вологість:
тиск:
вітер:
У ЗРК IRIS-T SLM додадуть штучний інтелект через проблему з балістичними та гіперзвуковими ракетами
17 червня 2025 р. 19:38
17 червня 2025 р. 19:38
Зенітні ракетні комплекси IRIS-T SLM мають отримати нове програмне забезпечення та рішення зі штучним інтелектом. Про це у спільному повідомленні оголосили розробник самих ЗРК Diehl Defence та постачальник РЛС до них - Hensoldt.
Інтеграція штучного інтелекту пов'язана із тим, "що сучасні повітряні атаки демонструють значну складність та різноманітність засобів". І крім крилатих ракет, надзвукових та гіперзвукових ракет та безпілотників, балістичні ракети "створили нові труднощі для протиповітряної оборони".
Але попри можливе уявлення про те, що німці "навчать" IRIS-T працювати проти балістичних та навіть гіперзвукових цілей, мова йде про інші труднощі пов'язані з цими загрозам. А саме про автоматизацію згортання та розгортання комплексу заради постійної зміни позиції.
"Ми працюємо над повністю автоматизованими процесами та принаймні частково автономними транспортними засобами, щоб мати можливість змінювати позиції якнайшвидше, попри невеликі за чисельністю розрахунки", - зазначили у Diehl Defence.
Більше того, навіть до цього ще доволі далеко, бо першими кроками на шляху до цієї кінцевої мети визначено залучення штучного інтелекту до виявлення цілей у РЛС TRML-4D. А також об'єднання у єдину мережу даних з різноманітних сенсорів і роботу над "алгоритмами та методами моделювання обізнаності та планування з підтримкою штучного інтелекту".
Тобто, з огляду на повідомлення компаній, для початку мова йде про роботи над відповідним виявленням та визначення самої загрози. А вже коли ця задача буде вирішена - автоматизація процесу виходу з під удару балістичної чи гіперзвукової ракети.
Варто додати, що у зенітних ракетних комплексів такого класу фактично відсутня можливість виходу з під удару, бо час на згортання та розгортання зазвичай складає від 10 хвилин. Водночас скорочення цього часу має бути дійсно кардинальним, бо балістична ракета летить на дальність 300 км приблизно 5 хвилин. І від нього необхідно відняти час на виявлення цілі, розрахунок та уточнення її траєкторії та сам рух машин подалі від її точки прицілювання. У випадку з аеробалістичною гіперзвуковою ракетою часу буде ще менше.
Саме тому автоматизація процесу виходу з під удару, а також активне застосування безпілотних чи опційно пілотованих машин у складі ЗРК, дійсно може стати відповіддю на таку загрозу. Інша справа, що збільшення кількості балістичних та гіперзвукових ракет потребує й розширення можливостей самого IRIS-T SLM, який наразі не має можливості боротися із такими цілями. Хоча і демонструє максимальну ефективність проти аеродинамічних цілей.
Джерело: defence-ua.com
Новини рубріки
Зеленська і глава МЗС Австрії обговорили гуманітарну допомогу Україні
17 червня 2025 р. 21:46
Подача, сильніша за постріл: український воїн на полі MLB нагадав світу про ціну свободи
17 червня 2025 р. 21:45
Нічна атака на Київ: рятувальники дістали тіло ще однієї жертви, кількість загиблих зросла
17 червня 2025 р. 21:29