Тимчасова пауза. Чи наблизять переговори у Джидді мир, або ж дадуть Росії час підготуватися до нового наступу? Розбір The Economist та WSJ

12 березня 2025 р. 13:42

12 березня 2025 р. 13:42

Подарунок для справжніх лідерок та лідерів

Сертифікат Forbes — річний доступ до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Деталі та замовлення

Переговори української та американської делегацій 11 березн я в саудівському місті Джидда стали кульмінацією кількох тижнів дипломатичної напруги між Україною та США.

Відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися після публічного конфлікту між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у Білому домі. Американський президент звинуватив українського лідера у відмові йти на компроміси, вигнав делегацію з Білого дому і припинив постачання зброї та передачу критично важливих розвідданих Києву.

США наполягали на припиненні вогню як головній передумові для відновлення підтримки України. Під час переговорів у Джидді українська сторона пропонувала часткове перемир’я , яке б зупинило авіаудари та атаки на морські цілі. Проте американці вимагали повного 30-денного припинення вогню на всій лінії фронту, з можливістю подальшого продовження за згодою обох сторін, пише WSJ.

«Ми зробили пропозицію, і українці її прийняли. Тепер м’яч на боці Росії », – процитував WSJ слова держсекретаря США Марко Рубіо.

Точки перетину

Допомога Україні, заморожена після конфлікту в Білому домі , почне надходити негайно, відповідно до досягнутих домовленостей.

Ще одним ключовим пунктом зустрічі стало прискорення переговорів щодо спільної розробки українських мінеральних ресурсів із США. The Economist зазначає, що цей контракт може забезпечити Україні довгострокову економічну стабільність і водночас зміцнити інтерес Вашингтона до регіону.

Водночас головне питання для Києва залишилося відкритим — Україна так і не отримала гарантій безпеки від США. Адміністрація Трампа чітко дала зрозуміти, що не підтримує вступ України до НАТО, вважаючи це додатковим ризиком для США та перешкодою для можливих мирних переговорів із Москвою.

Франція та Велика Британія запропонували альтернативу — розміщення в Україні миротворчої місії чисельністю 20 000–30 000 осіб. Однак Кремль категорично відкинув цю ініціативу, заявивши, що вона лише затягне конфлікт, пише WSJ.

До української делегації увійшли керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров та заступник керівника ОП Павло Паліса. Фото Getty Images

Реакція Москви: мовчання перед ультиматумом?

Росія поки не дала офіційної відповіді на американсько-українську пропозицію. Напередодні зустрічі в Джидді українська армія здійснила наймасштабнішу за час війни атаку дронами на стратегічні об’єкти Москви. Кремль заявив, що збив 337 безпілотників, пише The Economist.

Путін висунув власні умови припинення війни: закріплення анексії чотирьох українських областей, нейтралітет України, скорочення її армії та виведення військ НАТО зі Східної Європи. У США та Європі ці вимоги вважають неприйнятними.

Якщо Кремль відмовиться від перемир’я, він ризикує змусити Вашингтон відновити активну підтримку Києва. «Якщо Росія скаже ні, стане очевидно, хто насправді заважає миру», — заявив сенатор Марко Рубіо.

Америнканську делегацію представляли держсекретар США Марко Рубіо, радник з національної безпеки Майк Волц та довірена особа Трампа Стів Віткофф. Фото Telegram-канал Андрія Єрмака

Перемир’я — кінець війни?

Західні аналітики розглядають результати переговорів як тактичну перемогу Києва. Перемир’я дає Україні час перегрупувати сили та отримати нову зброю. «Повне припинення вогню вигідне Україні, оскільки дає їй перепочинок і може поставити Росію в невигідне становище», — пояснює аналітик Carnegie Endowment for International Peace Ерік Чіарамелла в коментарі The Economist.

Втім, гарантій, що Кремль не скористається паузою для підготовки нового наступу, немає. Зеленський, який раніше відкидав перемир’я без безпекових гарантій, цього разу пішов на компроміс. «Ми готові зробити цей крок, але США повинні переконати Росію зробити те саме», — заявив президент України.

Наступним кроком стане розмова між Вашингтоном і Москвою. Якщо Путін відмовиться від перемир’я, це може підштовхнути Трампа до жорсткішої позиції щодо Росії — на що і розраховує Київ.

Перемир’я — це пауза, а не мирний договір. Ключові питання безпеки України та її стратегічне майбутнє залишаються відкритими. Якщо Росія використає цей час для перегрупування, війна може спалахнути з новою силою.

Зеленський зробив ставку на те, що припинення вогню змусить Трампа повернутися до підтримки України. Проте ситуація залишається нестабільною та залежить від змін у риториці Білого дому. Україна виграла час і уникнула найгіршого сценарію, але це ще не перемога у війні, підсумовує The Economist.

Війна