1 000 340 ворожих втрат: що це означає і чого не означає

12 червня 2025 р. 14:46

12 червня 2025 р. 14:46

12 червня 2025 року війна перетнула черговий психологічно важливий рубіж: символічно в День Росії Сили оброни України "вивели з ладу" понад 1 мільйон окупантів. І це дійсно колосальний здобуток.

Понад 1 мільйон знищених і скалічених російських військових – це більше за населення деяких країн. Ба більше, станом на 1 січня 2025 року, за даними Росстату, на території Росії налічувалося 16 міст із населенням близько 1 мільйона: Красноярськ, Воронеж, Перм, Волгоград Саратов, Тольятті... Тож якщо уявити, що мільйон російських солдатів, які вже не повернуться у стрій, жили в одному з таких мегаполісів, можна стверджувати, що його більше не існує – зникло ціле місто.

Ну, і ще один цікавий факт: якщо взяти до уваги дані НАТО (станом на жовтень 2022 року), то РФ втратила майже стільки військових, скільки налічується в регулярних арміях 23 членів Альянсу разом узятих. А саме йдеться про Францію (207,1 тис.), Італію (174,8 тис.), Іспанію (118,2 тис.), Грецію (111,4 тис.), Румунію (78,5 тис.), Канаду (68,2 тис.), Болгарію (27,4 тис.), Чехію (26,9 тис.), Португалію (26,5 тис.), Норвегію (22,6 тис.), Бельгію (22,5 тис.), Угорщину (21,4 тис.), Данію (17,2 тис.), Литву (17,2 тис.), Хорватію (15,2 тис.), Словаччину (13,8 тис.), Албанію (6,6 тис.), Північну Македонію (6,2 тис.), Словенію (5,9 тис.), Естонію (6,9 тис.), Латвію (7,5 тис.), Чорногорію (1,7 тис.) та Люксембург (900).

Разом: 1 030 000 осіб.

Верифікація мільйона: реальність цифри та її справжнє значення

Звісно, нас цікавить інше – наскільки цифри ворожих втрат, що публікуються, є реальними, та чи не перебільшені вони?

Відповісти на це питання допомагає інформація від західних партнерів. Зовсім «свіжі» цифри, тобто станом на 12 червня, ними ще не публікувалися. Але є дані за 3 квітня і 3 травня 2025 року, і цього достатньо для аналізу. На початку квітня в НАТО повідомляли, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну РФ втратила понад 900 тисяч військових. За даними Генштабу ЗСУ (від 03.04.25), ворог втратив 920 тис. своїх бійців. Водночас у травні Міноборони Великої Британії оцінило бойові втрати РФ у приблизно 950 тис. осіб. Знову ж таки, за даними нашого Генштабу (від 03.05.25), втрати росіян склали 955 тис. осіб. Як бачимо, різниця в оцінках є, але вона мінімальна, або, як кажуть соціологи, – в межах статистичної похибки.

Цю тезу підтверджує керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук .

«Різниця в оцінках втрат окупаційних військ у війні РФ проти України різними спецслужбами визначається різними методиками підрахунків, якими користуються аналітичні підрозділи тих чи інших спецслужб. Зазвичай це перевірені на багатьох військових конфліктах алгоритми обчислення. Але в кожного свої. І базуються вони, відповідно, на різних розвідданих. Втім те, що різні, незалежні одне від одного військові відомства дають близькі абсолютні цифри втрат, свідчить про їх об’єктивність – росіяни за понад три роки війни в Україні, яку вони називають «СВО», безповоротно втратили близько мільйона людей!», – коментує він.

А втім, реальні втрати ворога можуть бути значно вищими. За словами політолога, блогера та військовослужбовця 41 ОМБр ЗСУ Кирила Сазонова , офіційна статистика включає лише стовідсотково підтверджені випадки.

«Всі дані про втрати ворога, які публікує Генеральний штаб, – це виключно підтверджена інформація. Кожна рота, батальйон, бригада, командування на напрямку – всі подають свої звіти згідно з процедурою, і лише після ретельної верифікації ці цифри потрапляють у загальну статистику. Якщо, скажімо, наша група вночі виходить на завдання, відпрацьовує по ворогу і повертається, я можу умовно сказати: "Так, ми знищили 100 окупантів". Але ніхто не включить ці слова у звіт без доказів. Мені одразу скажуть: "Покажи відео з дрона, надай докази". Якщо ми можемо підтвердити тільки п’ять – у звіт потрапляють лише ці п’ять», – пояснює Сазонов.

Він підкреслює, що особливо складно верифікувати втрати після ударів по ворожих тилах. Якщо дрон перед ударом по казармі зафіксував 20 осіб, то лише вони потраплять до звіту, навіть якщо за оцінками там могло перебувати 100. Тому, підкреслює військовий, офіційні зведення – це лише верхівка айсберга.

