Від втрат до надії: третій рік повномасштабної війни у фотографіях

24 лютого 2025 р. 21:01

24 лютого 2025 р. 21:01

Три роки незламності. Три роки болю, втрат і героїчної боротьби.Три роки, відколи світ побачив справжню Україну — нескорену, сильну, готову боротися за перемогу. Україну, яка щодня доводячи світові: вона вистоїть .

Цей рік знову був сповнений випробувань — ракетних ударів, виснажливих боїв, окупації та звільнень. Ми бачили, як ворог намагався стерти наші міста з лиця землі, але не зміг стерти головного — нашу волю. Та попри все, ми боремося. Ми ховаємо сльози, коли ховаємо героїв, і не втрачаємо віри, коли будуємо зруйноване. Ми тримаємо стрій, бо знаємо, що боремося за майбутнє.

Нижче — добірка фотографій, що показують Україну 2024 року. Кадри, які розповідають про біль, стійкість і надію.

Березень

Мовчазний, але гучний протест 3 березня у Варшаві, де активісти закликають звільнити українських військових, які пройшли пекло Маріуполя та «Азовсталі».

Україна отримує перший Оскар у своїй історії — за стрічку «20 днів у Маріуполі » у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм » .

На церемонії Оскар Мстислав Чернов виголосив потужну промову на підтримку України: «Я хотів би мати змогу обміняти це [нагороду Оскар] на те, щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста. Я віддав би все це визнання за те, щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян з України. Щоб вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах » .

Вид з дрона на будівництво лінії оборони 12 березня 2024 року в Харківській області.

Україна прискорила будівництво укріплень, зробивши посилені бліндажі на другій лінії оборони, влаштувавши протитанкові загородження, рови та траншеї для піхоти.

Нові поховання на кладовищі 16 березня 2024 року в Одесі.

15 березня протягом години після оголошення тривоги в місті прогриміло кілька вибухів. В результаті нападу загинули більше десятка людей. Також пошкоджено житлові будинки, станцію ремонту автомобілів, газопровід низького тиску та дві пожежно-рятувальні машини.

Російська атака 22 березня по українській енергосистемі.

Цього дня виведено з ладу ДніпроГЕС – одну з ключових електростанцій країни.

Квітень

«Коли у мене знову буде тато?».

Учасники акції тримають плакати та прапори на підтримку морських піхотинців 36-ї бригади морської піхоти на Майдані Незалежності 13 квітня 2024 року в Києві.

Травень

Полярне сяйво, широко відоме як північне сяйво, видно 11 травня 2024 року в Дніпрі.

Тоді північне сяйво в Україні побачили жителі кількох областей, спочатку на півдні та сході, а згодом у центрі та на заході країни.

Чоловік евакуйовується разом зі своїми собаками з Харківської області через наступ російських військ на ділянці російсько-українського кордону.

З 10 травня на цих територіях тривають запеклі бої з російською армією, яка прагне зайняти Вовчанськ та інші українські населені пункти.

Пожежники прибирають уламки зруйнованого Епіцентру після російської атаки авіабомбами 27 травня 2024 року в Харкові.

Після удару по гіпермаркету спалахнула пожежа на площі 15 тисяч квадратних метрів.

Червень

2 червня на Майдані Незалежності відбувся обряд поховання Ірини Цибух, більше відомої за позивним Чека.

Ірина була завзятим фельдшером, медикинею добровольчого батальйону Госпітальєри. 29 травня , за кілька днів до свого дня народження, в она загинула внаслідок підриву російської міни.

Липень

Українська юна художня гімнастка Олександра Паскал, яка втратила ногу під час російського ракетного обстрілу, займається тренуваннями з художньої гімнастики.

Удень 8 липня Росія завдала одного з найпотужніших за весь час ракетних ударів по столиці України. Зокрема, під атакою опинилася найбільша дитяча лікарня Охматдит.

Що відомо точно: ворог прицільно вдарив по цивільному обєкту. В лікарні на той момент перебували понад 600 дітей.

Зруйнована авіаударом церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Новоекономічне Донецької області 30 липня 2024 року під час російського вторгнення в Україну.

Серпень

Зруйнований пам’ятник Леніну на тлі пошкодженої будівлі районного центру народної творчості 20 серпня 2024 року в Суджі, Курська область, Росія.

