вологість:
тиск:
вітер:
«Ну що, політай…» — боєць збив «Шахед» з автомата Калашникова
«Ну що, політай...» — з такими словами молодший сержант Руслан відкрив вогонь по ворожому «Шахеду» зі звичайного автомата АКМ і, випустивши весь магазин, збив дрон-камікадзе, що летів на висоті 300–400 метрів.
Про цей неймовірний випадок розповіли на сторінці 39-ї бригади тактичної авіації.
До повномасштабного вторгнення Руслан, родом із Хмельниччини, мріяв про кар’єру у спорті, а згодом займався вантажними перевезеннями. У 2023 році отримав повістку та став до лав 646-го окремого зенітно-кулеметного батальйону.
«Того дня я був на чергуванні. Раптом почув той самий противний звук, який нагадував двигун старого мопеда, і одразу зрозумів, що це „Шахед“», — згадує він.
За його словами, паніки не було — лише адреналін. «Дрон йшов низько… В думках було лише чітке розуміння: цей дрон не має досягти цілі. І якщо є хоч маленький шанс його зупинити — я зобов’язаний використати його», — розповідає Руслан.
«Знімаючи автомат із запобіжника, чесно скажу, усвідомлював, що АКМ — не ідеальна зброя проти дрона, але відчув: це мій момент… Я натиснув на гачок і бив на ураження, не відпускаючи його, поки не випустив усі патрони», — каже він.
«І саме тоді сталося диво: „Шахед“ вибухнув, розлетівшись на уламки. Це було неймовірне відчуття, і з моїх грудей вирвалося: „Хух, є… є збиття!“», — ділиться боєць.
Він переконаний, що в такі моменти «не так важливо, яка в тебе зброя, як важливо те, що в тебе в серці».
Це було неймовірне відчуття, і з моїх грудей вирвалося: «Хух, є… є збиття!»
І з того шепоту вирвалась така хвиля — це була не просто радість, а якесь неймовірне полегшення, адже зрозумів, що зробив усе, що міг — і це спрацювало. У ту мить я усвідомив, що не так важливо, яка в тебе зброя, як важливо те, що в тебе в серці!«,- з гордістю розповідає Руслан.
Залишки дрона згодом виявив лісничий, який гасив ліс, що зайнявся від уламків.
Найбільша мотивація для Руслана — сім’я: дружина, діти, батьки. Про те, щоб вони жили в мирній, вільній Україні.
«Ми виборюємо не тільки землю. Ми боремося за пам’ять. За побратимів, яких уже немає поруч. Їхня жертва зобов’язує. Це не просто війна — це наша історична відповідальність.»
Після перемоги військовий мріє повернутися додому, до своєї родини, і міцно їх обійняти, повернутися до своєї цивільної справи.
Але найбільше бажання — це просто жити в мирній Україні, без звуків сирен і вибухів і бачити як зростають і стають успішними твої діти, як квітне та живе Україна!
Як повідомляла АрміяInform, українські військові показали випадкову самоліквідацію окупанта, який намагався знищити їхнє укриття.

Новини рубріки

Удар по пожежній частині, спортклубу та перукарні: наслідки денного терору на Нікопольщині
14 серпня 2025 р. 21:40

Навіть РЕБ не врятував — «Птахи Мадяра» вполювали 12 ворожих мотоциклістів
14 серпня 2025 р. 21:13