Коли всі тікали — він повернувся: десантник врятував трьох людей з палаючого вагона потяга - Війна

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Коли всі тікали — він повернувся: десантник врятував трьох людей з палаючого вагона потяга

29 квітня 2025 р. 17:59

29 квітня 2025 р. 17:59

Під час панічної евакуації з вагона потяга, що загорівся, коли більшість пасажирів рятувалася втечею, український десантник Олександр зробив крок назад — у дим та небезпеку. Його думка «А якщо хтось залишився?» та рішучі дії допомогли врятувати життя трьох людей.

Історію бійця оприлюднили на сторінці 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗС України.

Як розповіли на сторінці бригади, де служить Олександр (боєць 2-го десантно-штурмового батальйону), ця історія сталася під час його звичайної поїздки потягом — він повертався із Сум.

Раптом у вагоні почалося сильне задимлення. Виникла паніка, люди кричали, почалася екстрена евакуація. Коли основний потік пасажирів вже прямував до виходу, Олександр, замість того щоб рятуватися самому, зупинився. Його не полишала думка: «А якщо хтось залишився всередині?»

Не вагаючись довго, десантник повернувся у задимлений вагон. Крізь гудіння сирени та їдкий запах гару він пройшов кілька метрів і почув ледь чутний жіночий голос, який кликав на допомогу.

«Я побачив жінку, яка лежала на підлозі», — згадує Олександр. Він одразу почав тягнути її до безпечнішого місця. «І тоді помітив ще двох — чоловіка та провідницю, вони були без свідомості».

Оцінивши ситуацію, Олександр відтягнув притомну жінку подалі від епіцентру задимлення і почав голосно кликати на допомогу, щоб разом з іншими пасажирами чи працівниками потяга витягнути двох непритомних людей. Завдяки його небайдужості та рішучим першим діям всіх трьох вдалося врятувати з небезпечної пастки.

На запитання, чи відчував він страх у тій ситуації, Олександр відповідає щиро: «Страх був, але бажання допомогти було сильнішим». Пояснюючи свій вчинок, він просто каже: «Я просто не міг інакше».

Як повідомляла АрміяInform, коли в центрі Сум 13 квітня вдарила російська ракета , Андрій — військовий з позивним «Мамай» — був зовсім поруч. Не на позиціях, не в окопі. В аптеці. У місті, куди разом із побратимом приїхав по ліки.