А чи є самі ракети: що треба знати про заклики у НАТО дати Україні ракети середньої дальності

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

А чи є самі ракети: що треба знати про заклики у НАТО дати Україні ракети середньої дальності

26 листопада 2024 р. 16:22

26 листопада 2024 р. 16:22

У 494-ій резолюції Парламентської асамблеї НАТО, яка була прийнята 25 листопада у канадському Монреалі та присвячена протидії агресії РФ міститься ряд дуже цікавих пунктів. Наприклад, активізувати всі зусилля на тому, що б Україна стала 33-м, тобто наступним, членом Альянсу якомога скоріша. А також далі цитата:

"Надати Україні всі засоби, включно з ракетами середньої дальності для самооборони та подальшого стримування агресії РФ". При цьому у резолюції нагадано про повне право України завдавати удари по території агресора відповідно до 51 статті статуту ООН.

Storm Shadow / SCALP Су-24

На основі цього наче вже можливо робити дуже позитивні висновки, бо якщо у НАТО говорять про далекобійні ракети, якими можна бити по території РФ, то у чому можуть бути проблеми.

Але справа в тому, що Парламентська асамблея НАТО - це не зовсім НАТО, вона абсолютно незалежна та не є його органом управління чи контролю. І це окрема міжпарламентська організація, яка надає консультації, рекомендації та може закликати членів НАТО до дій.

Але у будь-якому випадку така відкрита прямолінійна риторика це вже актив для України. Бо, до речі, ця сама асамблея у листопаді 2022 року оголосила РФ країною-терористом, а у травні 2024 закликала зняти будь-які обмеження ударів України по РФ.

Інша проблема полягає у тому, що у насправді фактично немає ракет середньої дальності, окрім Tomahawk, які є на озброєнні лише США та Великої Британії, при цьому британці поки єдині експортні її оператори, які замовили загалом за весь час з 1995 року 214 ракет для кораблів та підводних човнів, частину з яких було використано. Всі інші Tomahawk - у США, а навіть їх майбутні оператори - Австралія та Японія не входять до НАТО.

А якщо виключити США, які поки у стані зміни адміністрацій президента та окрім Tomahawk могли б передати й AGM-158 JASSM, що у версії ER має дуже цікаву дальність у 900 км, то залишається лише Франція. Бо французькі ВМС мають дуже обмежену кількість крилатих ракет MdCN . Це ракета створена на базі SCALP, але вже має дальність у 1000 км та вагу бойової частини у 250 кг і це французький аналог Tomahawk морського базування.

MdCN

Більше того, взагалі серед європейських країн НАТО ракети на понад 300 км має тільки Туреччина. Бо Анкара у 90-х роках пішла на не дуже афішоване співробітництво з Пекіном та локалізувала виробництво балістичних B-611 під назвою J-600T Yıldırım. Це дозволило запустити національну ракетну програму та наразі мати не лише Tayfun на понад 500 км, а й проєкт його розвитку із дальністю 1000 кілометрів .