Як Росія проводить примусову мобілізацію на окупованих територіях України — дослідження

09 травня 2025 р. 16:18

09 травня 2025 р. 16:18

Росія окупувала частину територій України понад десять років тому. Центр інформаційної стійкості (CIR) та Центр досліджень "Детектор медіа" аналізують методи, якими окупанти проводять мобілізацію та вербування. Для глибокого аналізу стратегій мобілізації і тактик на цих територіях, як до, так і після повномасштабного вторгнення 2022 року,  було застосовано детальний аналіз даних, методи розслідувань з відкритих джерел, а також дослідження конкретних випадків і контенту.

Згідно з даними численних джерел, з початку масштабної агресії в лютому 2022 року Росія зазнала серйозних втрат. Хоча точні цифри не розголошуються, у жовтні 2024 року американські чиновники оцінили кількість загиблих і поранених приблизно у 600 тисяч осіб. Щоб компенсувати ці втрати, Москва вдається до різних заходів — від грошових стимулів для добровольців до вербування в’язнів.

На територіях України, що перебувають під контролем Росії з 2014 року, Москва застосовує поєднання маніпуляцій і впливу, змушуючи українців фактично не мати іншого вибору, окрім як вступити до російської армії.

У цих районах місцева окупаційна влада є головним організатором виконання російських наказів щодо мобілізації, спрямованих на поповнення армії окупантів. Згідно з інформацією української військової адміністрації у Луганській області, окупаційна влада, ймовірно, отримала завдання щодо кількості призовників і активно працює над його виконанням, вдаючись до агресивних методів.

Серед методів — паспортизація, ініціативи для молоді та приховані інформаційні кампанії, що не згадують прямо про мобілізацію.

Паспортизація та гуманітарне право

Згідно з Римським статутом (стаття 8(2)(b)(xv)) Міжнародного кримінального суду (МКС) будь-яка держава, яка набирає громадян окупованих територій до своєї армії, порушує міжнародне гуманітарне право. Женевські конвенції, зокрема стаття 51 IV Конвенції, забороняють як примусову мобілізацію цивільних осіб до збройних сил окупанта, так і "пропаганду, що має на меті забезпечити добровільний набір".

Згідно з даними Інституту стратегічних досліджень і безпеки, Росія впроваджувала програми з набору бойових резервів в окупованих Луганській та Донецькій областях починаючи з 2014 року, використовуючи це як підготовку до повномасштабної мобілізації в умовах війни. Ця підготовка включала формування резервів, зокрема шляхом паспортизації — масової натуралізації громадян у спірних районах.

Це призводило до того, що мешканці цих територій отримували обов'язки громадян Росії й повинні були проходити військову службу. Подібну політику паспортизації Росія вже застосовувала в Грузії та Молдові ще у 2002 році.

Павло Лисянський, директор Інституту, оцінює, що до 2022 року Росія змусила до служби понад 100 тисяч людей з окупованих регіонів, значна частина яких була відправлена на лінію фронту.

Згідно з даними Українського центру безпеки та співпраці, мобілізація є "інструментом для агресора, щоб психологічно зламати людей під окупацією, нав’язати свою пропаганду і фактично взяти під контроль активну частину суспільства, включаючи не лише мобілізованих, а й їхні родини". Очевидною метою цього процесу є репресії, підкорення та нав’язування місцевим жителям російської ідентичності.

Переслідування кримських татар

З 2015 року правозахисні організації висловлюють стурбованість через підвищену ймовірність мобілізації серед кримських татар і інших етнічних груп, що проживають на півострові.

Хоча офіційної статистики щодо мобілізованих немає, переважно мусульманські кримські татари, які становлять близько 13% населення Криму, постраждали найбільше. Згідно з даними організації CrimeaSOS, з початку основної хвилі мобілізації у вересні 2022 року 90% усіх повісток отримали саме кримські татари. Президент України Володимир Зеленський охарактеризував це як "цілеспрямовану спробу знищити кримськотатарський народ".

Зафіксовані також випадки навмисного переслідування кримських татар, зокрема вручення повісток тим, хто відвідував мечеті.

Окупаційна влада також проводила інформаційні кампанії, закликаючи кримських татар вступати до російської армії. Одна з найбільших таких кампаній намагалася представити Росію як багатонаціональну країну, де різні етнічні групи виявляють свій патріотизм та вірність державі. У рамках цієї кампанії використовувалися чутливі питання, зокрема, щодо володіння землею: тим, хто приєднувався до армії, обіцяли земельні ділянки в інших регіонах.

Крім того, згідно з даними Представництва Президента України в Криму, прикладом "прихованої мобілізації" є також примусове відправлення кримських лікарів на окуповані території Донеччини та Луганщини поблизу лінії фронту. Хоча місцеві медики не виявляли бажання добровільно приєднуватися, окупаційна влада організувала публічні заяви та телевізійні сюжети з участю "лікарів-добровольців", яких зрештою направляли не до цивільних медичних установ, а в армійські медпідрозділи.