Бойові дії в Курській області почалися 6 серпня 2024 року , коли Збройні сили України перетнули російсько-український кордон в районі міста Суджа і почали просуватися вглиб території Росії, а за кілька днів взяли під контроль десятки населених пунктів Курської області.

Люди ховаються на станції метро "Театральна" під час російської авіації, у Києві, 26 серпня .

Російські безпілотники та ракети вночі обстріляли 15 областей України, головним чином енергетичну інфраструктур.

Чин поховання українського льотчика F-16 Олексія Места в День пам’яті загиблих Героїв. Тоді, сотні людей відвідали церемонію прощання із загиблим льотчиком на центральній площі міста 29 серпня 2024 року в Шепетівці, Хмельницька область.

Пілот F-16 Олексій Месь загинув 26 серпня внаслідок авіакатастрофи під час одного з наймасштабніших ракетних ударів по Україні. Того дня Олексій збив три ракети противника та один БПЛА.

Вересень

Трагедія, що сколихнула світ. На фото Ярослав Базилевич, який втратив три доньки та дружину під час ракетного обстрілу у Львові 4 вересня .

Кінга Дроздзь із збірної Польщі та Євгенія Бреус із збірної України змагаються під час жіночого командного матчу з фехтування на інвалідних візках у десятому дні Літніх Паралімпійських ігор у Парижі 7 вересня в Гран-Пале.

49 цивільних і військових українців повертаються в Україну з полону 13 вересня 2024 року.

Солдат показує свою фотографію до та після російського полону .

Жовтень

Військові медики надають допомогу пораненим українським бійцям у евакуаційному потязі, який перевозить до лікарень українських військових, поранених на передовій.

Вид на руйнування історичної будівлі Держпрому, першого радянського 13-поверхового хмарочоса на площі Свободи після російського авіаудару по центру Харкова 28 жовтня 2024 року .

В результаті прямого влучення в адміністративну будівлю було зруйновано кілька поверхів.

Листопад

Українські кадети-військовослужбовці ставлять запалені свічки перед монументом «Батьківщина-мати» під час церемонії вшанування 1000 дня російського вторгнення в Україну в Національному музеї історії України, 19 листопада 2024 року.

24-річний Олександр Толоченко під час сеансу в реабілітаційному центрі «Титанові» 19 листопада 2024 року в Києві.

Толоченко був важко поранений і отримав подвійну ампутацію ніг під час бою в Бахмуті в 2022 році.

Грудень

Святий Миколай вітає дітей зі святами 5 грудня 2024 року на залізничному вокзалі в Харкові.

Солдат 13-ї бригади «Хартія» в окопі під час снігової бурі 6 грудня 2024 року в Харкові.

Український військовий цілує свою кохану на залізничному вокзалі Краматорська.

Діти несуть собаку та речі після того, як російська балістична ракета влучила в центр міста 20 грудня 2024 року в Києві.

Січень

Пожежник зліхтариком біля пошкодженої станції метро Лук'янівська після ракетного обстрілу Києва 18 січня 2025 року.

Тоді ж було пошкоджено ресторан Макдональдс, який працює на цьому місці з 1997-го року .

Лютий

Двоє хлопчиків перед евакуацією з Покровську 14 лютого 2025 року .

Навколо Покровська точаться інтенсивні бої, оскільки російські війська просуваються через Донецьку область.

У ніч на 20 лютого черговий російський КАБ перетворив на руїни під'їзд житлового будинку в Херсоні.

Серед руїн рятувальники виявили тіло чоловіка. Поруч, на його ліжку, лежав маленький плюшевий ведмедик, на білому хутрі якого застигли плями крові.

Військовослужбовець стоїть на колінах біля імпровізованого меморіалу українським та іноземним бійцям на Майдані Незалежності в Києві, 24 лютого 2025 року , під час третьої річниці вторгнення Росії в Україну.

Ці фотографії – не просто кадри, а наші сторінки історії. 2024 рік знову випробовував Україну на міцність, але жодний удар не змусив нас опустити руки. Ми продовжуємо боротися і фіксувати правду – для себе, для світу, для майбутніх поколінь.

Ми пам'ятаємо кожного , хто віддав життя за нашу свободу. Ми підтримуємо тих, хто досі у полоні чи на передовій. Ми не зупинимося , поки не виборемо своє майбутнє.

Попереду ще багато випробувань, але і багато днів, які наближають нас до перемоги. І поки залишається ця війна – кожен кадр, кожне слово і кожен вчинок мають значення.

Війна