«Чорні соколята» під вогнем танка: як воюють снайпери, що розвінчують голлівудські міфи

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

13 липня 2025 р. 19:57

13 липня 2025 р. 19:57

Бійці роти снайперів бригади «Червона Калина», відомі як «Чорні соколята», на власному досвіді розвінчують голівудські міфи про свою роботу, адже їхнє бойове хрещення почалося з прицільного вогню російського танка та міномета.

Про неочевидну сторону роботи снайперів розповіли на сторінці 14-ї бригади оперативного призначення НГУ «Червона Калина».

Бійці з позивними «Сокіл» і «Чорний» із посмішкою реагують на міфи про те, що бути снайпером безпечно та просто. Вони згадують свій перший спільний бойовий вихід, коли вже при заході на позицію по них прицільно працював російський міномет, а після того більше години їх обстрілював танк.

Такий досвід, за їхніми словами, об’єднує. В їхній снайперській парі — ідеальний баланс. «Чорний» каже, що він людина більш непосидюча, а його побратим «Сокіл» — спокійний, любить почекати та провести точне спостереження.

«Коли ми працюємо й вражаємо ціль, з’являється певний азарт. Ти розумієш, що ти дійсно чимось допомагаєш своїй країні й очищаєш її від цих свиней, які прийшли на наші землі», — каже «Сокіл».

Бійці також розвінчують міф про снайперів-одинаків. Вони активно взаємодіють з іншими родами військ, можуть корегувати артилерію та давати цілі для ударних дронів.

Головним у своїй роботі вони вважають постійне навчання. «Дорога снайпера — це пізнання й навчання. Якщо ти зупиняєшся на думці, що вже все вмієш — це не той шлях, який варто обирати, — каже снайпер „Чорний“. — Наша задача, щоб ряди російської армії ставали все більш тонкими й у підсумку дійшли до нуля».

Як повідомляла АрміяInform, водій шведського бронетранспортера PBV на псевдо «Пан» розповів, як одного разу, евакуюючи поранених, завантажив у свою машину стільки бійців, що вони не могли зачинити двері, а також про те, як його власне життя врятувала надійна броня «кумедної» на перший погляд, техніки.