Розкриття російських воєнних злочинів в Україні: роль баз даних ДНК та міжнародної відповідальності

25 липня 2024 р. 16:03

25 липня 2024 р. 16:03

Після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року це тільки загострилося. За словами Андрія Костіна, Генерального прокурора України, кількість задокументованих воєнних злочинів перевищила 130 000 , що свідчить про масштабні руйнування, завдані російськими силами. З 2014 року правозахисники зафіксували понад 50 000 міжнародних злочинів , скоєних Російською Федерацією. Це навмисні атаки на критичну інфраструктуру, зокрема на енергосистеми, а також цілеспрямоване знищення лікарень і шкіл. Нещодавній ракетний удар по лікарні Охматдит у Києві 8 липня 2024 року є трагічним свідченням цих звірств, що викликало глобальне засудження з боку лідерів ЄС та США, які закликали класифікувати та розслідувати такі атаки як воєнні злочини.

Розслідувальні зусилля та їх вплив

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Українські правоохоронні органи з самого початку російської агресії у 2014 році очолюють документування та розслідування цих тяжких порушень. Створення спеціалізованих відділів у Офісі Генерального прокурора, разом із співпрацею з Національною поліцією та СБУ, відіграло ключову роль у збиранні доказів. Ці команди розслідують широкий спектр злочинів, включаючи атаки на цивільних осіб, екологічні руйнування, примусові депортації та навмисне знищення культурних і релігійних об'єктів.

Просування правосуддя за допомогою баз даних ДНК

Центральним елементом потужних розслідувальних зусиль України є стратегічне впровадження баз даних ДНК. Прийняття Закону "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" у 2022 році стало визначним досягненням у оптимізації управління геномними даними для правоохоронних цілей. Це законодавство відіграє вирішальну роль у сприянні розслідуванню злочинів, ідентифікації зниклих безвісти та зв’язуванні невпізнаних останків з їхніми родинами за допомогою ДНК-аналізу. Інтеграція ДНК-профілів родичів зниклих безвісти підвищує ефективність бази даних, хоча залишаються виклики у обробці ДНК з понівечених тіл та забезпеченні безпеки і конфіденційності генетичних даних.

Українські прокурори з воєнних злочинів також працюють з мобільними командами правосуддя за підтримки судово-медичних експертів та міжнародних юридичних фахівців. Вони здійснюють спільні виїзди на деокуповані території та збирають звіти про нелюдське поводження з цивільними особами та інші злочини. Прокурори та правоохоронні органи використовують різні методи та інструменти, включаючи системи розпізнавання облич, перевірку соціальних мереж, дослідження OSINT і базу даних "War Crime", яка містить інформацію про понад 500 000 воєнних злочинців та доказів, виявлених під час повномасштабного вторгнення. Вони також збирають докази з полів битв, включаючи частини тіл та зразки ДНК. Україна використовує деякі ДНК-бази даних та швидкі технології ДНК для ідентифікації людських останків та документування російських воєнних злочинів. Наприклад, минулого року Україна отримала нові мобільні лабораторії ДНК, надані французькими та американськими партнерами, які перевозяться у поліцейських фургонах деокупованими територіями, що дозволяє командам обробляти докази в режимі реального часу. Це обладнання значно прискорює ідентифікацію тисяч загиблих українців та збирання доказів для сотень випадків воєнних злочинів. Нещодавно українська поліція отримала від Сполучених Штатів 66 автомобілів, 250 дронів, дев'ять 3D наземних лазерних скануючих систем із програмним забезпеченням та лабораторію ДНК. Швидкісні лабораторії ДНК-профілювання ANDE 6C, які тепер доступні у всіх основних відділах Національної поліції, дозволяють встановити ДНК-профіль трохи більше ніж за годину з половиною. Як зазначив Ігор Клименко, голова Міністерства внутрішніх справ України , використання ДНК-баз даних та технологій ідентифікації людей дозволить якісно та оперативно документувати всі злочини, скоєні Російською Федерацією.

Виклики та перспективи на майбутнє

Незважаючи на значні успіхи у впровадженні ДНК-баз даних та розслідувальних технологій, Україна стикається з величезними викликами у підтримці та розширенні власної бази даних в умовах триваючого конфлікту та економічного напруження. Забезпечення стабільного фінансування залишається нагальною проблемою, як і вирішення логістичних викликів та етичних питань, пов'язаних із використанням генетичних даних у кримінальних розслідуваннях. Підтримка громадськості та подальша міжнародна співпраця є важливими для підтримання імпульсу на шляху до досягнення справедливості та відповідальності за воєнні злочини проти українських цивільних осіб. Як зазначив Руслан Аббасов, заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, встановлення ДНК-профілю понівеченого тіла є складним процесом. Незважаючи на виклики, інтеграція ДНК-баз даних значно підвищує наші можливості у документуванні воєнних злочинів.

Міжнародні юридичні процеси

Міжнародний кримінальний суд (МКС) зробив вирішальний крок у березні 2023 року, розпочавши розслідування російських воєнних злочинів в Україні, підтримане 43 державами-учасницями. Це історичне рішення підкреслює прихильність світової спільноти до притягнення винних до відповідальності за міжнародним правом. Участь МКС забезпечує основу для юридичних процесів, які можуть встановити прецеденти у переслідуванні злочинів проти людяності та воєнних злочинів, зміцнюючи таким чином міжнародні норми та принципи.

Гуманітарний вплив та глобальна реакція

Окрім юридичних та розслідувальних зусиль, гуманітарні наслідки агресії Росії проти українських цивільних осіб є вражаючими. Тисячі людей були вбиті, поранені або переміщені внаслідок невибіркових атак на житлові райони та критичну інфраструктуру. Міжнародна спільнота, включаючи гуманітарні організації та уряди, мобілізувалася для надання допомоги та підтримки постраждалим від конфлікту. Водночас дипломатичні заходи та економічні санкції були запроваджені проти Росії з метою чинити тиск і змусити дотримуватися міжнародного гуманітарного права.

Етичні та правові аспекти

Використання ДНК-баз даних у розслідуваннях воєнних злочинів піднімає складні етичні та правові питання. Незважаючи на важливість для ідентифікації жертв і притягнення винних до відповідальності, забезпечення конфіденційності та безпеки генетичних даних є надзвичайно важливим. Зусилля України щодо створення надійних правових рамок та суворих механізмів нагляду є важливими кроками у пом'якшенні цих проблем і підтриманні довіри громадськості до судового процесу.

Майбутні напрями та висновки

У міру того, як Україна продовжує долати складнощі війни та правосуддя, стратегічне впровадження ДНК-баз даних стає наріжним каменем у документуванні та переслідуванні воєнних злочинів. Міжнародна солідарність, у поєднанні з непохитною підтримкою судових та розслідувальних зусиль України, буде критично важливою для досягнення тривалої справедливості та відповідальності. У майбутньому стійка міжнародна співпраця та допомога будуть незамінними для зміцнення спроможності України підтримувати верховенство права та забезпечувати притягнення до відповідальності тих, хто вчинив жахливі злочини проти людяності.

Євген Медведєв

Війна