Час «гаражних» дронів минув: як нам повернути технологічну перевагу

22 травня 2025 р. 16:41

22 травня 2025 р. 16:41

Останнім часом маємо багато поганих новин про російські успіхи у сфері БПЛА. Ворог експериментує і знаходить вдалі рішення, що болісно б’ють по наших Силах оборони і мирних містах. «На всіх фронтах збільшується кількість атак БПЛА нового типу на основі штучного інтелекту. Ми фіксуємо до 30-50 вильотів щодоби на трьох напрямках», – днями писав на своєму Телеграм-каналі фахівець і консультант ЗСУ з питань радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Флеш). Російські дрони атакують трасу Т0514 на ділянці Добропілля – Краматорськ приблизно за 40 кілометрів від лінії фронту, повідомив старший лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс». І завдають точних ударів по українській техніці. Як припустив воєнний кореспондент Андрій Цаплієнко, такі глибокі атаки можуть здійснювати за допомогою дронів-«маток», які зависають на великій висоті над трасою та випускають FPV-дрони на оптоволокні, або вдосконалених FPV-дронів типу «Блискавка», стійких до РЕБ, нових дронів «Тювік» із системою самонаведення та дальністю понад 30 км.

У будь-якому випадку – це нові розробки, на які ми змушені тільки шукати протидію, а то й просто шукати способи захищати людей. Ініціатива і навіть паритет втрачаються і зарадити відставанню можна лише рішучими глобальними змінами.

НАДШВИДКІ «ШАХЕДИ» І РОЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Сергій Флеш зараз з головою в роботі – ретельно вивчає всі нові зразки, які надсилають йому з фронту. Перші висновки – росіяни щільно зайнялися ШІ , навчають його все новим «фокусам». Буквально минулого тижня дрони навчилися на небезпечних для себе ділянках польоту нишпорити в повітрі (хаотично рухатися верх і вниз, вправо і вліво), заважаючи працювати нашим зенітним дронам. Завдяки ШІ-моделям дрони можуть літати над трасами, вишукуючи внизу військові машини, розповідає він. Вже відбуваються групові атаки таких дронів – якось їх аж 6 йшли роєм, розпізнаючи один одного за унікальною колірною розмальовкою крил. «У мене на очах противник вже у фазі серійних щоденних бойових випробувань робить те, чого не робимо ми», – написав Флеш. Мова про дрон, який не боїться РЕБ, тікає від зенітних дронів, сам шукає цілі.

Не забувають російські розробники і про «Шахеди». На них вже використовують СRPA-антени на 16 елементів, і один цей компонент коштує мало не стільки ж, скільки всі інші складові дрона-камікадзе . Ще в березні ми писали, що такі антени стоять на КАБах і українським фахівцям досить вдало вдається глушити та дурити їх. Для цього кожен елемент антени треба обдурити станцією РЕБ, щоб скерувати бомбу фальшивим маршрутом. Чим більше елементів – тим складніше нам це робити, бо більше засобів РЕБ потрібно. На той момент СRPA-антени на «Шахедах» мали зазвичай 8 елементів і особисто пан Сергій сумнівався, що росіяни підуть на суттєве здорожчання дрона, ставлячи на нього 16-елементні. А вони не порахувалися з витратами і пішли. «Не думав, що колись побачу таке. Щоб подавити її сигнали, РЕБ повинен стояти на високих будівлях мало не через кожні кілька метрів», – написав Флеш.

«Шахеди» вже розвивають швидкість до 210 км/год, домішують до них велику кількість хибних цілей – іноді їх у 2-3 рази більше «Шахедів». Незабаром росіяни зможуть запускати їх по 1000 штук на добу, вважає керівниця проєкту Victory Drones, волонтерка Марія Берлінська. «На кінець травня 2025-го ми починаємо дедалі більше відставати в технологічній гонці. По ряду напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни все більше попереду», – написала вона в одній із груп, присвячених темі БПЛА, на Фейсбуці.