Також зазначається про випадки, коли на військову службу викликали навіть студентів старших курсів університетів. У липні 2023 року організація CrimeaSOS, зафіксувала інцидент у Сімферополі, де викладачі одного з вузів повідомили студенту, що він зможе скласти іспити тільки після підписання повістки. Згідно з даними CrimeaSOS, такі випадки непоодинокі, але їх намагаються приховати, ведучи переговори приватно.

У січні 2023 року Центр національного спротиву повідомив, що у рамках підготовки до нової хвилі мобілізації російська влада видала наказ відрахувати з навчальних закладів студентів 3—5 курсів, які підлягають призову та мають заборгованість по оплаті навчання.

Також, згідно з інформацією російських державних медіа, були створені додаткові військові комісаріати в менших населених пунктах, поза межами районних центрів. Ці пункти часто розміщують у громадських місцях, таких як торгові центри, у вигляді мобільних призовних бригад, щоб залучити тих, хто не хоче відвідувати звичайні військкомати.

Контроль ФСБ на окупованих територіях Донеччини й Луганщини

З початку повномасштабного вторгнення, як стверджує Сергій Гайдай, колишній голова Луганської обласної військової адміністрації, в окупованій Луганській області відбувалося кілька етапів мобілізації. Перший був порівняно нескладним, оскільки його організовувала окупаційна влада на захоплених територіях Луганщини. Тоді мобілізація стосувалась усіх, кого вдавалося знайти, але була можливість "відкупитись", що дозволяло багатьом виїхати з окупованих територій або сховатися в містах.

З весни 2022 року почали з'являтися повідомлення про невдоволення російського командування швидкістю мобілізації на окупованих територіях Донеччини та Луганщини. За свідченнями очевидців, деякі мобілізаційні "квоти" не виконувалися, ймовірно, через те, що місцеві військкомати намагалися бути обережними, не забираючи так багато людей, як могли б, через що не виконували встановлені норми.

Крім того, згідно з повідомленнями, пізніші етапи мобілізації на окупованих територіях здійснювалися під контролем російських спецслужб, зокрема Федеральної служби безпеки (ФСБ). За словами Гайдая, ці служби мали чітку мету — мобілізувати якомога більше чоловіків, і з їхньою участю уникнути призову стало неможливо навіть завдяки хабарям чи іншим методам.

Мобілізація також значно позначилася на кількості працівників у важливих сферах життєзабезпечення та комунальних службах на цих територіях.

Переслідування дезертирів

З лютого 2022 року більшість місцевих "мобілізованих" осіб фактично перебувають без формального статусу або мають статус "добровольців без контракту". Згідно з російським законодавством, вони не вважаються військовослужбовцями, а отже, не несуть юридичної відповідальності за втечу з місця служби.

Проте багато з них не можуть або бояться покинути зону бойових дій через поширені на окупованих територіях Донеччини та Луганщини незаконні методи впливу — викрадення, тортури та побиття тих, хто намагається втекти.

З осені 2022 року російські окупанти почали активно "полювати" на дезертирів. У багатьох містах Донеччини, зокрема в Іловайську, Єнакієвому та Донецьку, були розклеєні оголошення з іменами мобілізованих, які втекли з фронту. Згідно з інформацією, коли таких осіб знаходять, їх не піддають розслідуванню, а просто повертають до частин, де примушують брати участь у бойових діях, і можуть жорстоко поводитися з ними.

Основна цільова аудиторія цих кампаній — молодь та діти

У процесі дослідження було виявлено, що Росія активно спрямовує свої зусилля на молодь, студентів та навіть дітей з окупованих територій, намагаючись створити основу для їх майбутньої мобілізації до армії. Після анексії Криму у 2014 році російська влада почала застосовувати різноманітні методи, включаючи інформаційні кампанії та мотиваційні зустрічі у школах, щоб переконати кримську молодь приєднатися до російської армії.

Серед таких заходів — ініціатива "День призовника", орієнтована на учнів 10—11 класів та призовників; державна програма "Юнармія", спрямована на мілітаризацію молоді, яка передбачає демонстрацію України як ворога Росії; а також курси воєнної підготовки в навчальних закладах та кампанії, які пропагують військову службу як почесний і патріотичний вибір.

Ці дії спрямовані на формування у молоді відчуття приналежності до російської ідентичності на етапі їх формування. За словами правозахисників, мілітаризація дітей і молоді, а також ініціативи типу "Юнармії" на окупованих територіях є порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки залучення дітей до участі у військових діях кваліфікується як воєнний злочин.

"Стратегія Кремля щодо знищення української ідентичності серед дітей на окупованих територіях та їх підготовки до служби в російській армії лише посилюється. Росія утримує частину українських територій вже більше десяти років, і є висока ймовірність, що деякі українці, які були дітьми в 2014 році, нині беруть участь у бойових діях проти своєї батьківщини. В усьому світі діти сприймаються як майбутнє нації, але на окупованих територіях України вони стали інструментами війни", — підсумовується в дослідженні.

Нагадаємо, журналісти "Схем" розповіли, як "Юнармія" — мілітаризоване угруповання, яке формує у підлітків на окупованих територіях та у Росії лояльність до армії агресора та готує їх до участі у бойових діях — впроваджує та поширює свою ідеологію. У самій організації розповіли, що завербували вже 1,3 млн дітей, створивши 89 регіональних штабів.

Війна