Дробовий удар по цивільному кварталу подають як «точковий по ЗСУ»: росія маскує теракт під «точний удар»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

11 травня 2025 р. 06:16

11 травня 2025 р. 06:16

9 травня. День, який у російському календарі давно перетворився не на пам’ять про перемогу, а на шоу мілітаризованого божевілля.

Днями російські війська поцілили дроном у Запоріжжі у житлові будинки, знову — постраждалі серед цивільних. І знову — брехня, відшліфована в кремлівських підвалах.

Російські пропагандисти дружно заявили, що це був удар по «тимчасовому пункту дислокації ЗСУ» та «мобільній групі ППО». Наче комусь ще цікаві ці формулювання, крім самих росіян.

Реальність же — трохи менш героїчна: на місці «пункту ЗСУ» — багатоповерхівка. У дворі — згорілі автівки. В під’їзді — кров. Серед постраждалих — літні люди, діти. Це і є ваша «мобільна група ППО», товариші з Міноборони рф?

«Це не ми — це ваша ППО»

Ще один пропагандистський шедевр у стилі «я не я, і ракета не моя» — твердження, що цивільні постраждали через роботу української ППО. Мовляв, наші сили збили їхню надточну ракету, а уламки впали прямо в квартали.

Проблема одна: уламки там не від збитої ракети, а від прямого влучання. І фото з місця подій — красномовніші за будь-які «зведення Соловйова». Якщо це був «перехоплений снаряд», то, судячи з масштабів руйнування, — його вистрілили з космосу.

Фейки на крові

Росіяни використовують дезінформацію не просто як прикриття, а як інструмент другого удару — по правді. Теракт на Запоріжжі — це вже звична практика. Але вигадувати історії, які мають виправдати злочин — це вже пропагандистське канібальство.

Сьогодні вони кажуть: «там був штаб ЗСУ». Завтра скажуть: «там проводився сатанинський ритуал НАТО». І, можливо, вже готують графіку.

Цей обстріл — ще одне нагадування: в росії війна з реальністю. Зі здоровим глуздом. З мораллю. Але точно не з військовими об’єктами.

Українці не ведуть війну з вигаданими картинками — ми воюємо за кожен під’їзд, у якому вранці готують каву, за кожен парк, де гуляють діти, і за кожне місто, яке росіяни хочуть знищити не лише ракетами, а й брехнею.

Бо їхня «спецоперація» — це війна не проти армії. Це війна проти життя.