Росіянам це вдається, бо вони створили державну політику, залучили десятки тисяч провідних інженерів в архітектуру воєнної промисловості, включили сотні інженерних команд від партнерів з ж Китаю, КНДР, Білорусі, вкинули мільярди доларів у RnD та компонентну базу, пояснила вона. А нам дешеві, прості технології вже не дозволяють тримати фронт – потрібен стрибок на якісно новий рівень, бо ще кілька років на них не протягнемо. « На рішеннях з «хобійного радіоринку» ми і так зробили диво . Тримались більше трьох років. Але ці рішення все більше долаються системними, монументально-науковими проєктами об'єднаних російсько-ірансько-китайських інженерних команд», – констатувала Берлінська. А наші скоро перестануть працювати, бо «гаражний» ентузіазм має певні межі можливостей.

Поки готувалась стаття, у Флеша – знову новини. Зафіксовано атаку все тим же БПЛА зі штучним інтелектом, але вже з бензиновим двигуном, що дозволило атакувати наш об'єкт на відстані 100 кілометрів. «Я попросив винести цю тему на технологічну ставку з Президентом», – повідомив Бескрестнов. Експерименти тривають і антидроновою рушницею тут не відмахаєшся.

ЯК РЯТУВАТИ БЕЗПІЛОТНУ СИЛУ

І у нас, і у росіян тривають перегони за створення нових зразків і масштабування ефективних, каже Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express . Дії ворога спрямовані насамперед на нарощування кількості засобів нападу, зокрема, «Шахедів», і їх трансформування. «А українська сторона зараз сфокусована в першу чергу на мінімізації переваги ворога в повітрі, – пояснює він. – Так, вже бачимо роботу дронів-перехоплювачів, яких раніше не існувало». Дешеві дрони вартістю близько 5000 доларів здатні перехоплювати «Шахеди», ціна яких – від $200 тис. і це – адекватна відповідь на нові загрози. «Створення підрозділів, у розпорядженні яких будуть такі зенітні дрони, дійсно може ці кількісні переваги ворога суттєво мінімізувати», - вважає Згурець.

ШІ-розробки , за словами експерта, є в обох сторін. Зокрема, над донаведенням дронів до кінцевої цілі за допомогою машинного зору, що теж є ШІ-технологією, працюють і у них, і в нас. «Практика застосування роїв та інше, про що пише Флеш, ще не набула системності, але маємо доказ, що росіяни в цьому напрямку рухаються», – говорить Згурець. І, схоже, швидше за нас.

У росіян всі рішення швидше масштабуються, бо є цілеспрямована державна політика. «Щось вистрелило – навалили грошей і швидко виготовляють, ситуація змінилась – адаптували, – каже Валерій Боровик, засновник компанії-виробника БПЛА «Перший контакт» . – А у нас досі багато чого на рівні ініціатив лишається». Кількісно перемогти їхні потужності не вийде, підхід має бути нестандартний, контраверсійніший, переконаний він.

З хорошого – в Україні значно спрощено процес випробувань БПЛА і введення їх в експлуатацію. Так, система Brave1 суттєво спростила складні процедури і забезпечує закупівлю найкращих моделей, розповідає пан Сергій. Але вже постало питання масштабування цієї практики за межами Brave1 – за рахунок держзакупівель і активнішої взаємодії між військовими і промисловцями. Це потрібно, щоб швидше реагувати на нові загрози. «У цьому є певна прогалина і подолати її могла б так звана технологічна ставка при Президентові – орган, який би швидко зводив потреби з можливостями і був більш гнучким, ніж система, яку маємо сьогодні», – міркує Згурець. Треба шукати ще коротших шляхів взаємодії, ніж це реалізовано на рівні Brave1. «Допомогло б створення координуючого органу, який би прискорив пошук відповідей на нові загрози на фронті», – вважає він.

Сили безпілотних систем (СБС), створені у лютому 2024 року, презентувалися як інноваційне структурне рішення, яке мало пришвидшити масштабування передового досвіду, технічних рішень. «Вони можуть бути єдиним центром впливу, але зараз таких центрів декілька і спостерігається певна залаштункова конкуренція», – розповідає Сергій Згурець. І СБС концентрується зараз на глибинних ударах по території РФ.

