Як в Україні покращилися підходи до безбар’єрності: коментує поранений у 2014-му офіцер ЗСУ

21 травня 2025 р. 16:07

21 травня 2025 р. 16:07

За 11 років бойових дій Україна значно покращила підходи до безбар’єрності — з такими темпами наша держава спроможно наздогнати і перевершити країни Заходу в контексті доступності і безбар’єрності.

Таку думку в розмові з кореспонденткою АрміяInform озвучив Віктор Легкодух — підполковник ЗСУ, офіцер Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, МСУМК з легкої атлетики, віцечемпіон світу зі штовхання ядра, мультимедаліст міжнародних змагань для військових Invictus Games та Warrior Games.

У 2014 році він був офіцером 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ЗСУ. Під час боїв із росіянами в серпні 2014 року зазнав важкого поранення — відтоді унаслідок пошкодження спинного мозку пересувається на візку.

«У 2014–2016 роках такого точно не було»

«Підходи в Україні до безбар’єрності змінилися. Так, я згадую час, коли я зазнав поранення (це серпень 2014 року), і як зараз говорять про безбар’єрність — зміни однозначно є. Про безбар’єрність говорять органи влади. У 2014–2016 роках такого точно не було. І якщо порівнювати періоди АТО/ООС і після широкомасштабного вторгнення, то, однозначно, безбар’єрністю почали краще займатися після 2022 року», — говорить Віктор Легкодух.

Важливим, з його слів, є і долучення громадських організацій до цих процесів.

«Вони можуть організовувати такі собі „мінірейди“ в різні заклади й говорити їм або про недоступність, або про те, що треба удосконалити. Але це можуть робити і звичайні фізичні особи, а не ГО. Я, скажімо, робив це і раніше, і зараз спілкуюся з місцевою владою про те, що б потрібно було покращити щодо безбар’єрності».

«Доступність треба для більшості населення України»

Співрозмовник водночас підкреслює, що пандус — це не лише потреба для ветеранів.

«Це і для людей похилого віку, і для мам з візочками, для людей, які, наприклад, зазнали перелому чи травмувалися. Найперше ця доступність — для них. А потім вже для хлопців та дівчат, у яких є ураження спинного мозку, високі ампутації. Тобто, для користувачів крісел колісних. Тому що для більшості населення України треба ця доступність».

Офіцер Легкодух не раз бував за кордоном, відтак, може порівняти й закордонний досвід у контексті безбар’єрності.

«Якщо з такими темпами Україна буде розвиватися у впровадженні доступності зараз, то Європу ми точно перевершимо, бо там багато де — недосконала доступність. Якщо ж говорити за США — це максимально доступна країна. З усіх країн, де я бував особисто, Америка — найдоступніша».

Житловий сектор — вплив є, бізнес — треба покращувати

Якщо ж говорити за доступність та впровадження безбар’єрності у житловому секторі, новобудовах, — то вплив на цю нішу теж є.

«Міська рада дає дозвіл на експлуатацію, і таким чином можна вплинути на те, щоб забудовники робили повністю доступними житлові комплекси. Проблеми натомість є із бізнесами, які орендують недоступні приміщення. Тому треба докласти більших зусиль і працювати з бізнесами: якщо вони орендують приміщення, то вони мають бути лише доступними; або ж змушували власників цих приміщень удосконалювати їх та робити доступними», — резюмував Віктор Легкодух.

Як писала АрміяInform, уперше в Україні з 19 по 25 травня відзначається Національний тиждень безбар’єрності.

Мета цього тижня — сприяти формуванню в суспільстві культури безбар’єрності: через підвищення обізнаності, мотивацію до змін і популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх.

Згідно з дослідженням, проведеним Центром соціальних досліджень та поведінкової економіки за підтримки ЮНІСЕФ, безбар’єрність є важливою цінністю для 83% українців . Особливу увагу респонденти приділяють зміні поведінки людей, створенню адаптованого середовища та забезпеченню доступності освіти й робочих місць.

На початку 2025 року Міністерство оборони України звітувало, що протягом року в 10 медичних закладах відомства було проведено реконструкцію та створено безбар’єрний простір для військових.

Війна