«Коаліція рішучих», «Небесний щит» і ядерне стримування: як Європа переозброюється і планує підтримку України без США

09 березня 2025 р. 07:09

09 березня 2025 р. 07:09

«Війна в Україні, що призвела до майже мільйона загиблих та поранених, триває. Але Сполучені Штати — наш союзник — змінили свою позицію щодо цієї війни, вони скоротили підтримку України та поставили під сумнів те, що буде далі…Треба визнати: починається нова епоха».

Ці слова цього тижня пролунали у зверненні до нації президента Франції Емманюеля Макрона.

Для Європи стала очевидною нагальна необхідність змінювати підхід до власної безпеки та подальшої підтримки України без США. Саме для цього лідери ЄС провели спеціальний саміт, запросивши до Брюсселя й Президента України Володимира Зеленського.

Про всі рішення Дональда Трампа цього тижня, їх вплив на Україну та реакцію Європи читайте далі в матеріалі АрміяInform.

США перестали надавати зброю

На початку тижня стало відомо, що адміністрація Дональда Трампа призупинила військову допомогу США для України. Причому рішення стосувалося не тільки майбутньої допомоги, але і тієї, що вже прямувала до України.

Видання Bloomberg повідомило, що йдеться про всю допомогу, «включно зі зброєю у дорозі на літаках, кораблях, чи тієї, що очікувала у транзитних зонах у Польщі». Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зрештою підтвердив інформацію, що діяльність американського хабу в Ясьонці, через який надходить допомога Україні, призупинена.

За даними американського видання The Wall Street Journal, своє рішення Дональд Трамп ухвалив рішення після слів Володимира Зеленського про те, що війна може тривати ще довго.

У вівторок Володимир Зеленський у соцмережі Х написав, що Україна готова підписати угоду про корисні копалини зі США, яка зірвалася після суперечку Білому домі, та вести переговори «під сильним керівництвом президента Трампа, щоб досягти тривалого миру».

Наразі невідомо, чи достатньо цього, щоб переконати американського президента відновити військову допомогу. За даними ЗМІ, заборона триватиме доти, поки Дональд Трамп не вирішить, що Володимир Зеленський підтримує мирні переговори з росією. Але жодних чітких критеріїв від глави Білого дому не прозвучало.

При цьому навіть після масованого російського удару по Україні 7 березня Дональд Трамп продовжував наполягати, що кремль хоче миру. Правда після цього він написав у соцмережі, що розглядає можливість запровадження нових санкцій проти рф, якщо москва не погодиться сісти за стіл переговорів. Втім поки що ці наміри не підкріплені жодними конкретними діями.

Заборона на американські розвіддані

Другим важливим — і негативним для України — рішенням Дональда Трампа цього тижня стало повне припинення обміну розвідданими з боку США. Американський уряд заборонив ділитися інформацію і розвідці, і приватним компаніям на кшталт Maxar.

Втрата розвідувальних даних частково може мати вплив на перебіг подій на фронті, втім це навряд стосуватиметься повітряних загроз.

Україна має власні спроможності для фіксації переміщення ворожих бомбардувальників та ударних БПЛА. За минулі три роки сили ППО вивчили та систематизували дії противника.

До того ж обмін даними з іншими країнами НАТО не припинився. Франція майже відразу підтвердила, що і надалі пропонує Україні розвідувальні дані. «У нас є розвідувальні ресурси, які ми використовуємо, щоб допомогти українцям», — сказав міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню.

Велика Британія також продовжить надавати розвіддані Україні, хоча були побоювання щодо цього, оскільки Лондон перебуває у розвідувальному співтоваристві зі Сполученими Штатами.

Лондон перестане ділитися лише тією інформацією, яку сам отримав від Вашингтона. Києву будуть надсилати як готову інформацію, так і необроблені джерела. Зокрема, Британія надсилатиме попередження про російські удари та деякі дані, що допоможуть продовжувати бити по об’єктах в росії.

Європа готується вкладати в оборону

Останні рішення Білого дому та триваючий тиск на Україну змусили наших європейських партнерів до швидкої реакції, оскільки йдеться вже також і про безпеку Європи.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 4 березня виступила з новим планом під назвою «переозброєння Європи» (ReArm Europe) та назвала суму в 800 мільярдів євро. План дозволить державам-членам більше інвестувати у власну безпеку, якщо у них є фінансовий простір.

Крім того, ЄС пішов на безпрецедентний крок — створення нового кредитного інструменту на 150 млрд євро. Тобто країни-члени отримають змогу залучати кошти на оборону через кредити, забезпечені спільним бюджетом ЄС. Раніше їх використання для фінансування озброєння заборонялося.

Також лідери ЄС погодилися скасувати бюджетні обмеження на військові витрати — видатки на оборону не враховуватимуться при оцінці державних дефіцитів і боргів наступні чотири роки.

Президент Литви Гітанас Науседа підтримав план переозброєння, наголосивши, що Україна зараз виграє час для Європи, «стікаючи кров’ю». «Ми зобов’язуємося підтримувати Україну на суму 0,25% від нашого ВВП щороку», — сказав він.

Тим часом у Нідерландах почалась дискусія про виділення Україні в 2026 році близько 3,5 млрд євро. На цей час загальна сума допомоги цієї країни сягає вже близько 5,8 млрд євро. Прем’єр Нідерландів Дік Схооф також повідомив про інвестицію у дрони для України на 700 млн євро.

У парламенті Норвегії домовилися про збільшення допомоги Україні на $4,6 млрд до $7,8 млрд у 2025 році. Йдеться про значне збільшення «програми Нансена» для України в цьому році. Норвегія 2023 року схвалила програму на 75 мільярдів норвезьких крон, яка передбачає довгострокову підтримку України до 2027 року — тобто з 15 мільярдами норвезьких крон щорічно.