ЄДИНИЙ ЦЕНТР РОЗУМНИХ РІШЕНЬ

Цілу статтю днями присвятив темі відставання у війні дронів Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ, радіоінженер та спеціаліст з аеророзвідки (опублікована  у «Дзеркалі тижня»). Кожне відомство, кожна силова структура, бригада і рота фактично проводять власну окрему політику стосовно дронів, але різноманіття і децентралізація неефективні тепер, коли потрібно консолідуватися й напружити всі сили, щоб подолати вже явне технологічне відставання, переконаний Касьянов. «Там, де проблему мають вирішувати сотні висококваліфікованих фахівців, нею намагаються займатися одиниці в київських гаражах або бліндажах на фронті. Яскравий приклад – дрони на оптоволокні, які вперше масово з’явились у противника, а не в нас, попри всю нашу багатогранну децентралізацію, конкуренцію й заповзятливість», – написав він. Роздробленість і конкуренція за державні гроші тільки шкодять справі. Над удосконаленням «Шахеда» в Росії працюють понад 400 фахівців, а українські далекобійні дрони, яких у нас із десяток різних типів – на плечах вдвічі меншої кількості інженерів «у двох десятках напівгаражних компаній». ГУР, СБУ, СЗР, ССО, ЗСУ, НГУ, ДПСУ і навіть Нацполіція розвивають власні, «містечкові» дронові проєкти, і часто на виході маємо досить «посередні дрони, створені посередніми колективами».

Єдине правильне рішення, щоб не відстати катастрофічно – створення стратегії державної політики з розвитку військових технологій, впевнена Марія Берлінська. Треба об'єднувати інженерів, знайомити між собою та з військовими, шукати фінансування. Має бути єдина надвідомча керівна організація, створена з професіоналів, яка б формувала і реалізовувала державну політику в галузі дронів і роботів, впевнений і Касьянов. «Має бути більше централізації, більше консолідації сил, професіоналізму, досвіду, знань (яких у нас не так багато), мають бути уніфікація й стандартизація», – пише він у статті.

Потрібна інженерна ставка зі стратегічним баченням ситуації, говорить Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт.

Більшість рішень, що застосовуються на лінії боєзіткнення, були створенні взаємодією інженерів з військовими, каже він, але треба рухатися далі. «Ми маємо дуже якісні, цікаві рішення, але – для вирішення проблем найближчим часом. А щоб розуміти, як далі розвивати технологію, треба створювати інженерну ставку з аналітичним центром », – впевнений він. Центр займався б якісним аналізом усіх видів озброєння, що застосовує військо – наше і вороже, і формуватиме подальшу потребу, технічне завдання для виробників. «У нас багато розумних людей, але не можемо рухатися далі, бо немає tone of voice (в бізнесі – стиль комунікації бренду з аудиторією, – ред.), визначення – як ми воюємо, чим, що себе зарекомендувало і скільки його потрібно», – пояснює Храпчинський.

Інструменти для цього у держави є, наприклад, в МО, каже він. Зазвичай приватні інституції більш ефективні. «Але саме в цій сфері саме держава має дати карт бланш виробникам, щоб почували себе впевнено і розуміли, що до них за деякий час не прийдуть перевірки силових структур з гострими питаннями (а такі проблеми у виробників бувають)», – пояснює пан Анатолій.

Чому ж досі не існує інженерних ставок, кластерів? Це залежить, зокрема, від волі ГШ або навіть командування ЗСУ, вважає Валерій Боровик. Повинна бути людина на рівні заступника головнокомандувача, яка відповідатиме тільки за розвиток інновацій і стратегію (і розумітиметься на цьому). «Щоб інновації та пошук їх фінансування були її пріоритетом, – каже пан Валерій. – Бо традиційними методами не виграємо, нас зітруть». Наразі ситуація на фронті непроста і командування, на думку Боровика, зайняте «гасінням пожеж». А до стратегічного планування на роки наперед руки не доходять. «Але інноваційні кластери, хаби повинні мати дуже сильну практичну підтримку саме від війська , – каже він. – Наразі представники командування ходять на різні заходи і висловлюють підтримку, але по-справжньому нічого не рухається».

В МО вже є Центр інновацій та розвитку оборонних технологій, який за визначенням об'єднує найкращих розробників з цивільного ІТ та військових професіоналів. Але фактично він не задіяний в інноваційній політиці ЗСУ, стверджує Боровик, прямої співпраці нема. «Замість «гасіння пожеж» потрібен технологічний прорив. Інакше будемо воювати старими методами з точковими вкрапленнями цікавих речей від Мінцифри чи Brave1, – говорить експерт. – Не те щоб все було погано, але з таким підходом війну не виграєш».

