«Мій син і брат на війні — і я не могла стояти осторонь»: як тележурналістка стала військовою - Війна

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Мій син і брат на війні — і я не могла стояти осторонь»: як тележурналістка стала військовою

06 березня 2025 р. 15:33

06 березня 2025 р. 15:33

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Ірина була в Польщі. Вона могла залишитися там у безпеці, продовжувати допомагати біженцям і жити далеко від війни. Але зробила інший вибір — повернулася в Україну, мобілізувалася і поїхала на фронт, туди, де вже воювали її брат, син і племінник.

Ірина добре знала польську мову та мала необхідні контакти, тож перші місяці війни допомагала українцям, які рятувалися від бойових дій. Але коли її рідні пішли до війська, зрозуміла: бути осторонь вона не може.

«Мій брат пішов добровольцем, син, племінник, похресник… Я зрозуміла, що теж маю повернутися», — розповідає вона.

До війни Ірина понад 20 років працювала на телебаченні, і цей досвід допоміг їй знайти своє місце в армії. Її запросили у бойову бригаду, де вона почала розповідати історії українських військових.

Вже через тиждень після мобілізації Ірина вирушила в зону бойових дій біля Лиману. Вона неодноразово бувала в районі АТО, але визнає: масштаби цієї війни зовсім інші.

На передовій її чекали не лише репортажі, а й справжні випробування. В одному з виїздів команда Ірини підірвалася на міні. Диво, що всі вижили. Після лікування в госпіталі вона повернулася до служби.

«Мені 55 років, і не всі розуміють, чому я повернулася. Але для мене це важливо. Я пишаюся нашими людьми», — говорить вона.

Серед її знайомих чимало українців, які мали можливість жити за кордоном, але свідомо повернулися захищати країну.

«Це люди з різних сфер: бізнесмени, митці, айтішники. Але вони знають, що мають бути тут. І це не просто пафос».

Як повідомляла АрміяInform, Євгенія Прокопенко — мати двох доньок і волонтерка з 2014 року . Після початку повномасштабного вторгнення вона вирішила не лише допомагати, а й особисто стати до лав Збройних Сил України.