В Україну також вже надійшли перші кошти від Великої Британії, забезпечені доходами від заморожених російських активів, які спрямовані на зміцнення української обороноздатності.

752 млн фунтів (близько 895 млн євро — ред.) отримані в межах ініціативи G7 ERA. Загалом за цією ініціативою Україна має отримати 18,1 млрд євро цього року.

Європейська Рада за підсумками саміту у Брюсселі закликала прискорити роботу над ініціативами зі збільшення військової підтримки України. Йдеться зокрема про пропозиції Високої представниці ЄС з закордонних справ Каї Каллас, Кая Каллас, яка запропонувала виділити додатковий пакет військової допомоги Україні, обсяг якого може зрости до 30 млрд євро.

Традиційно проти будь-яких ініціатив на підтримку України Угорщина та Словаччина. Саме через позицію цих країн у Брюсселі розробляють нові механізми, які дозволять зберегти підтримку України і при цьому не потребуватимуть одностайних рішень в ЄС.

Стаття 5 для України?

Окрім фінансової підтримки цього тижня лунали інші пропозиції щодо потенційної підтримки України.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Договору НАТО на Україну без надання їй членства в Альянсі. За її словами, це стане гарантією довготривалої та ефективної безпеки. Поки що це лише ідея і шляхи її реалізації ще будуть предметом обговорення.

Водночас Джорджа Мелоні виключила залучення італійських військових до будь-якої місії в Україні у разі укладення угоди про припинення вогню.

Ще одне важливе рішення цього тижня стосувалося формату «Рамштайн», який раніше очолювали США. Тепер головування перейняли на себе міністри оборони Німеччини та Великої Британії, а наступне засідання відбудеться наприкінці березня — на початку квітня.

Глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що ключовою темою впродовж наступних тижнів буде «компенсація американської допомоги Україні, яка вже була скасована чи буде скасована у майбутньому».

Він нагадав, що у 2025 році Німеччина виділила близько 4 млрд євро допомоги Україні, й наголосив, що постачання від його країни мають постійний та надійний характер.

Британія на тижні зробила черговий внесок в підтримку обороноздатності нашої країни, уклавши угоду з оборонною компанією Anduril UK, яка дозволить ЗСУ отримати передові ударні безпілотники для протидії російській агресії в Чорному морі.

Туреччина теж не залишилась осторонь дискусій щодо ситуації в України. Міністерство оборони в Анкарі заявило, що Туреччина готова в разі необхідності розгорнути війська в Україні для забезпечення миру. «Після останніх подій неможливо забезпечити європейську безпеку без нашої країни», — наголосили у відомстві.

Ядерний запобіжник

Минулого тижня Емманюель Макрон допустив, що Франція запропонує розмістити свою ядерну зброю на території союзників замість США. Пізніше у зверненні він підтвердив, що готовий говорити про можливість захисту «ядерною парасолькою» Франції інших європейських союзників.

Франція є єдиною ядерною державою Європейського Союзу і однією з трьох в НАТО — разом зі Сполученими Штатами і Великою Британією.

Емманюель Макрон і раніше пропонував обговорити це питання з європейськими партнерами, але його пропозиції не знаходили відгуку, оскільки європейські столиці були переконані, що їх захистять США.

Французький лідер має намір до середини року з’ясувати, які нові варіанти співпраці можуть з’явитися у ЄС у контексті готовності Франції дозволити іншим європейським союзникам скористатися перевагами від її ядерного статусу.

За його словами, під час саміту багато лідерів у розмовах з ним цікавилися цією темою. Інтерес до такої дискусії висловили зокрема лідери Литви, Польщі та Данії.

Крім того, у Парижі наступного тижня зберуться начальники штабів країн так званої «коаліція рішучих». Про її створення нещодавно оголосив британський прем’єр Кір Стармер. За задумом ця коаліція має забезпечити майбутній мир в Україні.

Наразі офіційно невідомо, які саме країни приєднається до коаліції та які функції вони виконуватимуть. Поки що про готовність приєднатися, окрім Британії та Франції, заявляли Нідерланди та Швеція, Данія говорила про необхідність розглянути це питання.

І нарешті знову актуалізувалося питання європейського проєкту «Небесний щит» з оборони повітряного простору України. Ініціативу Sky Shield запропонували низка відставних високопоставлених військових та політиків ще у 2022 році, проте тоді вона не отримала підтримки.

Проєкт передбачав розгортання 120 бойових літаків європейських країн окремо від НАТО. Вони мають діяти з території однієї з країн Європи і захищати повітряний простір над Києвом та західною частиною України та відбиття російських крилатих ракет та дронів.

У разі погодження захищена зона охоплювала б три діючі атомні електростанції, Одесу та Львів, але не лінію фронту чи тимчасово окуповані території. Британський премєр вже повідомив про готовність відправити авіацію для захисту України. Очевидно, цей план обговорюватиметься найближчим часом.

Наступного тижня у Саудівській Аравії відбудеться зустріч делегацій України та США, де обговорять двосторонні відносини та потенційний шлях до укладення мирної угоди. Україну представлятимуть керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Міністр оборони Рустем Умєров, заступник керівника ОП Павло Паліса.

«Українці справді хочуть миру, але не ціною відмови від України. Чи здатна росія відмовитися від війни – ось питання, на яке мають дати відповідь будь-які переговори», — говорив Володимир Зеленський цього тижня.

Поки що росія продовжує бомбити українські міста, вбивати мирних жителів та руйнувати інфраструктуру. Це точно не прояв бажання до переговорів, і зрозуміти це нарешті мають навіть в Білому домі. Втім навіть якщо цього не станеться, Україна точно може бути впевнена в підтримці Європи.

Війна