Якщо не знайти протидію мережі РЛС СКВП рашистів, HIMARS, й не лише він, стане безпорадним

07 листопада 2025 р. 09:52

07 листопада 2025 р. 09:52

У РФ масштабно та комплексно підійшли до питання протидії українським розвідувальним дроном, фактично скалькувавши рішення, яке у Силах оборони України з’явилось весною-літом 2024 року . Для цього їм фактично знадобився рік , але маючи значно більше ресурсів ворог зміг реалізувати це у більшому обсязі.

А головним інструментом у цій системі є не зенітні дрони, як може здатися на перший погляд, а протидронові радіолокаційні станції. Бо перед тим як знищити ціль - її треба побачити.

І попри враження про те, що у РФ закриваються цю нішу китайськими РЛС типу FSTH-LD02 та FSTH-LD03 , насправді 90% загальної протидронової системи огляду - це російська РЛС під назвою СКВП - "Система контроля воздушного пространства".

Про це в інтерв’ю Defense Express розповів фахівець Сергій "Флеш" Бескрестнов, який також вказав на реальний масштаб загрози та можливі засоби протидії. І він попереджає, що якщо ситуацію кардинально не виравити, то ворог просто знищить всі наші розвідувальні БПЛА.

А це означає, що Сили оборони України залишаться без значної частки інформації щодо дій ворога у його навіть ближньому тилу, включно з концентрацією сил для прориву оборони. А також без можливості завдати ефективних ударів по ньому. Бо будь-яка високоточна зброя, наприклад, HIMARS працює лише тоді, коли має актуальні координати цілі з аналогічною точністю.

Загалом, РЛС СКВП, що випускається "Высокоточные комплексы" має нерухому фазовану антену розмірами 1,2х1 метр з кутом огляду у 90 градусів, працює у S-діапазоні (частіше фіксується у діапазоні 2700-3100 МГц). Вони розміщуються не ближче 5-7 км від лінії фронту, найчастіше її встановлюють у посадках (ворог не піднімає її на вежі чи дахи).

СКВП дозволяє виявляти БПЛА на дальності до 20 км, на які вже наводяться оператори зенітних дронів, які мають позицію у 2-5 км від РЛС. Крім СКВП також зустрічаються інші російські РЛС "Радуга", "Репейник".

На питання, як шукати такі РЛС Сергій "Флеш" Бескрестнов зазначив, що це доволі складна задача. Зафіксувати її наземними засобами радіоелектронної розвідки доволі складно, бо росіяни ставлять її в низинах.

Певну допомогу дають супутники радіотехнічної розвідки, які фіксують їх випромінювання. Але вони дають лише район цілі, а далі її все одно необхідно візуально вишукувати дронами. А СКВП доволі мініатюрна, пласка та немає рухомих частин, її доволі легко та якісно можливо замаскувати. Також вона не дуже сильно гріється, що робить пошук її за допомогою тепловізійних камер малоефективним.

Тому ключовим залишається пошук за зовнішніми факторами - джерело живлення, бо вона потребує близько 1 кВт, активність особового складу тощо.

Водночас наразі створення дронів із пасивною радіолокаційною головкою самонаведення, як, наприклад, в AGM-88 HARM, або в ізраїльского дрона-камікадзе Harpy чи Harop, залишається лише ідеєю.

Більше того є певний скепсис відносно не лише дешевизни таких рішень, а й ефективності, бо вони створювались для ураження потужних оглядових радарів, а не мініатюрних РЛС. Більше того, реальне практичне успішне бойове застосування проводилось у пустелі, тобто в умовах доволі простого рельєфу.

Саме тому, задача із розробкою ефективного рішення пошуку та знищення ворожих протидронових РЛС має отримати значний пріоритет. Бо простого контрзаходу не існує, а загроза дуже значна.

Війна