зберігається можливість навчатися дистанційно або за педагогічним патронажем – залежно від безпекової ситуації.
• МОН наголошує, що продовжує працювати над вирішенням викликів воєнного часу, фокусуючись на безпеці учасників освітнього процесу.

24 липня у Кіцманській міській територіальній громаді з робочим візитом перебували народний депутат України Максим Заремський та заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.

«Головною темою для розмови стала реалізація клубної системи в громаді, яка дозволяє залучати до фізичної активності різні вікові групи. Такий підхід успішно працює в європейських країнах і здатен дати новий імпульс спорту на місцях. Особливу увагу приділили питанню реконструкції стадіону імені Героїв Майдану в Кіцмані. Йдеться не просто про оновлення, а про створення сучасного багатофункціонального спортивного комплексу, який стане базою для тренувань, змагань і розвитку різних видів спорту. Це важливий крок для всієї громади!», - зауважує Максим Заремський.

Пресслужба народного депутата України Максима Заремського.

Чернівецькі