«Найдешевші бронежилети і командир без каски»: «Шкет» розповів, як воюють російські зеки з Бутирки

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

02 липня 2025 р. 18:34

02 липня 2025 р. 18:34

Боєць 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Антон із позивним «Шкет» уже рік тримає оборону на найгарячіших напрямках Донбасу. За словами побратимів, він — справжній відчайдух, завжди готовий узятися за найскладніше і найнебезпечніше завдання.

Про історію цього відчайдушного та досвідченого воїна розповіли на сторінці 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

Нині Антон проходить лікування у шпиталі — спочатку через тяжку контузію, а нещодавно отримав ще одне поранення. Після важких ротацій він вийшов на позицію, аби підмінити побратимів, і наступив на ворожий вибуховий пристрій.

Однак навіть це не похитнуло його бойового духу.

«Страшно чи не страшно — але якщо хочеш залишитися живим, треба битися», — згадує боєць свій перший бій.

— «Я взяв себе в руки і почав стріляти. Тоді мені також довелося витягати поранених побратимів. А вже після другого, третього штурму стало простіше: їдеш на завдання — і викидаєш з голови всі думки. Просто дієш, згадуючи, чого вчили інструктори. І завжди — з холодною головою. Бо в бою саме здоровий глузд — радник набагато кращий за емоції».

За цей рік «Шкет» бачив різних противників — від мобілізованих росіян до зеків, якутів і навіть корейців. Найважчою ділянкою для нього стала позиція у напівзруйнованій митниці — під постійними штурмами.

«Це було справжнє пекло», — згадує боєць.

— «Нас штурмували по два рази на день. І так — 17 діб без перепочинку. На нас кинули підрозділ колишніх в’язнів. Коли ми подивилися документи, стало ясно — це зеки, яких завербували в Бутирській тюрмі. Видали їм найдешевші броніки, у командира навіть каски не було. Командування відправило їх просто на смерть».

Зустрічалися й інші національності — і в кожного противника, за словами «Шкета», свої особливості:

«Якути трохи впертіші, але так само лізуть, не думаючи. А от корейці — молоді, витривалі й справді непогано підготовлені. Але й їх можна, і треба знищувати. Бо або ми — або вони. Третього не дано».

Попри поранення, Антон не втрачає мотивації.

«Я завжди готовий повертатися, щойно стане можливо. Брати приклад треба не з тих, хто говорить, а з тих, хто робить. Навіть коли страшно».

Як повідомляла АрміяInform, бійці роти вогневої підтримки 39-ї ОБрБО провели унікальну та надзвичайно ризиковану операцію: вони розібрали на частини, пронесли кілька кілометрів на собі та зібрали на території росії мобільний автоматичний гранатомет УАГ-40 для підтримки штурмових дій української піхоти.