Росія вкотре вдарила по військовому полігону: чи можна уберегти бійців

23 червня 2025 р. 15:19

23 червня 2025 р. 15:19

22 червня 2025 року російські окупанти завдали ракетного удару по тренувальному полігону однієї з механізованих бригад Сухопутних військ Збройних Сил України, де проводили заняття з військовослужбовцями.

«Завдяки вчасно відпрацьованим заходам безпеки при отриманні сигналу повітряної тривоги вдалося уникнути численних втрат особового складу. Однак, на жаль, є загиблі та поранені. Усім постраждалим оперативно надається вся необхідна кваліфікована допомога у медичних закладах», — звітували Сили оборони.

Згодом стало відомо про трьох загиблих та 14 поранених .

Речник Сухопутних військ Віталій Саранський уточнив, що російські війська вдарили ракетою «Іскандер-М» по полігону на Херсонщині.

За його словами, це був не постійний, а тимчасовий тренувальний полігон, а за кілька хвилин до удару особовий склад встиг розосередитись і перебував в укриттях.

«Військовослужбовці на ньому не живуть, а просто прибувають для виконання певних навчальних завдань. На жаль, були деякі військові, які знехтували заходами безпеки — більшість з них постраждали», — додав Саранський.

Водночас, українські військові у соцмережах припустили, що координати полігону міг «здати» ворогу хтось із лав ЗСУ, адже розташування подібних об'єктів, зазвичай, ретельно приховують.

Це не перший випадок ураження полігону із українськими бійцями лише цього року. Реакцією військового керівництва, як і раніше, стало «створення спеціальної комісії».

Попередні удари по військових полігонах в Україні

20 травня 2 025 року окупанти завдали удару по полігону в Сумській області . Унаслідок цього загинули шестеро військових, більше 10 отримали поранення.

За фактом трагедії обіцяли провести службове розслідування, відсторонити командира військової частини та передати правоохоронцям усю необхідну інформацію.

1 червня російські війська завдали ракетного удару по розташуванню навчального підрозділу на Дніпропетровщині . Загинули 12 військових, понад 60 — постраждали.

Зазначалось, що жодних шикувань чи масових зборів особового складу не проводили. А після оголошення повітряної тривоги більшість выйськових перейшли в укриттях.

У командуванні Сухопутних військ тоді теж створили комісію і призначили службове розслідування для з'ясування причин та обставин трагедії: дій командирів, стану укриттів й ефективності системи оповіщення.

Крім того, після ворожого удару по дніпропетровському полігону командувач Сухопутних сил Михайло Драпатий подав рапорт на звільнення з посади . Його перевели командувачем Об’єднаних сил.

Але вже 4 червня окупанти завдали ракетного удару по Полтавщині . Загинули двоє захисників, також повідомляли про поранених. У Сухопутних військах заявили, що завдяки вчасно вжитим заходам безпеки вдалося уникнути найгіршого.

Удари по полігонах: чи можна убезпечити військових

Очевидно, що навчальні полігони ЗСУ є важливими цілями для російських окупантів. Головне питання, чи можна запобігти ураженню і загибелі українських військових.

Сергій Грабський , полковник запасу ЗСУ, дотичний до викладання військової науки, каже, що ударів не уникнути, але втрати можна мінімізували.

Він зазначає, що неможливо скасувати заняття на полігонах, проводити їх персонально для кожного солдата: обов’язково має бути злагодження одиночне, потім — всередині підрозділів, злагодження підрозділів і — організація взаємодії.

Полковник зазначає, що є чимало системних проблем. А серед них, зокрема, непотрібні шикування особового складу, проведення виснажливих нарад та використання застарілих методик.

Військовий експерт та офіцер резерву ЗСУ Андрій Крамаров пояснював для NV , що наразі не існує методики забезпечення безпеки  полігонів у прифронтових районах.

«Як може бути зафіксована повітряна тривога? До тебе прилітає доволі непомітний БпЛА, після чого прилітає по цьому полігону Іскандер-М. Якщо навіть спіймати той момент, коли він буде виходити на бойову готовність, ми ж розуміємо, що це до однієї хвилини. За цей час, звичайно, що нікуди відбігти, заховатись не можна», — каже Крамаров.

Експерт зазначає, що потрібні чіткі правила безпеки, зокрема щодо кількості людей, які знаходяться на відкритому просторі.

«Має бути певне прикриття хоча б засобами радіоелектронної розвідки, які будуть фіксувати, що в певному секторі працює дрон. Тоді навчання мають бути дуже швидко згорнуті. На полігонах потрібно облаштовувати безпекові місця — хоча б елементарно вириті і замасковані бліндажі, я вже не кажу про спеціально підготовлені бетонні укріплення», — зазначає Крамаров.

Він вважає, що конкретні правила потрібно розробити на рівні Генштабу ЗСУ.

Інший офіцер ЗСУ на правах анонімності пояснив «Укрінформ» , що полігони розкидані по всій Україні і перенести їх нереально. Мовляв, навчальний центр — це величезна інфраструктура, яка має забезпечити розміщення особового складу і якісне навчання — стрільбища, танкові директриси , траси для тренувань тощо.

«Деякі з них розташовані досить близько до місця проведення бойових дій, як-от навчальний центр на Дніпропетровщині, в який прилетіло вже вдруге. Ця близькість дає можливість працювати ворожим безпілотникам-розвідникам. І у нас немає достатньо сил та засобів, щоб якісно цьому протидіяти», — додає військовий.

Хоча правила безпеки існують.

«Основне — вимога не селити людей в стаціонарних багатоповерхових будівлях. З цим проблем немає — створили напівзаглиблені в землю наметові містечка. Практика показує, що доведеться тримати в них особовий склад постійно, а містечок треба більше. Бо заглиблювати в землю краще і їдальні, і різні господарські приміщення, склади побутових речей», — говорить експерт.

Також він пояснює, що навчальні центри — це величезні площі, тож укриття мають бути розташовані безпосередньо на самому полігоні, , щоб люди не бігли по сигналу тривоги кілька кілометрів з одного кінця полігону до іншого.

«Неможливо одномоментно накопати сотні укриттів — фізично і фінансово. Робота триває. Для початку просто копають щілини, роблять заглибини. Але коли дощова погода, у них збирається вода, і люди кажуть — не полізу, краще під кущиком перечекаю тривогу і все. Тобто це вже питання особистої дисципліни військовослужбовців», — додає офіцер.

Війна