Пам’яті молодшого сержанта Павла Брикіна

13 квітня 2025 р. 09:32

13 квітня 2025 р. 09:32

Павло народився у російському Тамбові. У 1985 році сім'я переїхала до Івано-Франківська. Тут хлопець закінчив школу та навчався у вищому професійному училищі, де здобув фах коваля та електрозварника.

Разом із дружиною Оксаною виховував п’ятьох дітей: Ангеліну, Павла, Івана, Богдана та Анну.

До війни Павло працював за спеціальністю. У 2015 році розпочав свою службу у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, у складі 4-го окремого мотопіхотного батальйону «Закарпаття». Мав звання молодшого сержанта і був навідником кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу мотопіхотної роти.

Після успішного завершення курсу базової піхотної підготовки Павло продовжив службу до 2020 року. За цей час був нагороджений медаллю «Учасник АТО» та відзнакою «За участь в антитерористичній операції».

У лютому 2022 року чоловік став на захист країни у складі 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

«Я зупиняла його, але він був категоричним. Казав: «А хто тоді буде воювати? Хто захистить наших дітей?» Молодшій нашій дівчинці було тоді 12 років, а найстаршій, Ангеліні, ще не було 18-ти», - пригадує дружина.

Оксана розповідає, що усі їхні діти займаються спортом. Іван та Богдан мають чорні пояси та є кандидатами в майстри спорту із тхеквандо. Цим спортом займається і молодша Анна, яка першою виконала нормативи на розряд КМС. Павло-молодший захоплювався футболом та боротьбою, а нині здобуває фах інженера.

Старша донька, Ангеліна - українська фристайлістка, лижна акробатка та майстер спорту України - пригадує, що часто дзвонила татові, щоб розповісти про свої спортивні досягнення.

«Питала, чи йому подобається, що я займаюся фристайлом. А він говорив, що дуже. Я питала: «А коли я падаю?» Тато відповів: «Я не дивлюся, як ти падаєш. Просто очі заплющую», — розповідає дівчина.

Їхні останні розмови під час повномасштабної війни вже не були довгими та радісними.

«Я говорила з ним 5 серпня. Він сказав, що такого жаху, який відбувається на фронті, ще не бачив. Додав, що сильно усіх нас любить, просив дивитись за дітьми. Сказав: «Якщо вийду з бою, передзвоню», - але більше не дзвонив», - каже Оксана.

Павло Брикін загинув 6 серпня 2022 року біля села Благодатне Миколаївської області. Відомо, що він отримав смертельні поранення, коли вступив у бій з ворожою диверсійно-розвідувальною групою. Про його загибель дружині сповістили 8 серпня. Того дня в родині відзначали 18-річчя Ангеліни.

«Павло просив, аби Ангеліні гарно відсвяткували день її народження. Тому я не відразу їй сказала. Коли дізнались менші діти, дуже плакали. Ввечері я сказала про це старшим. Вони не могли повірити. Для нас це був сильний удар», - пригадує Оксана.

Молодшого сержанта Павла Брикіна поховали на міському кладовищі Івано-Франківська, що у селі Чукалівка. Пізніше усім його дітям волонтери подарували кулон «Батьківське серце» у пам’ять про тата.

«У нього не було різниці поміж дітьми, усіх любив, за всіх переживав. Найбільше все ж питав за найменшою Анною. Називав її «наша квіточка». Він завше був дуже добрим, чуйним. Усім помагав. Ми разом часто їздили у гори, на дачу. Усі свята відзначали разом – Новий рік, Святвечір, Великдень. Тепер у ці дні ставимо на родинний стіл його фотографію, а потім їдемо на цвинтар до нього», - говорить дружина.

У квітні 2024 року Ангеліна Брикіна здобула свою першу медаль на юніорському чемпіонаті світу з лижної акробатики і присвятила цю перемогу батьку. Коли повернулась з першості додому, віднесла медаль на його могилу.

«Я давно татові говорила, що хочу цю медаль. І він мені завжди казав: «Буде, Ангелінко, буде, доцю». На могилі кажу: «Дивися, вона вже в мене. Ти ж казав, що в мене все вийде», — розповіла дівчина для Суспільного.

Нещодавно на чемпіонаті світу з лижної акробатики у Швейцарії Ангеліна Брикіна потрапила у топ-10 кращих спортсменів світу.

«Ангеліна завжди каже, що тато б пишався її успіхами. А їй кажу: «Він усе бачить з небес і дуже радіє за тебе»… Павло був моєю опорою. Для моїх дітей він був дуже хорошим батьком. Я вдячна всім, хто його пам’ятає», - говорить Оксана.

У 2023 році на фасаді школи №3 в Івано-Франківську урочисто відкрили меморіальну дошку в пам’ять про воїна.

У 2024 році Павлу Брикіну посмертно присвоїли орден «За мужність» III ступеня.

Його нагороду передали дружині та дітям. У загиблого ще залишилася мама Людмила.

Вдячність і честь Герою!

Фото з архіву родини та відкритих джерел

Війна