«Ні світла, ні зірок, ні горизонту» — як льотчик Олег веде Су-27 крізь темряву війни

04 грудня 2025 р. 14:06

04 грудня 2025 р. 14:06

Понад двісті бойових вильотів, бомбардування і перехоплення «шахедів» у повній темряві — така реальність льотчика Олега, який із перших годин повномасштабної війни піднімає винищувач Су-27 у небо.

Його історію оприлюднили у командуванні Повітряних Силах.

Олег із дитинства знав, ким хоче бути. Після першого побаченого літака інших професій для себе вже не уявляв. Спочатку мріяв про цивільну авіацію, але згодом прийшов до рішення, яке вважав єдино можливим: «Су-27. І тільки він».

У бригаді льотчик служить із 2019 року. За роки підготовки пройшов повний цикл тренувальних польотів, набрав наліт і заклав фундамент, на якому вже у війні будував свою роботу в реальному бою.

З початком повномасштабного вторгнення цей фундамент став критично необхідним: нерідко саме секунди визначали безпеку екіпажів і результат виконаного завдання. На запитання про кількість бойових вильотів Олег відповідає стримано: «Більше двохсот».
Для нього це не статистика — це обсяг виконаної роботи.

Нічні операції та політ «у темній кімнаті»

Серед десятків бойових завдань особливо запам’ятався нічний виліт на Донецькому напрямку. Починали ще за світла, але вже під час входу в район роботи небо накрила суцільна темрява. Умови були надскладні: бомбометання в хмарах, уночі, з великої висоти, без візуальної видимості.

Олег ішов між іншими бортами, орієнтуючись виключно за приладами та короткими візуальними «спалахами». Єдине, що він тоді бачив унизу, — освітлений Покровськ, у якому, за його словами, «дихало життя».

Не менш виснажливою була операція в березні 2023 року — виліт на перехоплення «шахедів».

«Дві години в хмарах. Ні світла, ні зірок, ні горизонту. Просто темнота і прилади. Наче сидиш у темній кімнаті», — згадує льотчик.

У таких умовах працюють лише навички, самодисципліна й мотивація.
«Інтуїція та мотивація часто рятують», — каже Олег.

Перший день війни і робота без сну

24 лютого 2022 року Олег зустрів удома — у випадковій відпустці після профілакторію. Телефон мовчав, тривоги не надходило. Він просто зібрав речі й сам прийшов у частину.

Відтоді в його службі були:

• вильоти на ураження;
• нічні передислокації на інші аеродроми;
• цикли, коли на сон випадало лише кілька годин;
• по три—чотири бойові операції за добу.

Це реальність бойової авіації — постійне фізичне виснаження, психологічний тиск і відповідальність за борт, що не зникає ні на день.

Су-27 як продовження пілота

Для Олега Су-27 — це більше, ніж техніка. Це інструмент, який вимагає повної концентрації, витримки й безпомилкового відчуття моменту. У кабіні час стискається, світ звужується до показників приладів і голосів у радіоефірі. Сумніви зникають — залишається лише завдання й небо.

«Наше небо — наша відповідальність. Ми його захищаємо щодня. І захистимо за будь-яких умов», — підсумовують у Повітряних Силах.

Як повідомляла АрміяInform, Президент Володимир Зеленський відзначив роботу захисників та захисниць, які служить у ракетних військах і артилерії, а також подякував їм за щоденну складну, але надзвичайно важливу для оборони України роботу.

Війна