«Армія, що копає глибше, виживає». На фортифікаційні споруди у 2024 році виділили понад 46 млрд грн. WSJ дослідив, як будують укріплення біля фронту

01 серпня 2025 р. 14:14

01 серпня 2025 р. 14:14

Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн .

Україна реалізує наймасштабнішу оборонну інженерну програму в історії, зводячи перешкоди та перекопуючи землю, аби зупинити атаки з боку піхоти та безпілотників.

За останні 18 місяців російські війська вже прорвали кілька слабких ділянок української лінії оборони та скористалися менш укріпленими позиціями на півночі, щоб розпочати новий наступ за участю близько 50 000 солдатів.

Як цьому протистояти?

Будівництво під атаками дронів

«Армія, яка копає глибше, – це армія, яка виживає», – каже полковник і військовий інженер Олег Резуненко. Укріплення під його керівництвом включають кілометри бетонних пірамід заввишки по пояс, що простягаються від півночі на Харківщині до півдня на Запоріжжі.

Україна сподівається, що встановлення потрійного ряду укріплень не дозволить повторити прориви на сході, де Росія намагається захопити Покровськ і Костянтинівку. Водночас така «дірчаста» система може повторити долю лінії Мажино – французьких укріплень, які німці обійшли під час Другої світової війни, кажуть військові у матеріалі WSJ.

Полк Резуненка перебуває під постійними атаками російських дронів, які націлюються на пікапи та екскаватори. За останні три місяці були втрати інженерної техніки внаслідок ударів, а кілька десятків військових зазнали поранень, каже Резуненко.

Першу лінію оборони будують підрозділи на передовій, другу – інженерні команди на зразок полку Резуненка. За третю лінію відповідають місцеві цивільні адміністрації. Останні укріплюють ключові міста та захищають межі областей.

В українському уряді кажуть, що у 2024 році на оборонне будівництво було виділено понад 46 млрд грн – близько 2% військових витрат країни. Цього року сума значно більша, однак посадовці не розкривають цифри, пише WSJ.

Нові форми окопів

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році солдати воювали в довгих окопах, розрахованих на захист від артилерії підрозділів розміром із роту. Сьогодні ж загрозуу несуть малі ударні. Тому українські окопи треба будувати глибше під землею, з бліндажами для невеликих груп військових та командними пунктами для операторів дронів.

Солдати 211-ї понтонно-мостової бригади Сил забезпечення Збройних сил України власноруч риють окоп на харківському напрямку, 2024 рік. Фото Getty Images

Ці окопи мають бути захищені сітками від безпілотників і металевими гратами. Спостережні пункти над кілометрами просторих траншей вже застарілі. Дванадцять людей витрачають лише три тижні на зведення ділянки траншеї з окопами та спальними місцями для відділення солдатів, каже Резуненко.

Через нестачу бронетехніки росіяни частіше атакують невеликими групами на мотоциклах і багі. Щоб зупинити їх, підрозділи Резуненка розтягують тонкі майже непомітні металеві дроти. Вони заплутують піхотинців і техніку, роблячи їх легкою мішенню для українських дронів. На кожного робітника, який будує укріплення, у військового інженера є двоє військових з гвинтівками, що стежать за дронами.

Протистояння на Харківщині

Попри зміни на полі бою, українське військове командування надає значення більш традиційним оборонним засобам, зокрема протитанковим ровам. Під час великого контрнаступу влітку 2023 року українські війська та західна техніка застрягли на багатошарових російських траншейних лініях і протитанкових ровах, тому сьогодні проти росіян використовують ті ж методи.

Невдача у контрнаступі змусила Україну почати великі роботи з укріплення. Тоді президент України Володимир Зеленський закликав будувати фортифікації швидше й звернувся по допомогу до бізнесів та донорів.

«Драконові зуби» у Харківській області Фото Getty Images

Цього виявилося замало – росіяни прорвалися через слабко захищену ділянку поблизу Харкова. Українські протитанкові «драконові зуби» були розкидали по полю, а військові розкритикували командування за погану підготовку.

У липні 2025-го колишнього заступника мера Харкова Андрія Руденка заарештували за підозрою у розкраданні грошей на укріплення.

На сході полк Резуненка вже виконав близько двох третин робіт із будівництва оборонної лінії, яку замінують, якщо росіяни підійдуть близько. «Наш полк продовжить будувати укріплення навіть після завершення війни, – каже він. – Я не зміг захистити своїх дітей від неї. Принаймні захищу онуків».

Війна