Що ж насправді означає цей 1 мільйон? Слід зауважити, що втрати на війні поділяють на безповоротні й санітарні. Як пояснюють експерти, у зведеннях Сил оборони йдеться саме про безповоротні втрати .

«Генеральний штаб ЗСУ точніше не розкриває, що має на увазі під «добовими втратами ворога». Не пояснюють це й розвідки інших держав. Втім, зрозуміло, що йдеться про безповоротні. Тобто це ті, хто вже не повернуться в стрій. До безповоротних втрат відносять вбитих, зниклих безвісти, полонених, а також поранених, які померли від ран або отримали інвалідність, несумісну з подальшою активною військовою службою», – зазначає Павло Лакійчук.

На цьому ж наполягає і військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко . Він пояснює: «Класичне співвідношення загиблих до поранених на війні становить від 1/3 до 1/5. Але цей показник змінний. Все залежить від того, про який саме напрямок йдеться, яка інтенсивність боїв, в якому стані перебували війська – в обороні чи в наступі... Наприклад, якщо ми говоримо про найгарячіші напрямки фронту, приміром, Покровський, то там «класика» не працює. Співвідношення може становити 1/1 або взагалі 1/0 – усі загиблі й жодного пораненого».

Отже, якщо брати за основу класичну формулу 1 до 3, то з мільйона безповоротних втрат приблизно 250 тисяч – це вбиті, а 750 тисяч – важкопоранені, які стали інвалідами. Однак, з огляду на інтенсивність боїв, реальна кількість ліквідованих окупантів може сягати 330 тисяч (співвідношення 1 до 2) або навіть 500 тисяч (1 до 1). Це робить нинішню війну найганебнішою та найпринизливішою для російської армії, яка вже перевершила за втратами навіть радянський антирекорд у безславній Зимовій війні проти Фінляндії 1939-1940 років (від 422 до 722 тисяч убитими, пораненими, обмороженими й полоненими).

Навіть так: втрати РФ на цій війні – у 5 разів більше, ніж у всіх російських та радянських конфліктах після Другої світової, у 10 разів більше, ніж за 13 років війни в Чечні, у 15 разів більше, ніж радянський союз втратив у десятирічній війні в Афганістані.

Психологічний рубіж без наслідків: чому Росію не зупиняє мільйон втрат

Колосальна цифра втрат, яка в будь-якій цивілізованій країні (США, які втратили у В’єтнамі за 10 років 57 тис. трясло від наслідків ще через 40 років, у ХХІ столітті, – ред.) спровокувала б політичну кризу та масові протести, для сучасної Росії досі не стала каталізатором змін. І мільйонний рубіж не означає ані швидкого припинення війни, ані пробудження російського суспільства.

Про це говорить Олександр Коваленко : «Наприкінці грудня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив дані щодо втрат російської армії, які на той момент сягнули 100 тисяч осіб. Тоді до мене зверталися журналісти із запитаннями: коли Путін зупиниться? Чи його зупинять самі росіяни? Минуло два з половиною роки. Ситуація не змінилася. А я відповідав  журналістам так: «Навіть якщо загине мільйон – це нічого не змінить. Бо російське суспільство – аморфне й безхребетне». Сьогодні ми вже маємо мільйон вбитих і поранених росіян, але вони продовжують підтримувати агресію проти України. Це їх не зупиняє». Це вже для них просто така наука – статистикою називається…

За словами експерта, ця цифра демонструє лише одне: Росія готова воювати до останнього росіянина, а суспільство байдуже до ціни людського життя. Він робить невтішний висновок: «А що маємо робити ми? Ми маємо вбивати ще більше окупантів. Співвідношення втрат 1 до 5 або навіть 1 до 10 (на нашу користь) – цього вже недостатньо. Ми повинні вийти на показники 1 до 15, 1 до 20. Потрібно масштабувати вміння знищувати ворога. Бо шлях до перемоги буде ще довгим».

Водночас Кирило Сазонов вважає, що, хоч втрати і не зупинять агресію негайно, вони мають поступовий руйнівний ефект.

«Ми бачимо це в розростанні цвинтарів на території РФ, у нескінченному потоці "чорних пакетів", у поверненні до Росії десятків тисяч скалічених. Це поступово руйнує мотивацію до підписання контрактів на участь у так званому "СВО". Жодні фінансові виплати не здатні компенсувати втрачені життя. І що важливо – ми спостерігаємо, як Росії дедалі важче залучати нових людей: вони змушені мобілізувати буквально звідусіль, по всьому світу шукаючи поповнення. Тож це важлива стратегічна мета для нас. Ми маємо зробити так, щоб саме слово "Україна" викликало у них страх на рівні інстинкту», – наголошує військовослужбовець.

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло додає конкретики щодо кількості саме вбитих громадян РФ, спираючись на дані з відкритих джерел: «З відкритих даних російських некрологів відомо, що саме вбитими РФ втратила 113 681 особу. Важливим моментом є факт того, що ця цифра відображає кількість вбитих суто росіян, тобто без урахування представників «ЛДНР» та інших найманців, яких було залучено до бойових дій». Але якщо йдеться про тих, хто некролога «не удостоївся», то цю цифру треба множити, як мінімум, на 3.

