Як українці уразили Кримський міст і що з ним тепер буде

04 червня 2025 р. 10:49

04 червня 2025 р. 10:49

Вранці 3 червня Україна втретє атакувала Кримський міст – цього разу заклавши вибухівку під водою. «Бог любить трійцю, а СБУ завжди доводить задумане до кінця і ніколи не повторюється», – прокоментував атаку очільник СБУ Василь Малюк. У результаті окупанти двічі перекривали рух автотранспорту через міст протягом дня, близько 18.00 росЗМІ повідомляли, що його відновлено.

Але під опори мосту заклали 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті, вибух пошкодив підпірки мосту на рівні дна. Силовики повідомляють, що стан конструкції наразі аварійний. А експерти кажуть – скластися, як картковий будиночок, така споруда і не може, але це не значить, що ще довго простоїть і служитиме окупантам. Головне – вони вкотре отримали удар звідти, звідки не чекали. Точніше, чекали, але пропустили його – у саму щелепу.

"МАРІЧКА" ЧИ "ТОЛОКА"

Операція реалізувалася декілька місяців під особистим контролем генерала Малюка, кажуть у СБУ. Що задіяли – природно, не розсекречують, але аналітики Defense Express вважають, що одним із можливих засобів ураження переправи є дрон «Толока» (дальність у різних версіях – 1200-2000 км, маса бойової частини – 500-5000 кг). Або ж вибухівку доставив анонсований ще у серпні 2023 року підводний дрон «Марічка».

Його дальність ходу до 1000 км, а нести може до 1000 кг. Підводний дрон міг бути встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Так чи інакше – унікальна спецоперація завершилася активацією вибухового пристрою о 4.44 ранку і пізніше – ще одного, і змусила росіян призупинити рух не тільки мостом, а й пасажирського морського транспорту в бухті Севастополя. «Навіть не уявляєте, який обсяг завдань треба виконати, щоб підірвати Кримський міст», – захоплено говорить військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський.

Це не обов’язково «Марічка» – відомо лише, що мало місце мінування, зауважує військовий експерт Павло Нарожний . Найімовірніше це був спрямований вибух, тобто використовувався якийсь кумулятивний боєприпас. «Який саме – варіантів дуже багато, – каже він. – Головне – реалізувати спрямований вибух, що пробив отвір у середині опори». Коли стався підрив фури на мосту у жовтні 2022 року, йшлося про 21 тонну вибухівки, нагадує інженер-проєктувальник Дмитро Макогон. Для підводного підриву вибухівки потрібно менше. «На мосту підрив – як на долоні, основна енергія пішла вгору, а у воді вона розподіляється інакше, – розповідає він. – Вода не дозволяє вибуховій хвилі розходитися далеко і більше енергії спрямовується саме на конструкції». Але все ж зруйнувати опору зовні дуже-дуже складно, визнає інженер. Для контрольованого вибуху проводять точні розрахунки і закладають вибухівку в певні точки, щоб руйнування відбулося напевне. А спецоперації проводяться, звісно, у геть інших умовах.

Можливо, це була не остаточна спроба знищити міст, а перевірка, наскільки він захищений, міркує військовий експерт Олексій Гетьман . «Але головне – вдалося підійти до мосту, використовуючи підводні дрони (як обережно натякала СБУ), а значить – вдасться підійти і вдруге і тоді закласти вибухівки вже більше, – говорить він. – Я так розумію – це продовження «Павутини», «програма» руйнування аеродромів і мостів, і якщо щось не вдалося до кінця відразу, треба ставитися до цього спокійно». Зрештою, вже точно відомо, що підходи до мосту є і росіяни не змогли перехопити наші засоби ураження . Хоча об’єкт посилено охороняється. «Якщо вже знаєш, як підступити, то одна граната в руках чи дві – не має значення», – каже експерт.

«Казати, що це була невдала спроба, категорично не можна, – наголошує військовий експерт Сергій Грабський. – Навпаки – те, що вдалося протестувати вибух і перекрити рух на мосту, –  велике досягнення». Росіяни не можуть допустити великої перерви в русі, і навіть ризикуючи життям своїх громадян, відновили його, створюючи видимість, що все в порядку. «Їм, щоправда, тих людей абсолютно не шкода, але ми на цю «показуху» ведемося», – вважає він.

НЕ ТАК ШКОДА, ЯК ІМІДЖЕВІ ЗБИТКИ

Кримський міст – це символ нахабства окупантів, що до певного моменту діяли безкарно на територіях України. «Зайва конструкція», як висловився очільник ГУР Кирило Буданов. Ніби ще одна штучна нитка, що пов’язує нас з росіянами. І її руйнування матиме колосальне духопідйомне значення для українців. Але міст має, крім символічного, і логістичне значення, каже військовий експерт Павло Нарожний. По ньому вже не возять боєприпаси, паливо, але транспортують особовий склад, їжу, воду, запчастини – те, що не вибухає. «Небезпечні вантажі не возять, бо другий удар по мосту стався за участі вантажівки з паливом і після того вони пів року його ремонтували», – нагадує експерт. «Це був би просто подарунок українським Силам оборони», – каже Грабський.

