«Я одразу побачив, хто тварина»: що розповіли в полоні вчитель, медик і гранатометник зс рф

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

24 червня 2025 р. 18:11

24 червня 2025 р. 18:11

Вчитель молодших класів, що мріяв про медаль, медик, який збирав гроші на операцію для матері, та гранатометник, що тікав від боргів, — троє російських полонених розповіли десантникам 82-ї бригади про знущання, брехню та порядки, які панують в армії рф.

Про долі окупантів, які «мріяли знищити Україну, а сьогодні мріють просто вижити», розповіли на сторінці 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ДШВ ЗСУ.

Серед полонених — 48-річний Віталій, педагог молодших класів з Республіки Марій Ел. Він пішов на війну, щоб «очистити свою історію» від судимостей та принести сину медаль. Інший, 41-річний Сергій, медик-стрілець, підписав контракт, щоб заробити гроші на дорогу операцію для матері. Третій, 24-річний Владислав, пішов через кредити.

Усім їм обіцяли роботу в тилу або водіями, але обманом відправили на штурм. «Нас просто змішували з брудом, називали „п*****ами“, почалося гноблення. Могли спокійно підійти і вдарити в строю, просто так», — розповідає один з полонених. За їхніми словами, на полігоні один окупант застрелився, не витримавши морального тиску.

На передовій, як вони свідчать, командування не рахується з втратами. Поранених наказують кидати. «Ні**я. Сидіти на точці», — процитував один з них наказ командира, коли той просив дозволу на евакуацію пораненого. Інший додав, що за спробу відступу чи допомогу пораненому замість виконання наказу — розстріл у спину від своїх же.

«Просто йдеш і переступаєш через трупи. Своїх же. І цей запах… Запах гнилі з гіркотою. Я його на все життя запам’ятаю», — ділиться полонений.

В українському полоні, за їхніми словами, вони були шоковані гуманним ставленням, яке повністю суперечило російській пропаганді про катування. «Нас не били, нас нагодували, дали води попити… Навіть ризикували своїми життями, щоб нас евакуювати», — каже один з них.