Таким чином, мільйонна позначка є свідченням не лише ефективності Сил оборони України, а й тотальної деградації російського суспільства, готового платити нечувану ціну за імперські амбіції свого режиму.

Нова тактика ворога: менше втрат за вищої інтенсивності боїв

Втім, протягом останнього місяця спостерігається певне коливання щоденних втрат ворога. Якщо раніше середній показник тримався на рівні 1300-1500 ліквідованих окупантів за добу, то зараз цифри коливаються навколо 1000. І це при тому, що на фронті триває так званий путінський «літній наступ» із високою кількістю боєзіткнень. Експерти пов'язують це зі зміною тактики ворога.

На думку Олександра Коваленка , ключова причина – масоване застосування FPV-дронів.

«Якщо ще навесні 2024 року фіксувалося використання 200–250 FPV-дронів на добу, то нині в окремі дні – це вже 1200–1400 одиниць. Завдяки FPV-дронам росіяни намагаються мінімізувати свої втрати. Спершу вони здійснюють артилерійські обстріли наших позицій, після чого прицільно атакують FPV-дронами і лише після цього кидають у бій піхоту. Здавалося б, це легка, майже не захищена піхота, яка мала б нести великі втрати. Але завдяки комплексному підходу, коли перед штурмом позиції противника багаторазово обробляються, росіяни зменшують втрати особового складу».

За словами оглядача, FPV-дронам ворог сьогодні приділяє більше уваги, ніж навіть керованим авіабомбам (КАБам), які ще донедавна були основним інструментом підтримки штурмів.

Цю думку доповнює Кирило Сазонов , описуючи ситуацію з тактичної точки зору.

«Найбільших втрат ворог зазнає під час активних штурмових дій. Спроба подолання дистанції між позиціями, особливо на відкритій місцевості, стає для них фатальною. Це фактично зона гарантованого ураження, так звана «kill zone». Саме через це противник намагається скорочувати час перебування в зоні вогневого контролю. І з’являються, здавалося б, курйозні речі – мотоцикли, велосипеди, електросамокати, багі, легкові авто. Це виглядає абсурдно, але з військової точки зору логіка в цьому є: головне – подолати небезпечну ділянку якомога швидше».

Сазонов також зазначає, що росіяни перейшли від масованих «м'ясних штурмів» до дій малими групами. Вони намагаються накопичуватися біля українських позицій потай, пересуваючись по одному-двоє, щоб не стати привабливою ціллю для артилерії. Однак він прогнозує, що ця зміна тактики є тимчасовою.

«Ситуація може кардинально змінитися вже найближчими тижнями – в липні або серпні. Літня кампанія вже почалась, але очевидних результатів ворог не має. І в якийсь момент у Москві обов’язково пролунає питання: "Чому немає прориву? Чому цар незадоволений?". Після цього, як ми вже не раз бачили, починаються безрозсудні штурми – без огляду на втрати. Коли в росіян закінчуються підготовлені штурмовики, в хід ідуть усі, кого можна знайти – піхота без належної підготовки, кухарі, діловоди. І саме в цей момент ми бачимо різке зростання втрат», – прогнозує військовий.

Дмитро Жмайло погоджується, що зменшення втрат є тимчасовим і не свідчить про загальне покращення ситуації для ворога: «Проміжок у тиждень-два, протягом якого власне і спостерігається це зменшення, не є репрезентативним періодом для формування висновків. Попри те, що ворог намагається наступати, він це робить, бережучи сили через великі втрати, які Україна завдала раніше. Такі зміни в тактиці через обмежені ресурси нівелюють можливість ефективного наступу угруповання, котре РФ накопичила для літньої кампанії, що означає неможливість здійснити поставлені цілі».

Висновок

Перетин позначки в 1 мільйон безповоротних втрат є для Росії не лише статистичною катастрофою, а й вироком її державній системі та суспільству. Ця цифра, підтверджена різними джерелами, є свідченням як неймовірної стійкості та професіоналізму Сил оборони України, так і повної зневаги Кремля до власного населення.

Водночас не варто очікувати, що це змусить агресора зупинитися. Навпаки, російське командування демонструє здатність адаптуватися, змінюючи тактику для тимчасового зменшення втрат через масове застосування дронів та дії малих груп. Однак ця тактична гнучкість не вирішує стратегічних проблем окупаційної армії – виснаження ресурсів та неможливості досягти поставлених політичних цілей. Тому прогнозоване повернення до практики бездумних «м'ясних штурмів» є лише питанням часу. Для України це означає лише одне: шлях до перемоги лежить через подальше методичне та технологічне знищення ворога, доки ціна війни не стане для Росії остаточно нестерпною.

Мирослав Ліскович . Київ

Війна