У чому плюси системи «корпус-бригада: експерт про нову концепцію реорганізації Збройних Сил України

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

26 листопада 2024 р. 07:06

26 листопада 2024 р. 07:06

У ЗСУ завершується розробка концепції реформування та реорганізації Збройних Сил України. Як вже повідомляла АрміяInform, може бути ухвалене рішення про перехід на систему «корпус-бригада».

Ще це може означати та наскільки покращиться система управління військом, розповів військовий експерт Петро Черник:

«У нас головний бойовий великий підрозділ — бригада. Однак ми розуміємо, що бригада сама по собі не воює, з огляду на те, що у нас величезна ділянка фронту загальною протяжністю близько тисячі кілометрів. Воює якась кількість бригад. Наступний орган управління, котрий з’являється, це так звана тактична група, до якої може входити 7-8 бойових бригад.

Саме тут з’являється перша проблема. Командування тактичної групи — це збірна солянка. Це не штатний підрозділ, він тимчасовий. Там відбувається постійна ротація офіцерського складу, що напряму дещо може понижувати якість управління боєм отаких великих підрозділів. Тому дійшли до висновку, що треба організовувати штатний корпус».

Корпус — це може бути від 4 до 7 бригад з усією розгорнутою мережею управління.

Чому оминули дивізійну ланку? Дивізійна ланка — це 3-4 бригади, і це дублюючий орган. Там треба знову купу командувачів, купу оперативного складу, вони будуть займатися нічим іншим, як дубляжем корпусної ланки. Чи можна було піти дивізійним шляхом? Ні. На мій погляд, це непродуктивно.

Умовний корпус — це 6-7 бригад. Це дві дивізії. Отже, замість одного корпусного рівня було б два — дивізійні, що в підсумку на таку велику кількість війська просто шалено створює дефіцит офіцерських кадрів. Яка світова практика? І така і така. Скажімо, у США є 101-ша дивізія Клекотливих Орлів. Але вона більше має історичний характер, бо дивізійна система себе добре виправдала в Другій Світовій війні. Але є нюанси. І радянський союз, і нацистська Німеччина, і Союзники мали таку гігантську кількість війська, тому могли собі це дозволити. Ми собі це дозволити не можемо. Плюс — ми розуміємо, що це ще і фінансування потенційної дивізійної ланки”.