Після того випадку росіяни переключилися на паромну переправу до Керчі, але отримали ураження дронами і «Нептунами». «Постраждали пороми, що здатні були перевозити кілька залізничних вагонів. Довелося переключитися на залізницю», – розповідає Нарожний. Єдина залізнична артерія, яка сполучає Крим з РФ, проходить через Маріуполь та Мелітополь. Вона теж небезпечна через постійний ризик обстрілів. «Дрони, Himars, артилерія до залізниці дістає – днями був вибух у Мелітополі, коли вони везли паливо в Крим цією єдиною гілкою, – пояснює пан Павло. – Тож все одно міст використовувався для військових вантажів ». І удар по ньому має логістичне значення: великі обсяги товарів, якщо руйнування ще себе проявлять і рух доведеться обмежити чи перекрити, доведеться доставляти морем або літаками. Великі обсяги повітрям не доставиш, та й українські дрони їх пильнуватимуть. «Це позначиться і на економіці півострова, на якому ще працює туристичний, аграрний бізнес. Вирощують рис, пшеницю, кукурудзу і якось мають те все вивозити до Росії», – звертає увагу Нарожний.

Та саме військова доцільність знищення мосту невелика, впевнений Сергій Грабський – його потужності не покривають потреби російської армії. « Це радше показова дія, ніж військова необхідність , – наголошує він. – Ця артерія уже не настільки пріоритетна для нас, щоб витрачати величезні ресурси (а вони у нас обмежені) для її знищення». Але операція СБУ ще раз доводить, що Росія неспроможна захистити власні стратегічні об’єкти і це – найважливіше. «Ми безкарно день у день уражаємо найбільш чутливі об’єкти РФ, це свідчить, що вона нездатна забезпечити внутрішню безпеку і стабільність і будь-яка іскра може призвести до вибуху, який кремлівський режим загасити не зможе», – переконаний Грабський. Бо навіть непрофільний підрозділ Сил оборони (а підривні акції під водою аж ніяк не є профілем СБУ) підібрався до багаторівнево захищеного мосту. «Як саме – сам ламаю голову, хоч маю відповідні компетенції», – каже пан Сергій.

ДОЛЯ МОСТУ – РЕМОНТ В ОЧІКУВАННІ НОВИХ АТАК

Така конструкція зводиться, враховуючи можливі ризики та навантаження. «Умовно кажучи, щоб корабель чи крига врізалися в опору, а вона витримувала, – говорить Павло Нарожний. – Навіть якщо ядерний вибух станеться поряд, але не буде спрямований – він її не зруйнує». Але тепер всередині залізобетонної конструкції є отвір . Там – сталева арматура і вона зараз має під дією морської води, бо вже не захищена бетоном. «І питання часу – коли вона зруйнується від корозії, – вважає військовий експерт. – Гадаю, конструкція порушена і просто залатати діру – не варіант, муситимуть знести і іншу опору зводити. Більш ніж впевнений, що це величезні проблеми». Бо якщо поверхневий ремонт тривав пів року, коли проліт мосту впав, то на опору не менш року може піти. І рух весь цей час може бути, як мінімум, обмежений.

Подібні мости мають величезний запас міцності, менш оптимістичний щодо майбутнього переправи Дмитро Макогон. «Згадаймо, скільки часу били по Антонівському мосту і повністю так і не зруйнували його, – аргументує він. – А Керченський міст новіший, кращі, сучасніші матеріали задіяні». Як видно з нечисленних відео і фото наслідків атаки, вибуховою хвилею було пошкоджено навіть дорожнє полотно і огорожу, які знаходяться доволі високо від води, тож сила вибуху була серйозна, робить висновок пан Дмитро. Але товщина опор вимірюється в метрах, зруйнувати їх надскладно.

«В принципі, за певної потужності можна заподіяти серйозну шкоду. Але аж так, щоб міст склався – це дуже і дуже важко», – каже він. Вода додасть руйнівного ефекту, але – за роки, не за кілька днів чи тижнів. «За той час росіяни можуть відновити опору», – говорить Макогон. Потрібні місяці роботи водолазів, або можна встановити спеціальний шпунт навколо опори, огородити її, ніби створюючи котлован. Відкачати воду звідти і отримати доступ до звичних ремонтних робіт.

Це трохи нас розчаровує, але – історія не закінчена. « Рано чи пізно цей міст буде зруйнований », – впевнений Олексій Гетьман. «Погляньте, як відреагував на подію Рефат Чубаров (голова Меджлісу кримськотатарського народу - ред) – порадив росіянам тікати з півострова, поки не пізно, – звертає увагу Сергій Грабський. – Ми все одно його звільнимо і для цього навіть не обов’язково руйнувати Керченський міст».

Тетяна Негода , Київ

Перша ілюстрація з відкритих джерел

Війна