Спільна ракетна далекобійна програма ELSA розвалилась і у ЄС почався справжній "парад" національних проєктів

29 листопада 2025 р. 10:26

29 листопада 2025 р. 10:26

Ще у липні 2024 року ряд європейських країн під час саміту НАТО у Вашингтоні започаткували оборонну ініціативу ELSA (European Long-Range Strike Approach) з розробки далекобійних засобів ураження, як відповідь на загрозу агресії РФ. А також на тлі обмежень з боку США на використання їхнього далекобійного озброєння Україною, що цілком й могло стати ключовим каталізатором.

Ця програма мала об'єднати зусилля Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, Швеції, Польщі та Нідерландів. Але з цих семи країн одразу чотири пішли іншим шляхом. І хоча формально ELSA ще існує, вона не стала консолідуючою силою.

Зокрема за останні кілька днів одразу дві європейські країни оголосили про термінову потребу у власних далекобійних ракетах. Зокрема у Нідерландах оборонне відомство закликало терміново надати пропозиції національної альтернативи Tomahawk , закупівля якого продовжувалась попри участь в ELSA.

А у Швеції говорить про потребу у далекобійній ракеті зі дальністю до 2000 км і її отримання до 2030 року . І вже оголосили про замовлення у британської GKN Aerospace розробку "реактивного БПЛА" , який безальтернативно є крилатою ракетою, у вкрай стислі строки - 18 місяців. І за цей строк необхідно не лише розробити літальний апарат, а й реактивний двигун, чим буде займатися шведське Volvo Aero, що належить GKN.

При цьому враховуючи рішення Нідерландів та Швеції, постає питання, а чи не можуть ці розробки бути об'єднаним. Бо офіційного оголошено, що планер "реактивного БПЛА" для Швеції буде розроблятися у Нідерландах. Тобто силами Fokker, який також належить GKN.

При цьому Велика Британія також ініціювала власні розробки. Але поки за обома проєктами, крилатої Brakestop та балістичної Nightfall оголошена бажана дальність складає 600 км. Але враховуючи те, що GKN британська компанія й цілком може виграти конкурс на розробку крилатої ракети, існує реальна вірогідність появи британско- шведсько- нідерландської крилатої ракети.

Своєю чергою Німеччина поки вирішила закрити лакуну завдяки Tomahawk. Але вже виділила кошти на новітню Super Sonic Strike Missile - 3SM Tyrfing, яка створюється разом із Норвегією та повинна мати дальність у 1000 км. Але з'явиться вона десь у 2035 році.

На тлі цього розробка крилатої ракети LCM з дальністю у 1000 км вже сприймається не як частина ELSA, а вже як національний проєкт Франції, що має вийти на випробування у 2028 році. А план створення балістичної ракети на 2000 км зі строком завершити до 2030 року - вже навіть й не позиціонується у ключі можливої співпраці.

Водночас зараз лише три країни Європи мають реальні засоби для ударів на дальність понад 1000 км і лише дві з них - суверенні засоби. Це Велика Британія, яка має на озброєнні американські Tomahawk та американські балістичні ракети Trident для підводних човнів. Це Франція, з власними крилатими ракетами MdCN та балістичними M51.

А також Україна з вже працюючим "Довгим Нептуном", FP-5 "Фламінго" на високих етапах готовності та можливістю виробляти значну кількість далекобійних дронів. Більше того, лише Україна має реальний бойовий досвід використання далекобійних засобів ураження проти РФ і це значно більший об'єм знань ніж здається на перший погляд.

Війна