БРАКУЄ КОШТІВ І ЄДИНИХ СТАНДАРТІВ

Свого часу ініціативи Мінцифри, Мінстратегпрому привели до появи великої кількості компаній-виробників. Але тепер цим оркестром треба правильно грати, щоб виходила симфонія, а не «зоопарк» різноманітних засобів на ЛБЗ, каже Храпчинський. З одного боку – це добре, що в Україні велика кількість ініціативних структур створюють різні зразки озброєнь, каже Сергій Згурець. З іншого – є проблема завеликого розмаїття, розгалуженості виробництв з різними проєктами, що ускладнює масштабування вдалих рішень.

«Коли підрозділ з Харківщини потрапляє на Запорізький напрямок, вони дивляться на ті дрони, РЕБи – як ви цим воюєте? – розповідає Анатолій Храпчинський. – Треба повертатися до стандартизації, уніфікації». Окремо кодифікувати різні компоненти дронів та РЕБ, бо модульна система додає зручності користувачам. А сьогодні підрозділи БПЛА мусять мати власні інженерні структури, які вносять зміни, покращують вироби просто на полі бою. «Уніфікація спростила б виробництво найбільш затребуваних БПЛА і їх застосування на полі бою, – пояснює Згурець. – Моє спілкування з військовими підтверджує, що вони – за. Бо бойові частини часто самі мусять допрацьовувати отримані дрони, створювати власні рішення»

Розробки гальмує брак фінансування. «Виробники досі завантажені відсотків на 40%, негарантовані і короткострокові замовлення зв’язують їм руки, і немає коштів фінансувати деякі RnD розробки », – розповідає авіаційний експерт. Пертурбації в МО призводять до втрати пильності, часу, можливостей. «Ось і зміна керівника Агенції оборонних закупівель призвела до зупинки цих закупівель», – говорить Храпчинський.

Недарма тиждень тому Андрій Білецький, командир 3-ї окремої штурмової бригади, а нині - Третього армійського корпусу, в інтерв’ю Цензор.НЕТ сказав: «Хочу «подякувати» Міністерству оборони. За три місяці Третя штурмова бригада не отримала жодного FPV-дрона. Нам не вистачає. Без ФПВ, які поставляла держава, ми нормально «просохли» за ці три місяці».

Фінансувати готові європейці – є для того данська формула, італійська (передбачає закупівлю в українських компаній), коаліція дронів Великої Британії та країн Балтії. «Але вони хочуть бачити зрозумілі для себе правила гри. Треба створити загальне бачення, стандартизувати деякі рішення, – говорить експерт. – У нас досі нема якісних стандартів щодо застосування певних засобів». Інша проблема – що деякі європейські стандарти і самі вже не відповідають реаліям сучасної війни. Чим західніше, тим менше на виставках зброї сучасних технологічних рішень на кшталт дронів, розповідає Храпчинський.  «Тому головна задача – об’єднати зусилля, створити інженерну ставку, яка нормалізує і синхронізує українські та європейські стандарти і задасть тон розвитку», – вважає він.

Контрактування БПЛА досі відбуваються з запізненням і на короткий термін,  каже Валерій Боровик, голова правління Альянсу «Нова енергія України». Через це виробники просто не мають вільних коштів для інвестування в нові ідеї. Наразі близько 65% виробників сидять без поновлених контрактів . «Одній компанії законтрактували діп страйки на рік, оплатили – а воно вже не працює, не проходить систему російської оборони, – розповідає він. – Бо поки пів року розкачувались, стало неактуальне. А будуть виробляти за тим технічним завданням, яке в контракті вказане».

Цього б не сталось, якби не затягування контрактувань і була тісніша співпраця з Силами оборони. Розрив між інженерною думкою, фінансуванням і підходом військових до справи треба скоротити, – пояснює експерт. – А мінімальне відставання завжди може траплятися, це ж війна».

Тетяна Негода , Київ

Перше фото ілюстративне, з відкритих джерел

Війна